Відкриття науково-практичної конференції
23 липня 2021 р. відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання невідкладної кардіології в умовах пандемії COVID-19». Захід організований за сприяння громадської організації (ГО) «Всеукраїнська асоціація кардіологів України», ГО «Всеукраїнська асоціація з невідкладної кардіології», ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, Всеукраїнської асоціації превентивної кардіології та реабілітації, Всеукраїнської асоціації дослідників України. Програма конференції включала обговорення таких актуальних питань невідкладної кардіології, як:
- лікування гострого коронарного синдрому (ГКС) в умовах пандемії COVID-19;
- місце тромболітичної терапії у хворих на STEMI;
- вибір антитромбоцитарної терапії у хворих на ГКС та з тромбоцитопенією;
- значення антикоагулянтної терапії у хворих на ГКС;
- сучасні вимоги до гіполіпідемічної терапії у хворих на ГКС та після виписки зі стаціонару.
Роботу Науково-практичної школи розпочав доктор медичних наук, професор, академік НАМН України Володимир Коваленко, який у своїй промові зазначив, що невідкладна кардіологія сьогодні займає основне місце в наданні медичної допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), оскільки вона пов’язана з причинами раптової серцевої смерті, високої інвалідності та скорочення термінів життя. Саме розділ невідкладної кардіології забезпечується, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», як безоплатна медична допомога для населення нашої держави.
На сучасному етапі невідкладна медична допомога, зокрема її проведення в умовах пандемії COVID-19, має певні особливості. І сьогодні, незважаючи на сучасні вітчизняні протоколи надання медичної допомоги, надання допомоги хворим з COVID-19 викликає труднощі, оскільки різний профіль пацієнта має свою специфіку менеджменту та потребує персоніфікованого підходу до лікування, що стосується і пацієнта із супутніми ССЗ. У рамках конференції буде представлено власний досвід Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска щодо менеджменту пацієнтів із ССЗ в умовах пандемії COVID-19.
Особливості менеджменту пацієнтів, які перенесли ГКС
У рамках конференції Олександр Пархоменко, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, виступив з доповіддю «Що нового у невідкладній кардіології: рік 2020–2021». Незважаючи на те що пандемія COVID-19 внесла корективи, і значна кількість клінічних досліджень 2020–2021 рр. стосувалася в першу чергу оцінки уражень, асоційованих із SARS-CoV-2, однак все ж у цей період оприлюднені деякі важливі для кардіології дані. Так, на Міжнародному конгресі з серцевої недостатності Heart Failure 2021 Європейської асоціації з серцевої недостатності (Heart Failure Association of the ESC — HFA), який тривав з 29 червня по 1 липня 2021 р., на спільній сесії ESC/HFA вперше озвучені оновлені «Керівні рекомендації ESC щодо серцевої недостатності 2021: фармакологічне лікування» (ESC Heart Failure Guidelines 2021 — pharmacological treatments). В оновленому гайдлайні надані рекомендації щодо менеджменту пацієнтів з гострою серцевою недостатністю (СН) (рис. 1). Так, при підозрі на наявність у пацієнта гострої СН першочерговою є ідентифікація етіологічного чинника, який є пусковим моментом її розвитку та спричиняє відповідну клінічну картину (таблиця). Після оприлюднення останніх новин галузі кардіології спікер перейшов до доповіді, яка стосувалася лікування ГКС в умовах пандемії COVID-19.
Таблиця. Клінічна презентація гострої СН
| Клінічна презентація гострої СН | ||||
|---|---|---|---|---|
| Механізми розвитку | Стан | |||
| Гостра декомпенсована СН | Гострий набряк легень | Ізольована правошлуночкова недостатність | Кардіогенний шок | |
| Головні механізми | Дисфункція ЛШ
Затримка натрію та води |
Підвищене постнавантаження та/або переважна діастолічна дисфункція
Патологія клапанів |
Дисфункція правого шлуночка | Тяжка дисфункція серця |
| Головна причина | Накопичення рідини, підвищення тиску наповнення ЛШ | Перерозподіл рідини в легені та гостра респіраторна недостатність | Підвищений центральний венозний тиск та часта системна гіпотензія | Системна гіпотензія |
| Початок | Поступовий (дні) | Швидкий (години) | Поступовий або швидкий | Поступовий або швидкий |
| Основні гемодинамічні порушення | Підвищений КДТ ЛШ та ТЗЛА
Знижений/нормальний серцевий викид Тенденція до зниження САТ |
Підвищений КДТ ЛШ та ТЗЛА
Нормальний серцевий викид Тенденція до зниження САТ |
Підвищений КДТ ЛШ
Знижений серцевий викид Знижений САТ |
Підвищений КДТ ЛШ та ТЗЛА Знижений серцевий викид Знижений САТ |
| Основні клінічні прояви | Вологі та теплі
або вологі та холодні |
Вологі та теплі | Вологі та холодні | |
| Основне лікування | Діуретики
Інотропи/вазопресори (якщо має місце периферична гіпоперфузія/гіпотензія) Короткотермінова механічна підтримка кровообігу |
Діуретики
Вазодилататори |
Діуретики при периферичному застої
Інотропи/вазодилататори (якщо має місце периферична гіпоперфузія/гіпотензія) Короткотермінова механічна підтримка кровообігу |
|
На сучасному етапі загальновідомі основні патофізіологічні механізми впливу вірусу SARS-CoV-2 на організм людини. Ініціація захворювання характеризується зв’язуванням поверхневого S-білка вірусу з рецептором до ангіотензинперетворювального ферменту 2-го типу (АПФ2) на мембрані переважно альвеолярних епітеліальних клітин II типу з подальшим проникненням вірусного генома в клітину за допомогою активації трансмембранної серинової протеази 2-го типу (TMPRSS2) (рис. 2). Проградієнтна реплікація вірусу асоціюється з порушенням цілісності епітеліально-ендотеліального бар’єра, моноцитарно-нейтрофільною інфільтрацією, розвитком ендотеліопатій/ендотеліїту, в подальшому призводячи до неконтрольованої ендотеліальної дисфункції, активації цитокінового запалення, що відіграє ключову роль у розвитку мікроваскулярної патології, коагулопатії, системної гіпоксії внаслідок неспроможності альвеолярно-капілярної дифузії кисню [1]. Усі ці патологічні механізми впливають на серцево-судинну систему, що клінічно проявляється наявністю у деяких пацієнтів артеріальної гіпертензії, розвитку ГКС, СН, аритмії та дисфункції міокарда (рис. 3) [2].
Враховуючи викладені вище дані, постає питання щодо визначення факторів серцево-судинних ускладнень при COVID-19 і з чим саме вони пов’язані: з безпосереднім впливом SARS-CoV-2 чи з тяжкістю самого захворювання. З цієї метою група дослідників на чолі з Р. Dehghani провели мультицентрове дослідження NACMI (2020), результати якого продемонстрували, що летальність пацієнтів у період пандемії підвищилася з 12 до 32%, однак після поправки на фактори ризику (тяжкість перебігу, час госпіталізації, вік пацієнтів та ін.) показники зрівнялися [3]. Отримані результати свідчать, що серцево-судинні ускладнення асоційовані в першу чергу з тяжкістю захворювання та потребують призначення терапії.
Відповідно до сучасних рекомендацій ESC 2021 р. щодо менеджменту пацієнтів з ГКС-NSTE в умовах пандемії COVID-19 ведення пацієнта повинно базуватися на стратифікації ризику. Рекомендовано класифікувати пацієнтів на 4 групи ризику: дуже високого, високого, проміжного та низького (рис. 4).
Список використаної літератури:
- 1. Wiersinga W.J., Rhodes A., Cheng A.C. et al. (2020) Pathophysiology, Transmission, Diagnosis, and Treatment of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): A Review. JAMA; 324(8): 782–793. doi: 10.1001/jama.2020.12839.
- 2. The European Society for Cardiology (2020) ESC Guidance for the Diagnosis and Management of CV Disease during the COVID-19 Pandemic. http://www.escardio.org/Education/COVID-19-and-Cardiology/ESC-COVID-19-Guidance.
- 3. Dehghani P., Davidson L.J., Grines C.L. et al. (2020) North American COVID-19 ST-Segment-Elevation Myocardial Infarction (NACMI) registry: Rationale, design, and implications. Am. Heart J.; 227: 11–18. doi:10.1016/j.ahj.2020.05.006.
