22 травня в цифровому форматі відбулася науково-практична конференція «Літні небезпеки», в рамках якої Анна Гільфанова, кандидат медичних наук, лікар-імунолог, лікар-педіатр, виступила з доповіддю «Літні кишкові інфекції і харчові отруєння». Традиційно літній період є найбільш сприятливим для виникнення і поширення гострих кишкових інфекцій (ГКІ) — група інфекційних захворювань різної етіології (вірусної, бактеріальної, грибкової, паразитарної), які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі та ураженням переважно шлунково-кишкового тракту. Статистичні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) свідчать, що у світі щороку реєструється понад 200 млн хворих з гострими кишковими інфекціями (ГКІ), з яких 500 тис. випадків завершуються смертю. Відомо, що найбільш вразливою групою є діти віком від 6 міс до 2 років, оскільки вони мають найвищий показник сприйнятливості до ГКІ. Відповідно, понад 70% від загальної кількості летальних випадків, асоційованих з ГКІ, припадає на дітей віком <2 років.
Сезонне підвищення захворюваності на ГКІ припадає саме на літній період, що, ймовірно, пов’язано із забрудненням джерел водопостачання, купанням у відкритих водоймах, з активацією харчового шляху зараження (овочі, фрукти, ягоди), недотриманням правил особистої гігієни та ін. Окрім того, у літній період температура повітря є більш сприятливою для розмноження збудника.
Фактори, які асоційовані з розвитком ГКІ у літній період:
- забруднена вода;
- ненадійне джерело води;
- овочі та фрукти, помиті забрудненою водою;
- зіпсована їжа;
- брудні руки;
- дія спеки;
- переїдання.
ГКІ є групою захворювань, яка включає дизентерію, сальмонельоз, гастроентероколіти та харчові токсикоінфекції. Ці захворювання об’єднані в одну групу, оскільки мають схожі клінічну картину та шляхи інфікування, хоча й викликають їх різні збудники. Ключовим проявом ГКІ є діарея — зміна консистенції стулу (неоформлений або рідкий) та підвищення частоти випорожнень (3 та більше разів за добу), або будь-яка кількість неоформленого стулу з домішками крові протягом доби (таблиця).
Критерії діареї:
- у немовлят та дітей: >10 мл/кг/добу;
- у підлітків та дорослих: >200 г/кг/добу;
- рідкі або водянисті випорожнення щонайменше 3 рази за 24 год до 14 днів (>14 днів — хронічна діарея).
Клінічні симптоми ГКІ:
- нудота/блювання;
- діарея;
- лихоманка;
- зниження/втрата апетиту;
- біль у животі та спазми;
- бурчання;
- зневоднення (летаргія, порушення свідомості, западіння тім’ячка, сухі слизові оболонки, запалі очі, відсутність сліз, поганий тургор шкіри, затримка капілярного наповнення);
- затримка розвитку та білково/енергетична недостатність:
− зменшення м’язової/жирової маси;
− периферичні набряки;
− ураження респіраторного тракту (у 40%).
Дуже важливим при ГКІ є своєчасне розпізнавання захворювання. Так, при появі діареї, важливими є визначення її причини та врахування наступних факторів:
- характер стулу (консистенція, колір, об’єм та частота);
- наявність супутніх кишкових симптомів (нудота/блювання, біль у животі);
- відвідування дитячих колективів;
- харчовий анамнез;
- контакт з джерелами води (басейн, відкриті водойми);
- подорожі, пікніки та ін.;
- контакт с тваринами;
- госпіталізація із застосуванням антибактеріальних препаратів;
- стан імуносупресії.
Таблиця. Клінічні типи діареї та збудники, які її викликають
| Типи діареї та найпоширеніші її збудники | ||
|---|---|---|
| Клінічний тип діареї | Характеристика | Збудник |
| Гостра водяниста (секреторна) діарея | Ексикоз та електролітні порушення | Віруси:
Найпростіші:
|
| Гостра інвазивна діарея | Калові маси з кров’ю або іншими домішками, може бути асоційована з пошкодженнями слизової оболонки кишечнику, сепсисом, розладами харчування, ексикозом | Бактерії:
Найпростіші:
|
| Персистуюча (хронічна) діарея | Тривалість >14 днів, асоційована з розладами харчування та серйозними інфекціями позакишкової локалізації, ексикоз | |
