Репродуктивне здоров’я — стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або недуг у всіх сферах, що стосуються репродуктивної системи, її функцій і процесів, включаючи відтворення потомства і гармонію в психосексуальних відносинах в сім’ї [1]. Репродуктивне здоров’я має фундаментальне значення для окремих осіб, подружніх пар та сімей, а також для соціально-економічного розвитку нації в цілому. Відповідно, однією з пріоритетних задач держави є забезпечення реалізації репродуктивної функції жінок [2].
Як відомо, на стан репродуктивного здоров’я великий вплив чинить соматичне і психічне здоров’я населення. Відомо, що в останні роки значно збільшилася у популяції частка захворювань з хронічним рецидивуючим перебігом, зросла кількість осіб із метаболічними порушеннями, захворюваннями серцево-судинної, нервової систем, сечостатевих органів, інфекційними хворобами. Крім того, велике значення має і підвищення захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом, і СНІД. З урахуванням наведених вище даних актуальність питання щодо збереження репродуктивного здоров’я не викликає сумнівів [3, 4].
23 квітня 2021 р. в цифровому форматі відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання збереження соматичного та репродуктивного здоров’я жінок», під час якої були розглянуті такі важливі питання, як:
- стан репродуктивного та соматичного здоров’я жінок;
- медико-соціальні аспекти та фактори ризику, що впливають на стан репродуктивного та соматичного здоров’я жінок;
- проблеми психосоматичного акушерства та гінекології;
- профілактика змін репродуктивного та соматичного здоров’я жінок.
У рамках конференції була представлена доповідь Василя Подольського, заступника директора ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», керівник відділення проблеми здоров’я жінок фертильного віку, доктора медичних наук, професора, яка стосувалася проблеми корекції порушень вегетативного гомеостазу у жінок зі змінами репродуктивного здоров’я. Доповідь підготовлена у співавторстві з доктором медичних наук, професором Володимиром Подольським.
Стан репродуктивного здоров’я жінок сьогодні є найважливішою характеристикою розвитку суспільства, оскільки від рівня здоров’я жінок залежить здоров’я майбутніх поколінь. Саме тому питання охорони здоров’я є пріоритетними, оскільки здоров’я популяції є найбільшою суспільною та індивідуальною цінністю, а здоров’я населення країни значною мірою впливає на процеси і результати економічного, соціального та культурного розвитку країни. Відтак, здоров’я популяції є питанням національної безпеки і важливим критерієм соціального розвитку та благополуччя країни. Зміна умов існування сучасної жінки, підвищення її ролі в житті суспільства, окрім позитивного загальносуспільного значення має також і певний негативний вплив. Насамперед, це пов’язано зі значним фізичним, психоемоційним та стресорним навантаженням на жіночий організм.
Вегетативна регуляція являє собою один з найважливіших механізмів адаптації організму до стресогенних умов. Саме тому вивчення клінічних проявів змін вегетативного гомеостазу може дозволити об’єктивно оцінити вплив стресорної реакції на організм, а відтак і на стан репродуктивної системи жінок. На сьогодні відомо, що вегетативна нервова система (ВНС) відіграє ключову роль у забезпеченні гомеостазу організму, різних форм фізичної та психічної діяльності, бере участь в роботі серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, впливає на метаболізм та регулює діяльність ендокринної системи. Така багатогранність діяльності ВНС в організмі безумовно чинить і значний вплив на стан репродуктивної системи. Відповідно, зміни вегетативного гомеостазу можуть позначатися і на стані репродуктивного здоров’я жінок. Так, відомо, що порушення вегетативного гомеостазу проявляються у вигляді синдрому вегетативної дисфункції (СВД) та соматоформної дисфункції ВНС (СДВНС).
Результати попередніх досліджень, проведених з визначенням вегетативного гомеостазу, дозволили з’ясувати, що існує зв’язок між станом вегетативного гомеостазу, який супроводжується змінами в системі регуляції та адаптації організму, та змінами репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку, і це є підґрунтям для розвитку і підтримання порушень репродуктивного здоров’я (рисунок). Відповідно до отриманих результатів стресорні механізми відіграють важливу роль у розвитку та загостренні соматоформних захворювань, які супроводжуються порушенням репродуктивного гомеостазу у жінок зі змінами репродуктивного здоров’я. На тлі стресорного впливу на організм виникає психосоматична дезадаптація, що, в свою чергу, призводить до змін в різних системах організму, викликаючи порушення їх біологічних взаємозв’язків і, як наслідок, змін в різних ланках ВНС та регуляції судинного тонусу. Усі ці зміни асоційовані з розвитком оксидативного стресу в організмі жінок.
За словами В. Подольського, зважаючи на вказані вище дані, можна зробити висновок, що патологічний адренергічний вплив через систему ліполізу і фосфоліполізу активує процеси перекисного окиснення ліпідів, а утворені в результаті цього процесу вільні радикали чинять негативний вплив на біологічні мембрани — розвиток оксидативного стресу. Окрім того, результати досліджень продемонстрували, що у жінок з порушеннями вегетативного гомеостазу та змінами репродуктивного здоров’я виявлено зміни показників сироваткових імуноглобулінів (Ig), зокрема наявне підвищення IgG, IgА та IgМ. Отримані результати вказують на наявність патогенетичного контролю концентрації прозапальних хемокінів у тканинах організму. Ці зміни в системі імунітету можуть бути насамперед пов’язані зі стресорним впливом, оскільки сьогодні загальновідомо, що психоемоційний дистрес провокує цілу низку нейроімуноендокринних взаємодій, включно з підвищенням рівня прозапальних цитокінів, вегетодистонії, дисбалансом нейротрансміттерів, гормонів та імунних маркерів, активацією гіпоталамус-гіпофіз-наднирковозалозної вісі, інсуліновою резистентністю та атеросклерозом.
Враховуючи отримані результати, постає питання щодо методів боротьби з порушенням у системі гомеостазу. В таких випадках В. Подольський рекомендує дотримуватися схеми комплексної системи лікування порушень вегетативного гомеостазу, що включає:
- психологічне розвантаження (музикотерапія, емоційне розвантаження, аромотерапія та аутотренінг);
- медикаментозна корекція фітопрепаратами порушень вегетативного гомеостазу;
- голкорефлексотерапія;
- корекція мікробіоценозу, імунологічних змін та регуляція менструальної функції;
- лікування змін репродуктивного здоров’я.
У жінок зі змінами репродуктивного здоров’я та з порушеннями вегетативного гомеостазу часто виникають психосоматичні проблеми, зокрема у вигляді тривожних розладів — патологічні стани, основними клінічними проявами яких є фізичні та психічні симптоми тривоги.
Психічні та поведінкові симптоми тривоги:
- безпричинний неспокій та страх;
- погані передчуття та очікування;
- занепокоєння через дрібниці;
- відчуття напруження та скутості;
- нездатність розслабитися;
- дратівливість і нетерплячість;
- відчуття напруження та перебування на межі зриву;
- погіршення пам’яті;
- труднощі із засинанням та порушення сну;
- швидка втомлюваність.
Вплив стресу на репродуктивне здоров’я жінок:
- порушення оваріально-менструального циклу;
- безпліддя, невиношування вагітності;
- тяжкий перебіг передменструального синдрому;
- гіперпроліферативна патологія ендометрія;
- ендометріоз та міома матки;
- гіперпролактинемія;
- ранній клімакс та тяжкий перебіг клімактеричного синдрому.
Підсумовуючи свою доповідь, В. Подольський зазначив, що поєднання змін репродуктивного здоров’я у жінок з порушеннями вегетативного гомеостазу супроводжуються також значними змінами регуляторних механізмів в різних органах та системах організму жінки, що потребує медикаментозного втручання з метою покращення якості життя.
Список використаної літератури:
- 1. World Health Organization (2004) Reproductive health strategy to accelerate progress towards the attainment of international development goals and targets. Global strategy adopted by the 57th World Health Assembly. http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/68754/WHO_RHR_04.8.pdf?sequence=1
- 2. Makarov O.V., Kovalchuk L.V., Gankovskaya L.V. et.al. (2007) Miscarriage, infection, innate immunity. Monograph. M. Moscow: GJeOTAR-Media: 175.
- 3. Wang J.X., Davies M.J., Norman R.J. (2002) Obesity increases the risk of spontaneous abortion during infertility treatment. Obes. Res.; 10: 551–4.
- 4. Su Y., Xu A., Zhu J. (2014) The effect of oxoguanine glycosylase 1 rs1052133 polymorphism on colorectal cancer risk in Caucasian population. Tumour Biol.; 35 (1): 513–7.
