Відкриття симпозіуму
8 квітня в цифровому форматі відбулося урочисте відкриття наукового симпозіуму з міжнародною участю ХХІІI Національної школи гастроентерологів, гепатологів України (далі — Школа). Програма заходу включає проведення сесій 8, 12, 14, 16, 19, 21 та 22 квітня, на яких будуть обговорюватися такі нагальні питання сучасної гастроентерології та гепатології, як діагностика, лікування та профілактика захворювань органів травлення та коморбідної патології. Зі вступним словом до слухачів Школи звернулася модератор Наталія Харченко, науковий керівник Школи, член-кореспондент НАМН України, професор, доктор медичних наук, яка привітала учасників та зазначила, що сьогодні людство живе в складний період пандемії COVID-19. І за показаннями та розрахунками математичного моделювання ця ситуація буде супроводжувати людство ще декілька років, тому необхідно вчитися пристосовуватися до нових умов та робити все можливе, щоб допомогти собі та своїм пацієнтам пройти без ускладнень цей нелегкий період з найменшими втратами. Спікер побажала плідної роботи й отримання цікавих знань під час участі у Школі, після чого надала слово Юрію Степанову, директору державної установи (ДУ) «Інститут гастроентерології НАМН України», доктору медичних наук, професору, який долучився до слів привітання, побажав плідної роботи в рамках Школи, нових творчих здобутків та успіхів у збереженні здоров’я громадян нашої країни. Після цього зазначив, що Школа є традиційною щорічною подією, яка вже давно набула широкої популярності в колі лікарів та науковців нашої країни. На жаль, пандемія COVID-19 внесла серйозні корективи не лише в життя та устрій суспільства, а й проведення масштабних заходів, відповідно, формат та устрій проведення Школи змінився, і вже другий рік захід проводиться в цифровому форматі, але ключовим моментом є той факт, що традиція проведення заходу збереглася, і програма симпозіуму, як завжди, включає обговорення найбільш актуальних тем гастроентерології та гепатології. Ю. Степанов висловив надію, що високий фаховий та представницький рівень спікерів Школи посприяє подальшому згуртуванню зусиль фахівців задля втілення нових цікавих ідей для оптимізації спільної діяльності лікарів різного профілю. До слів привітання долучився Ігор Скрипник, президент Української гастроентерологічної асоціації, заслужений діяч науки та техніки України, проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук, професор, який зазначив, що незважаючи на обставини, пов’язані з пандемією COVID-19, рівень Школи набуває все більшої популярності не лише серед лікарів-гастроентерологів, а й фахівців інших спеціальностей, які із зацікавленістю беруть участь у роботі Школи, що свідчить про високий фаховий рівень та визнання Школи. Далі присутні перейшли до обговорення найбільш нагальних питань гастроентерології.
Захворювання органів гастродуоденальної зони. Особливості перебігу, діагностики та лікування в сучасних умовах
Ю. Степанов у своїй доповіді розглянув проблему дисмоторних порушень (ДП) гастродуоденальної зони з фокусом на аспектах механізмів, діагностиці та лікуванні цих порушень, які, як відомо, мають вкрай важливе значення в рутинній клінічній практиці кожного лікаря, що здійснює менеджмент гастроентерологічного хворого. Сучасне визначення ДП звучить як захворювання, в клінічній картині яких домінують симптоми диспепсії, здуття верхніх відділів живота, нудота та блювання. Виділяють функціональну диспепсію (ФД) та гастропарез. Відповідно до Римських критеріїв 4-го перегляду, ФД являє собою наявність диспептичних симптомів за відсутності органічних змін при рутинних дослідженнях, включно з ендоскопією, поширеність якої у популяції становить 8–12% та асоціюється зі значним погіршенням стану здоров’я та використанням медичних послуг. Гастропарез — симптоми диспепсії, включно з нудотою або блюванням та затримкою випорожнення шлунка за відсутності механічної перешкоди [1].
Форми ФД:
- постпрандіальний дистрес-синдром (ПДС):
− раннє насичення;
− відчуття переповнення шлунка після їжі;
- епігастральний больовий синдром (ЕБС):
− епігастральний біль;
− відчуття жару в епігастрії.
У патофізіології розвитку та прогресування ДП значну роль відіграють Helicobacter pylori та інші мікроорганізми. Так, дані деяких досліджень повідомляли, що H. pylori може бути причетною до патогенезу розвитку ФД у частини хворих, це так звана H. pylori-асоційована диспепсія. Проте ці дані є неостаточними, оскільки результати японського дослідження за участю більше 3 тис. осіб продемонстрували, що вплив ерадикації на симптоми ФД є обмеженим при 3-річному спостереженні. Результати іншого дослідження аспірату шлункового соку свідчать про підвищення вмісту жовчних кислот, Bacteroidetes та відсутність Acidobacteria при ФД порівняно з контрольною групою [2]. Окрім того, в патогенезі розвитку ПД необхідно розглядати також роль шлункової моторики. Сучасні дані свідчать, що порушення акомодації шлунка та затримка випорожнення шлунка причетні до розвитку симптомів при ФД та гастропарезі. Затримка випорожнення шлунка є визначальною ознакою гастропарезу, але кореляція між тяжкістю клінічної симптоматики та швидкістю випорожнення недостатня [3].
Галина Осьодло, доктор медичних наук, професор, начальник кафедри військової терапії Української медичної академії, виступила з доповіддю «Гастродуоденальні виклики сьогодення та шляхи їх ефективного вирішення», в якій спікер детально зупинилася на поширеності шлунково-кишкових симптомів у пацієнтів з COVID-19. Так, у результатах нещодавнього метааналізу 60 досліджень, які включали загалом більше 4 тис. пацієнтів з COVID-19, було продемонстровано, що частота гастроінтестинальних симптомів становила 17,6%. При цьому поширеність позитивних РНК зразків стулу становила 48,1%, з яких 70,3% становили зразки після зникнення вірусу з респіраторних зразків [4]. Отримані результати свідчать про важливість розгляду питання щодо гастроінтестинальної безпеки застосування протизапальної, антикоагулянтної та антиагрегантної терапії в умовах пандемії. Окрім того, проведення цього метааналізу свідчить й про актуальність питання щодо гастроінтестинальних симптомів у пацієнтів з COVID-19. Попередні дослідження, які були включені до цього метааналізу, також повідомляли про наявність у інфікованих пацієнтів таких симптомів, як втрата апетиту, нудота, блювання та біль у животі. Ще однією проблемою ризику є те, що на сьогодні відсутні підтверджені ефективні та безпечні методи лікування COVID-19, що, відповідно, призводить до надмірного лікування та асоціюється з розвитком медикаментозно-індукованих гастропатій (таблиця).
Фактори ризику медикаментозно-індукованих гастропатій:
- виразковий анамнез;
- застосування кількох нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), включно з ацетилсаліциловою кислотою (АСК);
- прийом високих доз НПЗП;
- застосуванням НПЗП із тривалим періодом напіввиведення та застосування неселективних НПЗП;
- прийом антикоагулянтів;
- вік >65 років;
- застосування глюкокортикостероїдів (ГКС) [5].
Таблиця. Ступені ризику гастроінтестинальних ушкоджень
Ризик гастроінтестинальних ушкоджень | ||
---|---|---|
Високий ризик | Помірний ризик | Низький ризик |
|
|
|
Професор І. Скрипник виступив з доповіддю «Цитопротекторна терапія в сучасній гастроентерології: теперішнє і майбутнє». Цитопротекція — здатність ендогенних речовин (простагландинів, глутатіону та ін.) або лікарських засобів попереджати або мінімізувати ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які викликані шкідливими чинниками або отруйними речовинами. Термін «цитопротекція» вперше був введений у 1979 р. A. Robert, який вивчав здатність простагландинів запобігати ушкодженню слизової оболонки шлунка при дії певних некротизуючих факторів [6].
Сьогодні вивчені три рівні цитопротекції:
I. Передепітеліальний: шар слизу з вираженою буферною активністю (гідрокарбонат слизу, муцин).
II. Епітеліальні клітини та щільні міжклітинні контакти, основою яких є білки адгезії:
>III. Післяепітеліальний: нейтралізація Н+ гідрокарбонатами, які надходять з кров’яного русла [7].
З більш детальною інформацією про матеріали ХХІІI Національної школи гастроентерологів, гепатологів України можна буде ознайомитися на нашому сайті.
Список використаної літератури:
- 1. Moshiree B., Potter M., Talley N.J. (2019) Epidemiology and Pathophysiology of Gastroparesis. Gastrointest Endosc Clin. N. Am.; 29(1): 1–14. doi: 10.1016/j.giec.2018.08.010.
- 2. Yoshioka T., Takeshita E., Sakata Y. et al. (2017) Helicobacter pylori infection status had no influence on upper gastrointestinal symptoms: a cross-sectional analysis of 3,005 Japanese subjects without upper gastrointestinal lesions undergoing medical health checkups. Esophagus; 14(3): 249–253. doi: 10.1007/s10388-017-0573-9.
- 3. Carson D.A., O’Grady G., Du P. et al. (2021) Body surface mapping of the stomach: New directions for clinically evaluating gastric electrical activity. Neurogastroenterology & Motility. Vol. 33, Iss. 3 e14048. https://doi.org/10.1111/nmo.14048.
- 4. Cheung K.S., Hung I.F.N., Chan P.P.Y. et al. (2020) Gastrointestinal Manifestations of SARS-CoV-2 Infection and Virus Load in Fecal Samples From a Hong Kong Cohort: Systematic Review and Meta-analysis. Gastroenterology;159(1):81-95. doi: 10.1053/j.gastro.2020.03.065.
- 5. Свінціцький А.С. (2010) НПЗП-гастропатії:сучасний стан проблеми. Кримський терапевтичний журнал №2, том 2, С 281‑286.
- 6. Robert A. (1979) Cytoprotection by prostaglandins. Gastroenterology;77(4 Pt 1):761-7.
- 7. Farré R., Tack J. (2013) Food and symptom generation in functional gastrointestinal disorders: physiological aspects. Am J Gastroenterol;108(5):698-706. doi: 10.1038/ajg.2013.24.