На сьогодні відомо, що більшість ревматичних захворювань мають мультисимптомні прояви та спричиняють мультисистемні ураження, які проявляються порушенням роботи різних органів і систем, що, відповідно, викликає певні труднощі під час їх діагностики та виокремлення дійсно ревматичної патології серед інших захворювань. Так, деякі дані свідчать, що ревматичні хвороби мають спільні ознаки з деякими пульмонологічними, нефрологічними, гематологічними та ендокринними нозологіями.
Досить часто в клінічній картині ендокринного захворювання також спостерігаються симптоми ураження опорно-рухового апарату або серцево-судинної системи. Відповідно, пацієнтів із симптомами з боку опорно-рухового апарату терапевт або ендокринолог також направляє на консультацію до ревматологів з такими попередніми діагнозами, як деформуючий остеоартроз, ревматоїдний поліартрит, хвороба Бехтєрєва, ревматизм та ін. Враховуючи значну поширеність ревматичних масок ендокринної патології, було прийнято рішення провести вебінар, під час якого провідні фахівці галузі ревматології Єлизавета Єгудіна, доктор медичних наук, професор (м. Київ), та Світлана Трипілка, кандидат медичних наук, доцент (м. Харків), представили різні клінічні випадки у пацієнтів з ендокринною патологією зі супутньою картиною ревматичного захворювання. Далі вашій увазі представлені деякі з цих клінічних випадків.
Клінічні випадки пацієнтів з ендокринною патологією з ревматологічними масками
Першою до слухачів вебінару звернулася С. Трипілка, яка у своїй доповіді зазначила, що хоча пацієнтів з ендокринними захворюваннями та супутніми ревматичними симптомами небагато, однак такі випадки все ж існують, а надання медичної допомоги таким хворим має певні особливості. Спікер розповіла про клінічний випадок вагітної пацієнтки, яка звернулася до неї на консультацію з приводу появи незрозумілих симптомів з боку шкіри, волосся та нігтів. Після проведення огляду було виявлено, що на шкірі пацієнтки з’явилися «павукові ангіоми», які є фізіологічною адаптацією організму жінки до вагітності (рис. 1, 2).
«Павукові ангіоми» (павукоподібний невус або павукові телеангіектазії) представляють собою сукупність крихітних розширених кровоносних судин та є судинним ураженням, що характеризується аномальною дилатацією кінцевої судинної мережі, розміщеної безпосередньо під поверхнею шкіри.
Сучасні дані свідчать, що під час вагітності більше 90% жінок стикаються зі значними і складними змінами шкіри. Ці зміни в основному пов’язані з низкою складних ендокринних, імунологічних, метаболічних і судинних змін, які впливають на шкіру. Зміни шкіри можуть бути як фізіологічними, так і специфічними. Таким чином, аналізуючи цей клінічний випадок, необхідно акцентувати увагу на тому, що ці зміни шкіри є фізіологічними та виникли на тлі вагітності, відповідно, лікування пацієнтка не потребувала, в чому її і запевнив спеціаліст.
Є. Єгудіна у своїй доповіді навела клінічний випадок пацієнтки віком 45 років із супутньою хронічною хворобою нирок, яка звернулася на консультацію до ревматолога із больовими відчуттями (механічний незапальний біль) у коліні, променевозап’ясткових та кульшових суглобах. Після проведення лабораторних аналізів було отримано наступні результати: зниження рівнів вітаміну D (12 нг/мл) та кальцію (0,8 мкмоль/л) та підвищення рівня паратиреоїдного гормону (106,60 пг/мл). Після проведення ультразвукового дослідження колінних суглобів було виявлено наявність відкладення кристалів та ознаки артриту. Пацієнтці було встановлено діагноз вторинного гіперпаратиреозу, який розвивається в результаті компенсаторної гіперфункції гіперплазії паращитоподібних залоз за тривалої гіпокальціємії та гіперфосфатемії різного генезу. Ревматичні прояви вторинного гіперпаратиреозу були обумовлені розвитком гіперпаратиреоїдної остеодистрофії, що розвивається внаслідок гіперфункції паращитоподібних залоз із надмірною секрецією паратиреоїдного гормону і характеризується посиленою резорбцією кісткової тканини із заміщенням її фіброзною тканиною. Клінічні прояви гіперпаратиреоїдної остеодистрофії супроводжуються болем у кістках, спині, м’язовою слабкістю, свербежем шкіри, кальцифікацією м’яких тканин і периартикулярних тканин і суглобів у вигляді хондрокальцинозу.
Гіперпаратиреоз, з погляду лікаря-ревматолога, може супроводжуватися розвитком наступних станів:
- остеопороз, остеомаляція;
- фіброзно-кістозний остеїт;
- субперіостальні та суглобові ерозії;
- деформації та переломи;
- хондрокальциноз, хвороба депонування кристалів пірофосфату кальцію;
- подагра;
- міопатія, проксимальна нейропатія;
- розриви сухожиль (рис. 3).
Список використаної літератури
- 1. Триполка С.А., Головач И.Ю., Егудина Е.Д. (2020) Клинический случай изменений кожи, имитирующих кожный васкулит, в период беременности. Український ревматологічний журнал, 2: 82–85. DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15222.
- 2. Boswell S.B., Patel D.B., White E.A. et al. (2014) Musculoskeletal manifestations of endocrine disorders. Clin Imaging, 38(4): 384–396. doi: 10.1016/j.clinimag.2014.02.014.
