Синдром полікістозних яєчників: доцільність скринінгу та оцінка якості життя

31 березня 2021
1527
Резюме

Наведено огляд результатів дослідження, в якому оцінювали доцільність проведення короткого скринінгу на наявність синдрому полікістозних яєчників серед жінок репродуктивного віку

Актуальність

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) являє собою одну з найпоширеніших видів ендокринопатії у жінок репродуктивного віку, частота якої становить до 10% у жінок США [1]. Сучасні дані свідчать, що СПКЯ пов’язаний з інсулінорезистентністю у відповідь на підвищення рівня глюкози в крові, що призводить до гіперінсулінемії [2]. Відповідно, жінки з СПКЯ також мають схильність і до розвитку цукрового діабету ІІ типу, артеріальної гіпертензії, гіперліпідемії та серцево-судинних захворювань. Зазвичай з цими метаболічними факторами ризику також асоціюються й підвищення рівня андрогенів, гормональний дисбаланс (підвищене співвідношення лютеїнізуючого гормону/фолікулостимулючого гормону (ФСГ) та підвищення рівня адренокортикотропного гормону) [3]. Усі ці зміни в організмі жінки клінічно проявляються у вигляді ожиріння, гірсутизму та стоншення волосся на шкірі голови, а через низький рівень ФСГ порушується овуляція, що призводить до появи множинних кіст яєчників — полікістозу яєчників, і асоціюється з ризиком безпліддя.

Результати попередніх досліджень свідчать, що СПКЯ є гетерогенним станом, який зазвичай відмічають у жінок репродуктивного віку, з наявністю таких супутніх симптомів, як гірсутизм, безпліддя, ожиріння, аменорея, інсулінорезистентність та підвищений рівень андрогенів [4]. Ці симптоми впливають на якість життя жінок, що призводить до вищих рівнів тривоги та депресії, оскільки ці симптоми впливають на їх зовнішній вигляд. Відповідно, вплив на такі модифікуючі фактори, як соціально-економічний статус у суспільстві, професійна діяльність, вік та час від встановлення діагнозу СПКЯ, наявність акне та сприйняття безпліддя, може позитивно вплинути на психологічний стан та якість життя жінок зі СПКЯ. Таким чином, модифікація способу життя, включно з фізичною активністю, дієтою, можуть суттєво покращити якість життя жінок з СПКЯ за умови раннього діагностування.

У сучасних рекомендаціях щодо менеджменту жінок із СПКЯ зазначено про необхідність короткого скринінгу за допомогою анкети-опитувальника серед жінок репродуктивного віку. Проведено дослідження, метою якого було визначення ефективності короткого скринінгового опитування на наявність СПКЯ [5].

Дизайн дослідження

У дослідженні оцінено опитувальник з 12 пунктів щодо клінічних симптомів у групі жінок зі СПКЯ з порівнянням результатів жінок без СПКЯ. Загалом у дослідження включено 120 жінок без СПКЯ віком 18–41 рік. Із загальної кількості жінок 86 мали негативні результати за скринінговим опитувальником. Після цього отримані результати порівнювали з результатами жінок із СПКЯ, діагноз у яких підтверджувався відповідно до загальновизнаних діагностичних критеріїв.

Групи порівнювали за допомогою опитувальника PCOS Quality of Life-Life, шкали депресії самооцінки депресії Зунга, оцінки рівня тривожності Спілберга, оцінки симптомів втоми і психічного стану, комп’ютеризованої автоматизованої метрики нейропсихологічної оцінки та експериментального тахістоскопічного тесту двобічної перцептивної асиметрії, з метою оцінки можливих ефектів внаслідок ранньої андрогенізації головного мозку при СПКЯ.

Результати

Результати дослідження продемонстрували, що загалом жінки із СПКЯ мали більш низькі бали за всіма показниками фізичного, емоційного, соціального і духовного благополуччя, ніж скринінгнегативні (n=86) та скринінгпозитивні групи (n=34).

При проведенні нейропсихологічної оцінки у жінок зі СПКЯ відзначали більш низькі результати за показниками пам’яті Штернберга і пропускної спроможності реакції на різноманітні подразники. У цій групі також відзначалася низька швидкість правильних відповідей як для одно-, так і для двобічної інформації, наданої тахістоскопічно у вигляді крапок і літер. Однак двобічний коефіцієнт пропускної спроможності не відрізнявся між групами дослідження, що є загальним показником дво- та однобічної асиметрії головного мозку/поведінки.

Висновок

Результати даного дослідження свідчать, що короткий скринінг є корисним інструментом, який допомагає виявляти жінок із початковими симптомами СПКЯ, що потребують не лише медичної, а й психологічної та нейрокогнітивної підтримки, спрямованої на покращення якості їх життя.

Список використаної літератури

  1. Sirmans S.M., Pate K.A. (2013) Epidemiology, diagnosis, and management of polycystic ovary syndrome. Clin. Epidemiol.; 6: 1–13.
  2. Goodman N.F., Cobin R.H., Futterweit W. et al. (2015) American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and androgen excess and Pcos society disease state clinical review: guide to the best practices in the evaluation and treatment of polycystic ovary syndrome – part 2. Endocr. Pract.; 21(12): 1415–26. doi: 10.4158/EP15748.DSCPT2.
  3. Genazzani A.D., Chierchia E., Rattighieri E. et al. (2010) Metformin administration restores allopregnanolone response to adrenocorticotropic hormone (ACTH) stimulation in overweight hyperinsulinemic patients with PCOS. Gynecol. Endocrinol.; 26(9): 684–9. doi: 10.3109/09513590.2010.500818.
  4. Böttcher B., Fessler S., Friedl F. et al. (2018) Health-related quality of life in patients with polycystic ovary syndrome: validation of the German PCOSQ-G. Arch. Gynecol. Obstet.; 297(4): 1027–1035. doi: 10.1007/s00404-017-4623-2.
  5. Boivin M.J., Fatehi F., Phillips-Chan A.E. et al. (2020) Exploratory study of a screening measure for polycystic ovarian syndrome, quality of life assessment, and neuropsychological evaluation. BMC Women’s Health, volume 20, 132.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»