Гепатит С: гайдлайн USPSTF 2020 р. щодо скринінгу

19 лютого 2021
2135
Резюме

Наведено огляд рекомендацій USPSTF 2020 р. щодо скринінгу на вірус гепатиту С серед безсимптомних дорослих пацієнтів віком від 18 до 79 років.

Актуальність

Вірус гепатиту С (ВГС) — найпоширеніший хронічний патоген, передача якого відбувається в результаті контакту через пошкоджену шкіру або слизову оболонку з інфікованими рідинами організму (переважно кров), зокрема:

  • внаслідок переливання інфікованої крові або її компонентів;
  • вживання наркотичних речовин (ін’єкційно та інтраназально);
  • під час проведення інвазивних медичних та немедичних маніпуляцій із використанням забрудненого інструментарію (зокрема хірургічні втручання, стоматологічні процедури, гемодіаліз, татуювання, пірсинг, манікюр);
  • вертикальна передача від матері до дитини;
  • побутовим шляхом (унаслідок спільного використання індивідуальних засобів гігієни, що можуть містити сліди крові);
  • статевим шляхом під час незахищених статевих контактів [1].

Дані літератури свідчать, що ВГС є основною причиною ускладнень хронічних захворювань печінки у США [2]. ВГС є причиною більшої кількості смертей, ніж інші інфекційні захворювання, включно з ВІЛ [3]. Основним фактором інфікування ВГС є вживання ін’єкційних наркотиків (ІН). Так, за оцінками експертів, у США понад 4,1 млн осіб мають перенесену або поточну ВГС-інфекцію, тобто мають позитивний тест на антитіла до ВГС — специфічні імуноглобуліни класів IgM та IgG до білків вірусу, поява яких у крові свідчить про можливе інфікування або раніше перенесену інфекцію [4].

Оскільки гепатит С в більшості випадків має безсимптомний перебіг, для його виявлення серед населення необхідним є застосування скринінгових програм. Зазвичай з метою скринінгу достатньо проведення обстеження на наявність антитіл до ВГС, проте в ряді випадків при скринінгу необхідне одночасне обстеження на наявність антитіл і РНК ВГС. Це стосується ситуацій, при яких важливо виявити захворювання на ранньому етапі, ще до появи антитіл (донори крові й органів) або коли антитіла можуть не виявлятися зовсім (особи з імунодефіцитом).

Рекомендації щодо скринінгу на ВГС

Скринінг на ВГС полягає у проведенні попереднього серологічного скринінг-тесту з подальшим тестом на РНК ВГС (кількісним або якісним) для підтвердження віремії і, отже, хронічної інфекції. Робоча група з профілактики захворювань США (The U.S. Preventive Services Task Force — USPSTF) випустила оновлені рекомендації 2020 р. щодо скринінгу на ВГС серед безсимптомних осіб віком від 18 до 79 років без відомих захворювань печінки [5]. Цей документ є оновленою версією рекомендацій за 2013 р. Відповіді на найпоширеніші запитання щодо рекомендації наведені в таблиці.

Таблиця. Відповіді на найпоширеніші запитання щодо оновленого гайдлайну 2020 р.

Питання щодо скринінгу на ВГС
Питання Відповідь
Кому показаний скринінг на ВГС Скринінг на ВГС показаний усім безсимптомним дорослим пацієнтам віком від 18 до 79 років
Що нового в рекомендаціях USPSTF 2020 р.

Ці рекомендації розширюють когорту пацієнтів, яким показано проведення скринінгу на ВГС. Попередній документ 2013 р. рекомендував проведення скринінгу на ВГС лише у когорті пацієнтів, які народилися у період 1945–1965 рр. та інших осіб групи високого ризику інфікування ВГС (зокрема особам, які вживали/вживають ІН)

Рекомендовано проведення скринінгу на ВГС за допомогою визначення антитіл до ВГС, з подальшим підтвердженням діагнозу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з виявленням РНК ВГС

USPSTF також зазначає на важливості проведення скринінгу на ВГС серед осіб віком <18 років та >79 років, які мають високий ризик інфікування (наприклад серед осіб, які раніше вживали/вживають ІН)

Реалізація цих рекомендацій

Після підтвердження інфікування ВГС рекомендовано провести неінвазивні діагностичні тести щодо оцінки ураження печінки

Крім того, пацієнт повинен розуміти, що:

  • скринінг є добровільним і проводиться лише з відома пацієнта
  • володіти інформацією щодо можливих шляхів інфікування ВГС, профілактики та значення позитивних/негативних результатів скринінгового дослідження
Частота проведення скринінгу Рекомендовано періодично проводити скринінг на ВГС серед осіб, які мають постійний ризик інфікування (наприклад серед осіб, які раніше вживали/вживають ІН)

Оцінка ризику

Робоча група USPSTF дійшла висновку, що хоча скринінг на ВГС необхідний усім дорослим пацієнтам віком 18–79 років, низка факторів асоціюється з вищим ризиком інфікування на ВГС у популяції, що, відповідно, створює потребу для проведення обов’язкового скринінгу у цій когорті пацієнтів. Найважливішим фактором ризику інфікування ВГС є анамнез або поточне вживання ІН. Сучасні дані свідчать, що у США останнім часом захворюваності на ВГС відзначали переважно серед осіб молодого віку, які вживають ІН, близько 30% когорти становлять особи віком від 18 до 30 років, і 70–90% — особи старшого віку. Відповідно, клініцисти повинні розглянути можливість проведення скринінгу на ВГС не лише у рекомендованій когорті пацієнтів (вік — 18–79 років), а й серед підлітків віком <18 років та у осіб віком >79 років, які представляють групу високого ризику (наприклад серед осіб, які раніше вживали/вживають ІН).

Крім того, скринінг необхідно обов’язково проводити вагітним. Дані літератури свідчать, що за останні роки (2006–2014 рр.) поширеність ВГС підвищилася удвічі серед жінок віком 15–44 роки. Упродовж 2011–2014 рр. у 0,7% вагітних, які пройшли скринінг на ВГС, інфікування виявили у 68%. Таким чином, у зв’язку з поширенням інфікування ВГС серед вагітних та наявністю ризику інфікування немовлят клініцисти також можуть розглянути можливість скринінгу на ВГС серед вагітних віком <18 та 18–44 роки.

Скринінгові тести

З метою виявлення пацієнтів із хронічним інфікуванням ВГС рекомендовано проводити скринінгові тести на антитіла до ВГС з подальшим проведенням ПЛР з метою виявлення РНК ВГС. Для уточнення характеру ураження печінки (виявлення фіброзу/цирозу) в осіб із позитивним скринінговим тестом у подальшому рекомендовано проведення додаткових неінвазивних тестів, пов’язаних із невеликим ризиком ускладнень порівняно з біопсією.

Інтервали скринінгу

Для більшості дорослих пацієнтів скринінг на ВГС доцільно провести один раз у житті. Однак особам групи високого ризику інфікування ВГС (наприклад серед осіб, які раніше вживали/вживають ІН) рекомендовано проводити скринінг періодично.

Впровадження скринінгу на ВГС

Важливі аргументи щодо проведення скринінгу на ВГС включають:

  • інформування пацієнта про те, що скринінг є добровільним і проводиться виключно за умови, що пацієнт знає і розуміє, що йому планується проведення скринінгу на ВГС;
  • інформування пацієнта про ВГС, можливості профілактики інфікування ВГС та значення позитивного/негативного скринінгового тесту;
  • надання пацієнтам можливості ставити запитання щодо ВГС.

Рекомендації інших міжнародних медичних спільнот

Відповідно до рекомендацій Центрів з контролю і профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), скринінг на ВГС рекомендовано проводити хоча б один раз у житті для всіх дорослих пацієнтів віком >18 років. Усім вагітним рекомендовано проходити скринінг на ВГС у період­ кожної вагітності. Пацієнтам, які належать до групи високого ризику інфікування ВГС (наприклад особи з ВІЛ, в анамнезі переливання крові, особи, які раніше вживали/вживають ІН, а також особи, що народилися від матері, інфікованої ВГС) повинні проходити обов’язковий періодичний скринінг на ВГС [6].

Американський коледж акушерів-гінекологів (American College of Obstetricians and Gynecologists — ACOG) у своєму гайдлайні за 2007 р. рекомендує проводити скринінг на ВГС вагітним із наявними факторами ризику інфікування ВГС [7].

Американська асоціація з вивчення хвороб печінки (American Association for the study of liver diseases — AASLD) разом з Американським товариством з інфекційних хвороб (Infectious Disease Society of America — IDSA) випустили спільний гайдлайн 2020 р. щодо скринінгу на ВГС, відповідно до якого вони рекомендують проводити разовий плановий скринінг на ВГС дорослим пацієнтам віком >18 років, а також разовий скринінг особам віком <18 років групи високого ризику інфікування ВГС. Вони також рекомендують проводити періодичний скринінг особам групи високого ризику інфікування ВГС та щорічний скринінг на ВГС всім особам, які вживають ІН, та ВІЛ-інфікованим чоловікам, які практикують секс із чоловіками [8].

Лікування ВГС

У зв’язку з високою вартістю лікування, складним лабораторним тестування для моніторингу результатів лікування і значною частотою побічних реакцій на противірусні препарати, кількість осіб, які отримують лікування ВГС у більшості країн з низьким і середнім рівнем доходу, є обмеженою. Відповідно до рекомендацій USPSTF, стандартом лікування у разі інфікування ВГС були і залишаються пероральні противірусні препарати. Винятком є вагітні, оскільки відсутні дані безпеки застосування противірусних препаратів у період вагітності та годування грудьми.

На жаль, cьогодні не існує вакцини проти ВГС, тому рекомендовано такі засоби профілактики:

  • застосування бар’єрних контрацептивів;
  • користування засобами разового (шприци, голки, медичні крапельні системи тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління) призначення;
  • користування медичним персоналом засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
  • користування стерильним інструментарієм (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).

Нагадуємо, що нещодавно USPSTF випустили оновлені рекомендації 2020 р. щодо скринінгу на бактеріальний вагіноз вагітних із/без ризику передчасних пологів.

Список використаної літератури:

  • 1. Fauvelle С., Lepiller Q., Felmlee D. J. et al. (2013) Hepatitis C virus vaccines–progress and perspectives. Microb. Pathog., 58: 66–72. doi: 10.1016/j.micpath.2013.02.005.
  • 2. US Preventive Services Task Force (2020) Screening for Hepatitis C Virus Infection in Adolescents and Adults: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA, 323(10): 970–975. doi:10.1001/jama.2020.1123.
  • 3. Ly K.N., Hughes E.M., Jiles R.B. et al. (2016) Rising mortality associated with hepatitis C virus in the United States, 2003–2013. Clin. Infect. Dis., 62(10): 1287–1288.
  • 4. Edlin B.R., Eckhardt B.J., Shu M.A. et al. (2015) Toward a more accurate estimate of the prevalence of hepatitis C in the United States. Hepatology, 62(5): 1353–1363.
  • 5. USPSTF (2020) Hepatitis C Virus Infection in Adolescents and Adults: Screening. Recommendation, Mar. 2.
  • 6. Centers for Disease Control and Prevention (2020) CDC recommendations for hepatitis C screening among adults. CDC, Jan. 23.
  • 7. American College of Obstetricians and Gynecologists (2007) ACOG Practice Bulletin No. 86: viral hepatitis in pregnancy. Obstet. Gynecol., 110(4): 941–956.
  • 8. Ghany M.G., Morgan T.R. (2020) AASLD-IDSA Hepatitis C Guidance Panel. Hepatitis C guidance 2019 update: American Association for the Study of Liver Diseases–Infectious Diseases Society of America recommendations for testing, managing, and treating hepatitis C virus infection. Hepatology, 71(2): 686–721.