Актуальність
Вірус гепатиту С (ВГС) — найпоширеніший хронічний патоген, передача якого відбувається в результаті контакту через пошкоджену шкіру або слизову оболонку з інфікованими рідинами організму (переважно кров), зокрема:
- внаслідок переливання інфікованої крові або її компонентів;
- вживання наркотичних речовин (ін’єкційно та інтраназально);
- під час проведення інвазивних медичних та немедичних маніпуляцій із використанням забрудненого інструментарію (зокрема хірургічні втручання, стоматологічні процедури, гемодіаліз, татуювання, пірсинг, манікюр);
- вертикальна передача від матері до дитини;
- побутовим шляхом (унаслідок спільного використання індивідуальних засобів гігієни, що можуть містити сліди крові);
- статевим шляхом під час незахищених статевих контактів [1].
Дані літератури свідчать, що ВГС є основною причиною ускладнень хронічних захворювань печінки у США [2]. ВГС є причиною більшої кількості смертей, ніж інші інфекційні захворювання, включно з ВІЛ [3]. Основним фактором інфікування ВГС є вживання ін’єкційних наркотиків (ІН). Так, за оцінками експертів, у США понад 4,1 млн осіб мають перенесену або поточну ВГС-інфекцію, тобто мають позитивний тест на антитіла до ВГС — специфічні імуноглобуліни класів IgM та IgG до білків вірусу, поява яких у крові свідчить про можливе інфікування або раніше перенесену інфекцію [4].
Оскільки гепатит С в більшості випадків має безсимптомний перебіг, для його виявлення серед населення необхідним є застосування скринінгових програм. Зазвичай з метою скринінгу достатньо проведення обстеження на наявність антитіл до ВГС, проте в ряді випадків при скринінгу необхідне одночасне обстеження на наявність антитіл і РНК ВГС. Це стосується ситуацій, при яких важливо виявити захворювання на ранньому етапі, ще до появи антитіл (донори крові й органів) або коли антитіла можуть не виявлятися зовсім (особи з імунодефіцитом).
Рекомендації щодо скринінгу на ВГС
Скринінг на ВГС полягає у проведенні попереднього серологічного скринінг-тесту з подальшим тестом на РНК ВГС (кількісним або якісним) для підтвердження віремії і, отже, хронічної інфекції. Робоча група з профілактики захворювань США (The U.S. Preventive Services Task Force — USPSTF) випустила оновлені рекомендації 2020 р. щодо скринінгу на ВГС серед безсимптомних осіб віком від 18 до 79 років без відомих захворювань печінки [5]. Цей документ є оновленою версією рекомендацій за 2013 р. Відповіді на найпоширеніші запитання щодо рекомендації наведені в таблиці.
Таблиця. Відповіді на найпоширеніші запитання щодо оновленого гайдлайну 2020 р.
| Питання щодо скринінгу на ВГС | |
|---|---|
| Питання | Відповідь |
| Кому показаний скринінг на ВГС | Скринінг на ВГС показаний усім безсимптомним дорослим пацієнтам віком від 18 до 79 років |
| Що нового в рекомендаціях USPSTF 2020 р. |
Ці рекомендації розширюють когорту пацієнтів, яким показано проведення скринінгу на ВГС. Попередній документ 2013 р. рекомендував проведення скринінгу на ВГС лише у когорті пацієнтів, які народилися у період 1945–1965 рр. та інших осіб групи високого ризику інфікування ВГС (зокрема особам, які вживали/вживають ІН) Рекомендовано проведення скринінгу на ВГС за допомогою визначення антитіл до ВГС, з подальшим підтвердженням діагнозу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з виявленням РНК ВГС USPSTF також зазначає на важливості проведення скринінгу на ВГС серед осіб віком <18 років та >79 років, які мають високий ризик інфікування (наприклад серед осіб, які раніше вживали/вживають ІН) |
| Реалізація цих рекомендацій |
Після підтвердження інфікування ВГС рекомендовано провести неінвазивні діагностичні тести щодо оцінки ураження печінки Крім того, пацієнт повинен розуміти, що:
|
| Частота проведення скринінгу | Рекомендовано періодично проводити скринінг на ВГС серед осіб, які мають постійний ризик інфікування (наприклад серед осіб, які раніше вживали/вживають ІН) |
Оцінка ризику
Робоча група USPSTF дійшла висновку, що хоча скринінг на ВГС необхідний усім дорослим пацієнтам віком 18–79 років, низка факторів асоціюється з вищим ризиком інфікування на ВГС у популяції, що, відповідно, створює потребу для проведення обов’язкового скринінгу у цій когорті пацієнтів. Найважливішим фактором ризику інфікування ВГС є анамнез або поточне вживання ІН. Сучасні дані свідчать, що у США останнім часом захворюваності на ВГС відзначали переважно серед осіб молодого віку, які вживають ІН, близько 30% когорти становлять особи віком від 18 до 30 років, і 70–90% — особи старшого віку. Відповідно, клініцисти повинні розглянути можливість проведення скринінгу на ВГС не лише у рекомендованій когорті пацієнтів (вік — 18–79 років), а й серед підлітків віком <18 років та у осіб віком >79 років, які представляють групу високого ризику (наприклад серед осіб, які раніше вживали/вживають ІН).
Крім того, скринінг необхідно обов’язково проводити вагітним. Дані літератури свідчать, що за останні роки (2006–2014 рр.) поширеність ВГС підвищилася удвічі серед жінок віком 15–44 роки. Упродовж 2011–2014 рр. у 0,7% вагітних, які пройшли скринінг на ВГС, інфікування виявили у 68%. Таким чином, у зв’язку з поширенням інфікування ВГС серед вагітних та наявністю ризику інфікування немовлят клініцисти також можуть розглянути можливість скринінгу на ВГС серед вагітних віком <18 та 18–44 роки.
Скринінгові тести
З метою виявлення пацієнтів із хронічним інфікуванням ВГС рекомендовано проводити скринінгові тести на антитіла до ВГС з подальшим проведенням ПЛР з метою виявлення РНК ВГС. Для уточнення характеру ураження печінки (виявлення фіброзу/цирозу) в осіб із позитивним скринінговим тестом у подальшому рекомендовано проведення додаткових неінвазивних тестів, пов’язаних із невеликим ризиком ускладнень порівняно з біопсією.
Інтервали скринінгу
Для більшості дорослих пацієнтів скринінг на ВГС доцільно провести один раз у житті. Однак особам групи високого ризику інфікування ВГС (наприклад серед осіб, які раніше вживали/вживають ІН) рекомендовано проводити скринінг періодично.
Впровадження скринінгу на ВГС
Важливі аргументи щодо проведення скринінгу на ВГС включають:
- інформування пацієнта про те, що скринінг є добровільним і проводиться виключно за умови, що пацієнт знає і розуміє, що йому планується проведення скринінгу на ВГС;
- інформування пацієнта про ВГС, можливості профілактики інфікування ВГС та значення позитивного/негативного скринінгового тесту;
- надання пацієнтам можливості ставити запитання щодо ВГС.
Рекомендації інших міжнародних медичних спільнот
Відповідно до рекомендацій Центрів з контролю і профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), скринінг на ВГС рекомендовано проводити хоча б один раз у житті для всіх дорослих пацієнтів віком >18 років. Усім вагітним рекомендовано проходити скринінг на ВГС у період кожної вагітності. Пацієнтам, які належать до групи високого ризику інфікування ВГС (наприклад особи з ВІЛ, в анамнезі переливання крові, особи, які раніше вживали/вживають ІН, а також особи, що народилися від матері, інфікованої ВГС) повинні проходити обов’язковий періодичний скринінг на ВГС [6].
Американський коледж акушерів-гінекологів (American College of Obstetricians and Gynecologists — ACOG) у своєму гайдлайні за 2007 р. рекомендує проводити скринінг на ВГС вагітним із наявними факторами ризику інфікування ВГС [7].
Американська асоціація з вивчення хвороб печінки (American Association for the study of liver diseases — AASLD) разом з Американським товариством з інфекційних хвороб (Infectious Disease Society of America — IDSA) випустили спільний гайдлайн 2020 р. щодо скринінгу на ВГС, відповідно до якого вони рекомендують проводити разовий плановий скринінг на ВГС дорослим пацієнтам віком >18 років, а також разовий скринінг особам віком <18 років групи високого ризику інфікування ВГС. Вони також рекомендують проводити періодичний скринінг особам групи високого ризику інфікування ВГС та щорічний скринінг на ВГС всім особам, які вживають ІН, та ВІЛ-інфікованим чоловікам, які практикують секс із чоловіками [8].
Лікування ВГС
У зв’язку з високою вартістю лікування, складним лабораторним тестування для моніторингу результатів лікування і значною частотою побічних реакцій на противірусні препарати, кількість осіб, які отримують лікування ВГС у більшості країн з низьким і середнім рівнем доходу, є обмеженою. Відповідно до рекомендацій USPSTF, стандартом лікування у разі інфікування ВГС були і залишаються пероральні противірусні препарати. Винятком є вагітні, оскільки відсутні дані безпеки застосування противірусних препаратів у період вагітності та годування грудьми.
На жаль, cьогодні не існує вакцини проти ВГС, тому рекомендовано такі засоби профілактики:
- застосування бар’єрних контрацептивів;
- користування засобами разового (шприци, голки, медичні крапельні системи тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління) призначення;
- користування медичним персоналом засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
- користування стерильним інструментарієм (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).
Нагадуємо, що нещодавно USPSTF випустили оновлені рекомендації 2020 р. щодо скринінгу на бактеріальний вагіноз вагітних із/без ризику передчасних пологів.
Список використаної літератури:
- 1. Fauvelle С., Lepiller Q., Felmlee D. J. et al. (2013) Hepatitis C virus vaccines–progress and perspectives. Microb. Pathog., 58: 66–72. doi: 10.1016/j.micpath.2013.02.005.
- 2. US Preventive Services Task Force (2020) Screening for Hepatitis C Virus Infection in Adolescents and Adults: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA, 323(10): 970–975. doi:10.1001/jama.2020.1123.
- 3. Ly K.N., Hughes E.M., Jiles R.B. et al. (2016) Rising mortality associated with hepatitis C virus in the United States, 2003–2013. Clin. Infect. Dis., 62(10): 1287–1288.
- 4. Edlin B.R., Eckhardt B.J., Shu M.A. et al. (2015) Toward a more accurate estimate of the prevalence of hepatitis C in the United States. Hepatology, 62(5): 1353–1363.
- 5. USPSTF (2020) Hepatitis C Virus Infection in Adolescents and Adults: Screening. Recommendation, Mar. 2.
- 6. Centers for Disease Control and Prevention (2020) CDC recommendations for hepatitis C screening among adults. CDC, Jan. 23.
- 7. American College of Obstetricians and Gynecologists (2007) ACOG Practice Bulletin No. 86: viral hepatitis in pregnancy. Obstet. Gynecol., 110(4): 941–956.
- 8. Ghany M.G., Morgan T.R. (2020) AASLD-IDSA Hepatitis C Guidance Panel. Hepatitis C guidance 2019 update: American Association for the Study of Liver Diseases–Infectious Diseases Society of America recommendations for testing, managing, and treating hepatitis C virus infection. Hepatology, 71(2): 686–721.
