Основою лікування хворих на цукровий діабет (ЦД) є максимальна нормалізація порушень метаболізму, спричинених інсуліновою недостатністю, принцип полягає у досягненні компенсації захворювання. Оптимальний глікемічний контроль є важливим аспектом у запобіганні розвитку й уповільненні прогресування мікро- та макроваскулярних ускладнень, асоційованих із ЦД, а також у зниженні вартості їх лікування. Особливо це питання стає актуальним у період пандемії нової коронавірусної хвороби (COVID-19), адже дані китайських досліджень свідчать, що декомпенсація ЦД є основною причиною тяжкого перебігу та ускладнень у разі інфікування COVID-19.
Під компенсацією ЦД розуміємо досягнення пацієнтом цільових рівнів:
- глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) <7% (для більшості пацієнтів);
- глюкози в плазмі крові натще (ГПН) у межах 4,4–7,2 ммоль/л;
- постпрандіальної глікемії (ППГ) <10 ммоль/л.
Необхідно пам’ятати, що глікемічні цілі можуть бути встановлені індивідуально, залежно від тривалості ЦД, віку/тривалості життя, коморбідних станів, відомих серцево-судинних захворювань або розвинених мікроваскулярних ускладнень, гіпоглікемії та уподобань самого пацієнта.
Для поліпшення контролю ЦД та запобігання розвитку хронічних ускладнень існує необхідність у застосуванні інсуліну з більш безпечним профілем дії та можливістю введення препарату у гнучкому режимі, який відповідає способу життя пацієнта. Оптимальний контроль ЦД передбачає необхідність призначення інсулінотерапії, яка найточніше імітує фізіологічний профіль виділення інсуліну. Існує чотири типи фармакокінетики препаратів інсуліну (рис. 1, таблиця).
Фармакокінетика препаратів інсуліну | |||
---|---|---|---|
Препарат інсуліну | Початок | Пік | Тривалість, год |
Короткі інсуліни (болюсні, прандіальні) | |||
Ультракороткий | 15 хв | 1,5 год | 3 |
Короткий | 30 хв | 3 год | 6 |
Базальні інсуліни | |||
Середній | 1,5 год | 6 год | 12 |
Тривалий | 3 год | 12 год | 24 |
Ультратривалий | 1,5 (6) год | – | 24 |
Комбінований | 30 хв | Два піки | 12–24 |
Сучасний стандарт базал-болюсної терапії включає комбінацію інсулінів короткої (інсулін глюлізин) і тривалої (інсулін гларгін) дії (рис. 2).
Інсулін глюлізин є аналогом інсуліну, який за фармакокінетичними особливостями належить до інсулінів ультракороткої дії. Фармакокінетика та мономерна будова інсуліну глюлізину забезпечує його швидке всмоктування після підшкірного введення і пік концентрації у крові та дозволяє ліпше імітувати фізіологічну прандіальну секрецію інсуліну. У клінічних дослідженнях інсулін глюлізин показав достовірно кращі результати зниження рівня глюкози порівняно з інсулінами лізпро та аспарт. Також інсулін глюлізин продемонстрував більш ранній початок дії та більш виражений пік концентрації препарату порівняно з інсуліном аспарт.
Переваги застосування комбінованої терапії інсулінів тривалої (інсулін гларгін) та короткої (інсулін глюлізин) дії полягають у досягненні більш успішного метаболічного контролю ЦД 2-го типу та низькому ризику розвитку гіпоглікемічних станів, водночас покращуючи якість життя пацієнтів.
Висновки:
- досягнення компенсації глікемії є запорукою зниження ризику розвитку ускладнень ЦД;
- аналоги інсуліну є пріоритетними препаратами при менеджменті пацієнтів в амбулаторних умовах, особливо в період карантину;
- комбінація інсулінів ультракороткої (глюлізин) та тривалої (гларгін) дії відповідає фізіологічному профілю виділення інсуліну та зумовлює нижчий рівень ризику розвитку гіпоглікемії.