Про З’їзд
Традиційно раз на п’ять років провідні спеціалісти в галузі ендокринології збираються, аби обговорити найактуальніші питання експериментальної та клінічної ендокринології, пов’язані із фундаментальними аспектами ендокринології, сучасними можливостями ендокринної хірургії та репродуктивної ендокринології, новітніми інноваційними технологіями у профілактиці та лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань — цукрового діабету (ЦД) та його ускладнень, патології щитоподібної залози, поліендокринопатій, нецукрового діабету, ожиріння і метаболічного синдрому, орфанних захворювань тощо.
Харків не випадково став місцем проведення цьогорічного З’їзду, адже саме тут 100 років тому академіком Василем Яковичем Данилевським створений перший на теренах колишнього СРСР науковий ендокринологічний заклад — Органотерапевтичний інститут (нині — ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»), який став підґрунтям для розвитку української ендокринологічної науки та практики.
Три дні насиченої програми науково-практичного форуму охопили широке коло проблемних питань сучасної ендокринології. Делегати й учасники З’їзду, які приїхали не лише з усіх куточків України, але й зі США, Італії, Китаю, Білорусії, Польщі, Бельгії, Азербайджану, змогли відвідати секції «Цукровий діабет та діабетичні ускладнення», «Патологія щитоподібної залози», «Репродуктивна ендокринологія», «Сучасні досягнення ендокринології в Україні та світі», «Нейроендокринологія: фундаментальні та клінічні дослідження», «Дитяча ендокринологія», «Клінічна ендокринологія», «Ожиріння. Гормональна функція жирової тканини», «Патологія надниркових залоз». Пізнавальними стали майстер-клас «Нові можливості профілактики і лікування цукрового діабету 2-го типу та його ускладнень» і сателітний симпозіум, присвячений Міжнародному дню акромегалії. У рамках наукових сесій провідні фахівці представили доповіді, присвячені терапії у пацієнтів із ЦД 2-го типу за результатами конгресу Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету, а також проблемі гіпоглікемічних станів та їх впливу на серцево-судинну систему. Всього під час пленарних та секційних засідань, наукових сесій, сателітних симпозіумів і майстер-класів представлено понад130 доповідей українських і зарубіжних спеціалістів.
Відкриття З’їзду
Професор Микола Тронько, член-кореспондент Національної академії наук (НАН) України, академік НАМН України, віце-президент НАМН України, президент Асоціації ендокринологів України, директор ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», привітав усіх присутніх із відкриттям З’їзду, зазначивши, що на порядок денний виносяться найбільш пріоритетні й актуальні питання фундаментальної та клінічної ендокринології, які, перш за все, стосуються діагностики, лікування і профілактики найпоширеніших ендокринних захворювань — ЦД і патології щитоподібної залози. За його словами, перед учасниками З’їзду стоїть важливе завдання — проаналізувати роботу попередніх років і висунути тези, які б дозволили ефективніше впроваджувати наукові результати у практичну охорону здоров’я. М. Тронько підкреслив, що це питання є одним із найболючіших, тому потрібно його детально обговорити і вийти з конкретними пропозиціями до МОЗ України та президії НАМН України. Головне завдання на найближчі п’ять років — підвищення ефективності надання медичної допомоги хворим з ендокринною патологією.
М. Тронько зазначив, що за останні п’ять років значно розширилися наукові контакти з багатьма країнами світу — США, Великобританією, Німеччиною, Японією, Ізраїлем тощо. На його думку, створенню успішної української ендокринологічної науки сприятиме подальша творча співпраця з відомими міжнародними ендокринологічними центрами і провідними фахівцями в цій галузі.
Професор Віталій Цимбалюк, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України, президент НАМН України, привітав делегатів і учасників З’їзду від імені президії НАМН України, 36 науково-дослідних інститутів і майже 16 тис. науковців, які працюють у НАМН України. Він зауважив, що проведення З’їзду в Харкові невипадкове, оскільки саме тут 100 років тому був заснований Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України, який є колискою вітчизняної ендокринології.
В. Цимбалюк зазначив, що на З’їзді вирішуватимуться різні проблеми, пов’язані з ендокринною системою, адже на сьогодні ендокринна патологія поступово зростає і набирає обертів: зараз, по суті, не ендемія, а пандемія ЦД, патології щитоподібної залози. Він побажав учасникам заходу вирішення цих проблем, плідної праці, хорошого спілкування, отримання корисної інформації та значних успіхів.
Пленарне засідання
Під час пленарного засідання професор М. Тронько ознайомив слухачів із досягненнями, проблемами і перспективами розвитку фундаментальної та клінічної ендокринології в Україні. Професор Юрій Караченцев, член-кореспондент НАМН України, директор ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України», розповів про 100-річну історію Інституту та основні напрямки його діяльності нині.
Цікавою для учасників З’їзду стала доповідь Ральфа ДеФронзо (Ralph A. DeFronzo), професора медицини, начальника відділу діабету в Техаському університеті з охорони здоров’я, заступника директора Техаського інституту діабету в Сан-Антоніо (Техас, США), «Лікування цукрового діабету 2-го типу: раціональний підхід, заснований на його патофізіології».
Професор Олександр Резніков, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України, завідувач відділу ендокринології репродукції і адаптації ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», представив результати експериментальних досліджень раннього епігенетичного програмування ендокринної патології як ефективного шляху до її профілактики.
Професор Тетяна Богданова, керівник лабораторії морфології ендокринної системи ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», у своєму виступі приділила увагу гістопатології тиреоїдного раку після аварії на Чорнобильській АЕС.
У продовження наукового форуму відбулися секційні засідання, майстер-класи, наукові сесії, присвячені актуальним проблемам сучасної ендокринології. Традиційно З’їзд завершився підведенням підсумків роботи і прийняттям резолюції.
Марина Колесник,
фото автора
