Перехідний період для впровадження в Україні професійного ліцензування лікарів становитиме 5 років. Про це повідомила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун (Прим. ред.: 29 серпня 2019 р. вона разом із заступниками міністра Павлом Ковтонюком та Олександром Лінчевським написали заяви на звільнення. Цього ж дня новий склад Парламенту обрав нового міністра охорони здоров’я України — Зоряну Черненко).
За словами У. Супрун, до розробки концепції системи ліцензування були долучені як лікарська, так і пацієнтська та антикорупційна спільноти. Крім того, проведено консультації зі стейкхолдерами. «Ми спілкувалися з понад 1000 лікарів, які знайомилися з концепцією, коментували. Коли вже буде написано закон, їх поради вплинуть на фінальний результат консультацій», — зазначила У. Супрун, додавши, що ліцензування лікарів — практика багатьох країн світу.
Результати публічних консультацій свідчать про підтримку з боку лікарів концепції професійного ліцензування. У. Супрун зазначила, що запровадження ліцензування забезпечить лікарям незалежність, а пацієнти матимуть впевненість у тому, що лікар має офіційний доступ до ведення медичної практики.
«Ми впроваджуємо персональну відповідальність: кожен лікар відповідає за свої дії, за свою ділянку роботи», — пояснив Олександр Лінчевський. На його думку, професійне ліцензування мотивуватиме лікаря до безперервного професійного розвитку, гарантуватиме його заінтересованість у позитивній репутації серед пацієнтів і персональну відповідальність за свої рішення та дії.
«У разі порушень, якщо лікар не вчиться, якщо з тих чи інших міркувань не працює, якщо він завинив і це доведено — лікар позбавляється такого права (Прим. ред.: займатися медичною практикою)», — зауважив О. Лінчевський.
За його словами, Міністерство вже частково реалізувало цей задум. Нова система безперервного професійного розвитку почала працювати. «Лікар самостійно відповідає за свою післядипломну освіту, лікар самостійно зобов’язаний проходити післядипломне навчання, безперервний професійний розвиток щорічно, а не 1 раз на 5 років, як було дотепер. Але лікар самостійно вибирає, де йому навчатися, час навчання, форму навчання», — зазначив заступник міністра.
Публічні консультації стосовно запровадження професійного ліцензування лікарів проводилися з тим, щоб напрацювати такі нові правила і політику, які б вирішували ті проблеми, що існують у суспільстві. Професійне ліцензування лікарів необхідне для того, щоб пацієнти отримували кращу медичну допомогу і послуги. «Консультації завершені, концепція готова і буде передана на розгляд новому Уряду… Після цього буде розроблено законопроект, який втілить закладене у ній бачення. Якщо все складеться добре, вже до кінця року він буде винесений на розгляд Верховної Ради України», — продовжив голова правління BRDO Олексій Дорогань.
Результати публічних консультацій
Загалом серія публічних консультацій тривала з квітня по червень цього року у 12 українських містах у партнерстві з BRDO, який також брав участь у розробці концепції системи ліцензування. Детально про результати консультацій розповіла Младена Качурець, керівник медичного сектору BRDO: «До публічних консультацій долучалися лікарі всіх ланок надання медичної допомоги. Тобто це і сімейні лікарі, і лікарі, які працюють на вторинній і третинній ланках надання медичної допомоги, це і організатори в системі охорони здоров’я, управлінці та представники закладів післядипломної освіти».
Реєстрація для участі у публічних консультаціях була добровільною. Організатори відзначили високу заінтересованість лікарів у обговоренні питання. «Категоричних заперечень ми не почули, окрім того — лікарі були консолідовані щодо необхідності цих змін. Дискусії велися лише стосовно деталей, але не самої ідеї впровадження ліцензування», — наголосила М. Качурець.
Проект концепції розроблявся впродовж 2018 р. Організатори публічних консультацій мали на меті з’ясувати думку професійної лікарської спільноти щодо того, як саме лікарі бачать концепцію професійного ліцензування. Найважливішим питанням для обговорення були саме вимоги до ліцензійної ради — спеціального органу, який займатиметься видачею, призупиненням чи позбавленням ліцензії. На думку більшості опитаних, найпріоритетнішими вимогами до членів ліцензійної ради мають бути вища медична освіта, стаж роботи лікарем понад 10 років та доброчесність (авторитет у спільноті, дотримання антикорупційного законодавства, невчинення злочинів у минулому).
Дискусійним виявилося питання щодо можливості залучення до ліцензійної ради іноземців. Більшість респондентів вважають, що громадян інших країн можна залучати за умови, якщо вони мають досвід роботи у ліцензійному органі своєї країни. «У своїх рекомендаціях ми зазначали, що для першого складу ліцензійної ради, для забезпечення належних практик іноземного досвіду можна включати іноземців, які відповідають наведеним критеріям. У подальшому іноземців можна так само залучати до роботи ліцензійної ради на засадах дорадчого голосу», — зазначила М. Качурець.
Ще одне питання — формування ліцензійної ради. Лікарі висловили активну позицію щодо участі у формуванні цього органу. Переважна більшість лікарів відповіли, що висувати до складу ліцензійної ради доцільно кандидатів від професійних асоціацій. Також лікарі допускають самовисування та включення до ради представників від трудових колективів закладів охорони здоров’я. Що стосується самого порядку формування ради, то більшість лікарів підтримали ідею, що вона має формуватися шляхом прямого голосування: ліцензовані лікарі можуть обирати членів такої ради через онлайн-систему. Водночас лікарі висловлювали позицію про те, що в ліцензійній раді має бути забезпечена різноманітність лікарів за спеціальністю. Для реалізації такого підходу розробники пропонуватимуть механізм, коли частину членів обиратимуть лікарі, а частину пропонуватиме МОЗ України за своєю квотою.
Пропонується оновлювати кожні 3 роки ⅓ складу ліцензійної ради. «Відповідно, строк повноважень члена ліцензійної ради — 3 роки, і щороку відбуватиметься часткове оновлення складу», — пояснила М. Качурець.
Ще одне питання, що обговорювалося з лікарями — критерії позбавлення/поновлення ліцензії. Передбачається, що лікарська ліцензія діятиме 3 роки. Вона поновлюватиметься автоматично за умови, якщо лікар дотримується вимог щодо безперервного професійного розвитку і немає підтверджених скарг, які можуть бути підставою для призупинення ліцензії.
Більшість лікарів наполягають на тому, що ліцензійна рада або суд можуть позбавити лікаря ліцензії, якщо доведено, що він систематично порушував протоколи і стандарти лікування, якщо пацієнтові було завдано серйозної шкоди, а також у тому разі, якщо стосовно лікаря є рішення суду у кримінальній справі.
Більшість учасників публічних консультацій погодилися з тим, що 5 років достатньо для перехідного періоду запровадження професійного ліцензування. «Кожен лікар незалежно від спеціальності чи стажу роботи, який має намір практикувати далі, повинен здати ліцензійний іспит для лікарів», — зазначила доповідач. Лікарі, у свою чергу, висловили бажання, аби інформація та матеріали до такого іспиту були у вільному доступі, щоб мати достатньо часу для підготовки до нього.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Катерина Горбунова,
фото надано Українським кризовим медіа-центром
