Чорнобильська аварія: роль Червоного Хреста у подоланні медичних наслідків

21 квітня 2011
948
Резюме

Підведено підсумки 20-річного виконання Міжнародної Чорнобильської програми гуманітарної допомоги і реабілітації

14 квітня 2011 р. в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулося засідання круглого столу на тему «Міжнародна Чорнобильська програма гуманітарної допомоги і реабілітації: 20 років діяльності», присвячене 25-й річниці аварії на ЧАЕС.

У засіданні взяли участь Златко Ковач, представник Міжнародної федерації товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФТЧХ/ЧП) по регіону Білорусь та Україна; Іван Усіченко, президент Товариства Червоного Хреста України; Микола Нагорний, координатор Міжнародної Чорнобильської програми гуманітарної допомоги і реабілітації; Володимир Бебешко, генеральний директор ДУ «Науковий центр радіаційної медицини НАМН України», член-кореспондент НАМН України; Валерій Терещенко, заступник директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»; керівники Білоруського та Російського Товариства Червоного Хреста, представники Верховної Ради України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики, Міністерства надзвичайних ситуа­цій України, дипломатичних представництв провідних країн світу, громадські організації.

Розпочинаючи засідання, Златко Ковач зазначив, що Чорнобильська програма гуманітарної допомоги і реабілітації є найбільш тривалою і значною за всю історію діяльності МФТЧХ/ЧП. Масштаби трагедії, яка сталася 26 квітня 1986 р., неможливо повністю оцінити навіть сьогодні. Він подякував уряду України за підтримку діяльності Українського Товариства Червоного Хреста, а також висловив вдячність японському та ірландському урядам за допомогу Товариствам Червоного Хреста України, Росії та Білорусі, наголосивши на тому, що поряд із самовідданою працею медиків, волонтерів, допомогою міжнародної спільноти, важливу роль у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії мають відігравати засоби масової інформації, завдяки яким потерпілі зможуть отримувати своєчасну та об’єктивну інформацію.

Іван Усіченко розповів про діяльність Товариства Червоного Хреста України, спрямовану на надання допомоги населенню, яке постраждало від Чорнобильської катастрофи. Він повідомив, що в евакуації та розселенні постраждалих, проведенні дозиметричного контролю, подвірних обходах брали участь понад 10 тис. активістів. У 1986 р. з коштів Товариства Червоного Хреста України надано матеріальну допомогу в сумі 16 млн дол. США майже 100 тис. евакуйованих. Було закуплено медичну апаратуру для Наукового центру радіаційної медицини НАМН України та інших лікувально-профілактичних закладів на суму близько 3 млн дол.

Крім того, активісти Червоного Хреста надавали постраждалим гуманітарну допомогу, психологічну та інформаційну підтримку. Понад 3 тис. дітей протягом 1986–1988 рр. були оздоровлені у дитячих таборах та в сім’ях різних країн Європи.

Чорнобильська аварія: роль Червоного Хреста у подоланні медичних наслідків

Протягом декількох років після аварії всі гуманітарні функції Товариство Червоного Хреста України успішно здійснювало самостійно, але масштаби проблеми з кожним роком перевершували можливості товариства. Тому у 1989 р. МФТЧХ/ЧП започаткована Міжнародна Чорнобильська програма гуманітарної допомоги і реабілітації (Міжнародна Чорнобильська програма). За її першої фази постраждалому населенню надавалася гуманітарна допомога переважно у вигляді продуктів харчування та полівітамінів, друга фаза була зорієнтована на радіологічний скринінг харчових продуктів і навколишнього середовища у радіаційно забруднених областях України.

У результаті завдяки Міжнародній Чорнобильській програмі за період до 1991 р. гуманітарну допомогу отримали близько 850 тис. населення, при цьому залучено 35 млн дол. позабюджетних коштів. А через 2 роки Міжнародна Чорнобильська програма була спрямована на проведення оцінки стану здоров’я людей, переважно у віддалених регіонах, вік яких на момент аварії становив від 0 до 40 років. Оцінка здійснюється за допомогою трьох пересувних діагностичних лабораторій, які щороку обстежують до 45 тис. осіб — мешканців Житомирської, Рівненської та Волинської областей. Серед напрямків діяльності пересувних лабораторій є виявлення злоякісних новоутворень щитоподібної залози, а також реабілітаційна робота і соціальна підтримка населення. Постійним донором Міжнародної Чорнобильської програми протягом більш як 20 років є Японське Товариство Червоного Хреста. Велику підтримку програма мала і від інших країн, а саме: Нідерландів, Німеччини, Австрії, Андорри, Ірландії, США, Ісландії, Великобританії, Франції, Данії, Фінляндії, Гуманітарного комітету Європейського Союзу.

У рамках Міжнародної Чорнобильської програми отримали гуманітарну допомогу понад 1 млн громадян, обстежено більше 250 тис. осіб, включаючи понад 150 тис. дітей.

Про серйозні медичні наслідки Чорнобильської катастрофи відзначав у своєму виступі Володимир Бебешко. За його словами, на сьогодні лише 13% людей, постраждалих від радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської аварії (групи ризику — діти та люди працездатного віку на момент аварії), можна вважати здоровими. Серед решти населення відзначається високий рівень захворюваності серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, бронхолегеневої системи, захворювання очей та нервово-психічні розлади. На диспансерному обліку в Науковому центрі радіаційної медицини перебувають 134 особи з гострою променевою хворобою. На сьогодні завдяки підтримці керівництва держави завершено будівництво лабораторного корпусу Наукового центру радіаційної медицини, виділяється фінансування на модернізацію Реабілітаційного центру у Пущі-Водиці. В Україні триває паспортизація територій щодо рівня їх радіаційного забруднення. Завершуючи доповідь, В. Бебешко наголосив на неоцінимості ролі представників Товариства Червоного Хреста у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню на уражених територіях.

Валерій Терещенко звернув увагу на невпинне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози серед групи ризику — осіб, вік яких на момент аварії становив від 0 до 18 років. Якщо кількість таких випадків у 1985 р. нараховувалася 7–12 на рік, через 2 міс після аварії у 1986 р. — 62, то у 2010 р. прооперовано 600 осіб у зв’язку із виявленням раку щитоподібної залози. Вже 15 років Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України спільно з Американським інститутом раку впроваджує клініко-епідеміологічну програму щодо моніторингу стану здоров’я 13 500 осіб групи ризику. Щорічно рак щитоподібної залози діагностується у цій групі у співвідношенні 1 на 110 осіб.

З метою проведення повного циклу діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози в 2010 р. на базі Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України за підтримки Президента України Віктора Януковича відкрито сучасну радіологічну клініку.

Микола Нагорний докладно ознайомив присутніх із Міжнародною Чорнобильською програмою. Її реалізацію започатковано у 1989 р. МФТЧХ/ЧП та Національними Товариствами Червоного Хреста України, Білорусі та Росії.

За оцінкою ООН, до цільової групи людей, які потребують охоплення цією програмою, входить близько 5 млн осіб. Програма здійснюється за рахунок роботи 7 пересувних діагностичних лабораторій Червоного Хреста: 3 — в Білорусі, 3 — в Україні, 1 — у Брянській області Росії. Кожна лабораторія обстежує лише 15 тис. осіб на рік. Щорічно психологічна підтримка надається 30 тис. постраждалим. 30 тис. дітей щороку безкоштовно проходять весняну вітамінізацію, отримуючи вітаміни С, D, групи В разом із залізом та препаратами стабільного йоду. Міжнародна Чорнобильська програма входить до Плану дій ООН щодо Чорнобиля на період до 2016 р. Згідно з Планом дій пріоритетними напрямками діяльності Червоного Хреста визнані:

  • медична допомога у віддалених районах (обстеження щитоподібної залози, скринінг молочної залози; консультації/тестування на ВІЛ-інфекцію);
  • психосоціальна підтримка населення, постраждалого внаслідок аварії;
  • консолідація та розповсюдження досвіду і знань щодо реагування на техногенні катастрофи;
  • поступова інтеграція програми до загальних систем охорони здоров’я трьох країн, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії.

Юлія Єрмолова,
фото автора