В Україні, згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 р. № 26-VIII, та Стратегією сталого розвитку «Україна-2020», затвердженою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015, реформу охорони здоров’я визначено одним із пріоритетних напрямів державної політики, метою якої є кардинальне та комплексне реформування цієї сфери, спрямоване на створення системи охорони здоров’я, орієнтованої на пацієнта, спроможної забезпечити медичне обслуговування всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав.
Актуальність цієї реформи в нашій країні — вкрай висока, оскільки ця надзвичайно важлива сфера суспільного життя багато років поспіль потерпає від непослідовної соціально-економічної політики та, на відміну від інших галузей, все ще функціонує за застарілою, неефективною моделлю управління та фінансування.
Що ж відбувається насправді? Ми спробуємо відтворити хронологію подій та надати читачеві інформацію про основні пропозиції, що надходять із приводу реформування системи охорони здоров’я в Україні з різних установ: Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, громадських організацій, Світового банку тощо.
Нагадаємо, що 18 квітня 2016 р. при Кабінеті Міністрів України створено Стратегічну групу радників з підтримки реформ (далі — Група) — команду іноземних та українських фахівців під головуванням архітекторів успішних системних реформ Лєшека Бальцеровича (Польща) та Івана Міклоша (Словаччина).
(Лєшек Бальцерович — польський економіст і політик, представник монетаризму. Організатор та ідейний натхненник польських економічних реформ (так званої «шокової терапії», або «Плану Бальцеровича») — перетворення країни з плановою економікою на країну з ринковою економікою. З 22 квітня 2016 р. — представник Президента України у Кабінеті Міністрів України. Іван Міклош — словацький політик, заступник прем’єр-міністра і міністр економіки у 1998–2002 рр., заступник прем’єр-міністра і міністр фінансів у 2002–2006 рр., з 2010 по 2012 р. був заступником прем’єр-міністра і міністром фінансів в уряді Івети Радічової. Родом із Лемківщини і має українське русинське походження. — Прим. ред.).
Група брала активну участь у розробленні Плану дій Уряду, що був презентований Прем’єр-міністром України у травні 2016 р. 15 вересня 2016 р. Група завершила роботу над Пакетом ключових реформ, який був переданий Прем’єр-міністру, Президенту та до Верховної Ради України, а 6 жовтня 2016 . в Українському кризовому медіа-центрі відбулася прес-конференція «Пакет ключових реформ в Україні: бачення Стратегічної групи радників», під час якої Л. Бальцерович та І. Міклош представили напрацювання Групи.
Стосовно медичної реформи було зазначено, що у МОЗ України є дуже хороша група реформаторів на чолі із в.о. міністра охорони здоров’я.
(Нагадаємо, що Розпорядженням від 22 липня 2016 р. № 511-р Кабінету Міністрів України призначена першим заступником міністра охорони здоров’я України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 550-р від 27 липня 2016 р. з 1 серпня 2016 р. тимчасово виконує обов’язки міністра охорони здоров’я України. — Прим. ред.).
Щодо реформи, то її пропонується проводити у декілька етапів. Перший етап — реформування у 2017 р. первинної ланки надання медичної допомоги, у 2018 р. — реформування спеціалізованої медичної допомоги, у 2019 р. — високоспеціалізованої медичної допомоги. Головний у цій реформі принцип фінансування, відповідно до якого гроші мають йти за пацієнтом, а не розподілятися на медичні заклади, як це відбувається донині. Саме непрозорий розподіл бюджетних коштів на фінансування медичних закладів призводить, на думку Л. Бальцеровича, до того, що гроші йдуть за пацієнтом у тіньовому секторі економіки.
Відносно ризиків, які можуть завадити успішному впровадженню реформ, зазначено, що це, перш за все — низька підтримка парламентом урядових законопроектів. За словами І. Міклоша, у 2015 р. лише третину (37%) державних пропозицій через законопроекти підтримано в парламенті. «Це необхідно змінити. Доки не буде більш ефективної підтримки законопроектів, неможливо прискорити реформи. Адже більшість реформ мають бути зроблені через нові законопроекти», — сказав І. Міклош.
Л. Бальцерович, у свою чергу, зазначив, що відповідальність за успіх чи провал реформ несе не лише правляча коаліція, але й опозиція: «В опозиції немає ліцензії на те, щоб шкодити власній країні. Вони також мають враховувати інтереси країни», — підкреслив Л. Бальцерович.
Ще одним фактором ризику є те, що навіть чинні закони в Україні не завжди виконуються. Необхідно добитися їх суворого виконання.
Наше видання надалі інформуватиме читачів про розвиток подій у царині реформування охорони здоров’я в Україні, а також про можливі позитивні й негативні наслідки як для медиків, так і для пацієнтів.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
