15 січня 2016 р. для Національної академії медичних наук (НАМН) України стало знаковим на обрання. Головним акцентом дня, звісно, був вибір нового очільника НАМН та її Президії. Та, окрім цього, минулої п’ятниці відбулося ще одне важливе голосування — обирали директора Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова.
У рамках проведення Загальних зборів НАМН України в цей день зібрались і члени Наукової ради з клінічної медицини НАМН України, щоби з усіх претендентів на посаду директора Інституту імені М.М. Амосова обрати найдостойнішого. Нагадаємо, у зв’язку зі смертю попереднього директора Інституту академіка НАМН і Національної академії наук (НАН) України Геннадія Книшова, 17 січня 2015 р. Президією НАМН України оголошено конкурс на посаду нового керівника Інституту. 28 грудня 2015 р. Вчена рада Інституту одностайно рекомендувала на конкурс кандидатуру члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Василя Лазоришинця. 15 січня 2016 р., по завершенні конкурсу, члени Наукової ради НАМН України провели голосування, за результатами якого одноголосно обрали і затвердили директором Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова начальника науково-організаційного управління НАМН України Василя Васильовича Лазоришинця.
Біографічна довідка
Лазоришинець Василь Васильович народився 25 травня 1957 р., член-кореспондент НАМН України, обраний 13 вересня 2010 р. за спеціальністю «Дитяча кардіохірургія», доктор медичних наук (2002), професор (2004), заслужений лікар України (1999), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), хірург вищої категорії, заступник директора з наукової роботи ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» (2003–2008), завідуючий відділом хірургічних методів лікування вроджених вад серця у новонароджених та дітей молодшого віку (з 1993), заступник міністра охорони здоров’я України (2008–2009), перший заступник міністра охорони здоров’я України (2009–2010), начальник лікувально-організаційного управління НАМН України (2004–2008 та з 2010 р. по сьогодні).
Провідний учений в галузі кардіохірургії, відомий як один із піонерів створення та становлення школи кардіохірургії новонароджених в Україні. Вперше на пострадянському просторі застосував практику обміну досвідом із провідними кардіохірургічними клініками Європи та США. Під керівництвом і за безпосередньою участю В.В. Лазоришинця вперше в Україні успішно виконано операцію «Норвуд 1» при синдромі гіпоплазії лівих відділів серця, що є підтвердженням найвищої хірургічної майстерності. У відділенні накопичено один із найбільших досвідів у світі з діагностики та хірургічного лікування однієї з найскладніших вроджених вад серця — аномалії Ебштейна. Розроблено та впроваджено метод радикальної корекції тетради Фалло черезпередсердним доступом, обґрунтовано та розроблено нові підходи в тактиці хірургії повної форми атріовентрикулярного септального дефекту, в тому числі у дітей із синдромом Дауна. Вироблено нові підходи в тактиці хірургії подвійного відходження магістральних судин від правого шлуночка серця. Вперше у світі разом з американськими кардіохірургами розроблено методику та запроваджено хірургічне лікування дефекту міжшлуночкової перегородки, ускладненого високою легеневою гіпертензією методом «подвійної латки», яка отримала високе визнання на державному так світовому рівні. У відділенні активно розробляються та впроваджуються нові оперативні доступи при кардіохірургічних операціях, так звана мінімально-інвазивна кардіохірургія. Окремим досягненням стало активне впровадження ендоваскулярних методів хірургічного лікування при вроджених вадах серця (стентування коарктації аорти, закриття септальних дефектів оклюдерами). У зв’язку зі зростанням захворюваності інфекційним ендокардитом дітей в Україні, під керівництвом В.В. Лазоришинця розроблено принципово нові методи хірургічного лікування при цій патології (відзначено Державною премію в галузі науки і техніки).
Автор 310 наукових праць, 10 монографій, 31 авторського свідоцтва та 4 методичних рекомендацій. Підготував 7 кандидатів медичних наук, науковий керівник 5 кандидатських дисертацій.
Дійсний член Європейської асоціації кардіоторакальних хірургів, секретар Асоціації серцево-судинних хірургів України, член Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти України.
Нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Основні наукові публікації: «How to predict the enability of atrial septal communication during the 11/2 ventricle repair» (2010); «Hypertrophic obstructive cardiomyopathy: different approaches for treatment» (2010); «Хирургическое лечение дефекта межжелудочковой перегородки у пациентов с пограничными состояниями, обусловленными 100% легочной гипертензией и высокой резистентностью легочных артериальных сосудов» (2009); «Хірургічне лікування дефекту міжпередсердної перегородки у дорослих пацієнтів, що ускладнений тріпотінням та/або фібриляцією передсердь» (2010).
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.amnu.gov.ua/
