Міністерство освіти і науки України підвищує вимоги до доцентів і професорів

25 лютого 2015 о 14:28
10450

Міністерство освіти і науки України підвищує вимоги до доцентів і професорівЗ метою забезпечення реалізації вимог та положень Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII Міністерство освіти і науки (МОН) України пропонує на громадське обговорення проект Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань.

У документі йдеться, зокрема, про те, що вчене звання професора та доцента присвоюється особам, які професійно здійснюють науково-педагогічну діяльність.

Вчене звання старшого дослідника присвоюється особам, які професійно здійснюють наукову або науково-технічну діяльність.

До того ж визначено, що вчене звання професора, доцента, старшого дослідника присвоює вчена рада вищого навчального закладу або вчена (науково-технічна) рада наукової установи.

Рішення відповідних вчених рад затверджує атестаційна колегія МОН України.

Головою атестаційної колегії МОН України є міністр освіти і науки, який затверджує склад атестаційної колегії в установленому порядку. Положення про атестаційну колегію МОН України затверджується профільним міністерством.

Вчене звання професора присвоюється працівникам вищих навчальних закладів, які займаються педагогічною роботою на посадах науково-педагогічних працівників не менше як 10 навчальних років, та:

1) яким присуджено науковий ступінь доктора наук;

2) які мають:

  • вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника);
  • стаж педагогічної роботи після отримання вченого звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника) не менше ніж 5 років;
  • навчально-методичні праці, що використовуються в навчальному процесі;
  • наукові праці, у тому числі не менше 4 публікацій (одна — без співавторів, якщо наукові дослідження здобувача не пов’язані з експериментальними роботами), опубліковані після захисту докторської дисертації у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах Web of Science та/або Scopus (за рішенням вченої ради вищого навчального закладу відсутність достатньої кількості наукових праць може бути компенсована публікацією монографії англійською мовою в одному з провідних міжнародних видавництв, перелік яких встановлюється рішенням вченої ради);

3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу, та застосовують у власній педагогічній діяльності e-learning, мультимедійні та інші інтерактивні засоби навчання та технології й пройшли стажування у країні, що входить до Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development — ОЕСР) та/або Європейського Союзу;

4) які можуть підтвердити знання англійської або іншої іноземної мови (крім регіональних мов та мов меншин) шляхом надання міжнародного сертифіката відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не менше В2) або іншого документа про навчання (стажування) у країні, що входить до ОЕСР та/або Європейського Союзу;

5) які підготували не менше ніж одного доктора філософії (кандидата наук).

Вчене звання професора присвоюється працівникам наукових установ:

1) яким присуджений науковий ступінь доктора наук;

2) які працюють у наукових установах Національної академії наук України та галузевих академіях, науково-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях на посаді завідувача (начальника) науково-дослідного відділу (відділення, сектора, лабораторії), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника або директора, заступника директора, вченого секретаря;

3) які мають:

  • вчене звання старшого дослідника (старшого наукового співробітника) або доцента;
  • стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менше як 10 років, у тому числі не менше 5 років після отримання вченого звання старшого дослідника (старшого наукового співробітника) або доцента;
  • наукові праці, у тому числі не менше 8 праць (дві — без спів­авторів, якщо наукові дослідження здобувача не пов’язані з експериментальними роботами), опубліковані після захисту докторської дисертації, у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах Web of Science та/або Scopus (за рішенням вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) відсутність достатньої кількості наукових праць може бути компенсована трьома науковими працями та публікацією монографії англійською мовою в одному з провідних міжнародних видавництв, перелік яких встановлюється рішенням вченої ради);

4) які підготували не менш як трьох докторів філософії (кандидатів наук);

5) які можуть підтвердити знання англійської або іншої іноземної мови (крім регіональних мов та мов меншин) шляхом надання міжнародного сертифіката відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не менше В2) або іншого документа про навчання (стажування) у країні, що входить до ОЕСР та/або Європейського Союзу;

Вчене звання доцента присвоюється працівникам вищих навчальних закладів, які займаються педагогічною роботою на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 5 навчальних років, та:

1) яким присуджений науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;

2) які мають:

  • навчально-методичні праці, що використовуються в навчальному процесі;
  • наукові праці, зокрема не менше 3 праць, опублікованих після захисту кандидатської дисертації у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах Web of Science та/або Scopus;

3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу, та застосовують у власній педагогічній діяльності e-learning, мультимедійні та інші інтерактивні засоби навчання та технології;

4) які можуть підтвердити знання англійської або іншої іноземної мови (крім регіональних мов та мов меншин) шляхом надання міжнародного сертифіката відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не менше В2) або іншого документа про навчання (стажування) у країні, що входить до ОЕСР та/або Європейського Союзу;

5) які взяли участь у роботі не менш як однієї наукової конференції (конгресу, симпозіуму, семінару), проведеної у країні, що входить до ОЕСР та/або Європейського Союзу.

Вчене звання старшого дослідника присвоюється працівникам вищих навчальних закладів та наукових установ:

1) яким присуджено науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;

2) які мають:

  • стаж наукової роботи не менше 5 років на посаді старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, доцента, професора, заступника завідувача (начальника) та завідувача (начальника) науково-дослідного відділу (відділення, сектора, лабораторії), завідувача кафедри або директора, заступника директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного року;
  • стаж наукової роботи після здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук) не менше року;
  • наукові праці, зокрема не менше 5 праць, опублікованих після захисту кандидатської дисертації у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах Web of Science та/або Scopus;

3) які можуть підтвердити знання англійської або іншої іноземної мови (крім регіональних мов та мов меншин) шляхом надання міжнародного сертифіката відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не менше В2) або іншого документа про навчання (стажування) у країні, що входить до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та/або Європейського Союзу;

4) які взяли участь у роботі не менше як однієї наукової конференції (конгресу, симпозіуму, семінару), проведеної у країні, що входить до ОЕСР та/або Європейського Союзу.

Вчене звання старшого дослідника може бути присвоєно за спеціальністю, яка належить до іншої галузі, ніж галузь, у якій здобувачеві присуджено науковий ступінь кандидата наук, за умови, що опубліковані наукові праці містять отримані здобувачем нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для відповідної галузі науки.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://mon.gov.ua/