2 липня 2014 р. відбулися парламентські слухання на тему «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави», ініційовані Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти (далі — Комітет).
У слуханнях взяли участь народні депутати України, представники Уряду, Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, національних академій наук, керівники і представники місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, працівники наукових установ, вищих навчальних закладів, наукових кіл і громадських організацій.
Розпочинаючи парламентські слухання, заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський констатував той факт, що впродовж останніх 20 років у державі фактично відсутній запит на наукові дослідження і високотехнологічні розробки, а наука існує за залишковим принципом фінансування. Попри це, на його думку, вітчизняна наукова галузь усе ж зберегла свій потенціал для вирішення складних і необхідних суспільству завдань. Він зазначив, що у державному бюджеті на 2014 р. на науку заплановано виділити 0,27% валового внутрішнього продукту, що є найнижчим показником за всі часи існування України. Тому час приймати кардинальні рішення.
У своєму виступі міністр освіти і науки України Сергій Квіт висвітлив основні питання організації наукової діяльності, які потребують законодавчого врегулювання.
Зокрема, йшлося про необхідність усунення заборони для наукових установ відкривати банківські рахунки, що робить їх заручниками казначейства і відлякує серйозних вітчизняних і зарубіжних замовників. Також було наголошено на відсутності в законодавстві важливих положень, які б сприяли інтеграції вітчизняної науки в загальносвітову. Наразі відсутня процедура тривалих стажувань українських учених в закордонних наукових установах. Таким чином, дослідників, які не хочуть поривати зв’язки з Україною і готові зберігати прийняте в світі подвійне наукове підпорядкування, керівники наших установ вимушені звільняти.
С. Квіт також наголосив, що уряд сприймає як даність той факт, що в Україні історично склалася академічна організація науки. Закон про заснування Української академії підписав не Йосип Сталін, а Його Ясновельможність Гетьман Павло Скоропадський. Сьогодні академічні установи діють у Китаї, Франції, Німеччині, Польщі. Він запевнив, що уряд ніколи не піде на брутальну реформу Національної академії наук (НАН) України за російським сценарієм.
Завершуючи промову, С. Квіт виступив на підтримку рекомендацій парламентських слухань щодо звернення до Президента України з проханням дати доручення Раді національної безпеки та оборони України присвятити одне із чергових засідань розглядові комплексу питань наукової сфери.
Голова Комітету Лілія Гриневич підкреслила, що складна ситуація в країні не є приводом відкладати системні реформи, особливо у сфері науки, адже наука дає поштовх до нових рішень в оборонному комплексі держави, вона створює та продукує нові технології, інноваційні продукти.
Також Л. Гриневич зазначила, що нині доопрацьовується проект базового закону про наукову та науково-технічну діяльність, який передбачає низку важливих нововведень. Серед них — створення Національної ради з питань науки і технологій — своєрідний науковий парламент. Крім того, проектом передбачається грантова підтримка проектів із проведення прикладних наукових досліджень і розробок та ряд інших важливих питань.
У своєму виступі віце-президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній підкреслив, що вчені НАН України, незважаючи на всі негаразди та труднощі останнього часу, плідно працюють, насамперед для реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Установи НАН України здійснюють значний обсяг перспективних прикладних досліджень і розробок, результати яких знаходять застосування на підприємствах різних галузей економіки.
Також А. Загородній зазначив, що НАН України та національні галузеві академії наук України стурбовані внесенням на розгляд Верховної Ради України у другому читанні проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» щодо приведення його у відповідність з Конституцією України», яким, зокрема, передбачається позбавити академії статусу головних розпорядників бюджетних коштів. Враховуючи завдання, що вирішують національні академії наук України, рішення щодо позбавлення їх статусу головних розпорядників бюджетних коштів та фінансування їх через будь-який центральний орган державної виконавчої влади вкрай ускладнить, а то й унеможливить виконання академіями покладених на них завдань та обов’язків.
На думку НАН України, своєчасним кроком у правовому забезпеченні наукової та науково-технічної діяльності є підготовка проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». У першу чергу такі зміни мають стосуватися створення законодавчого підґрунтя для комерціалізації результатів наукових досліджень та науково-технічних розробок, запровадження нових організаційних форм наукової діяльності, розширення системи грантового фінансування наукових та науково-технічних проектів, поліпшення соціального статусу науковця, матеріального забезпечення працюючих науковців та їх пенсійного забезпечення.
Під час парламентських слухань також виступили академіки НАН України В.П. Кухар, Б.В. Гриньов, О.О. Кришталь, І.М. Мриглод, Я.Б. Блюм, Е.М. Лібанова, М.Ю. Ільченко, В.А. Широков, директор Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Б.А. Маліцький, директор Центру інтелектуальної власності і передачі технологій НАН України Ю.М. Капіца, президент Малої академії наук України член-кореспондент НАН України С.О. Довгий.
Виступи вчених були присвячені питанням удосконалення державної системи управління наукою, функціонування ключових лабораторій, захисту інтелектуальної власності, інтеграції науки й освіти, створення умов для залучення талановитої молоді до наукової діяльності, соціального захисту вчених. Також увагу було акцентовано на проблемах розвитку міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва.
Директор Центру інтелектуальної власності і передачі технологій Юрій Капіца підкреслив, що Україна започатковує новий формат відносин з Європейським Союзом (ЄС), де пріоритетом державної економічної політики є наука та інновації. Європейським стандартом є не розмови про науку з прийняттям, як це відбувається в Україні, концепцій реформування наукової діяльності з безліччю заходів та нульовими результатами щодо реальних змін, а чітка послідовність дій. Причому критерієм реалізації робочих планів розвитку науки є не слова, а досягнення країною конкретних нових показників науково-технічного розвитку.
Крім цього, наукова громадськість наголосила на необхідності переглянути в найкоротші строки постанову Кабінету Міністрів України № 65 від 01.03.2014 р. «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», положення якої прямо суперечать Угоді про асоціацію з ЄС і перешкоджають науковим установам та університетам брати участь у програмах досліджень ЄС, отримувати гранти, вести діяльність щодо провадження наукових розробок в Україні, оскільки кошти підприємств на проведення досліджень неможливо використати.
Широка зацікавленість тематикою слухань вилилася у конструктивну дискусію доповідачів у залі парламенту. Учасники парламентських слухань підкреслили, що наслідком змістовного й критичного обговорення актуальних питань наукової сфери мають стати конкретні напрацювання та пропозиції, які будуть подані на затвердження до Верховної Ради України і ляжуть в основу нової законодавчої бази.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.nas.gov.ua/
