Харчування людини може бути як чинником, що сприяє зміцненню здоров’я, так і етіологічним фактором, що викликає ряд захворювань. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я 30% населення промислово розвинутих країн щороку страждають від хвороб харчового походження. Тому на сьогодні безпека харчових продуктів становить вагому проблему охорони здоров’я і її значення продовжує зростати.
Однак у той час, як триває перерозподіл повноважень між органами виконавчої влади (Міністерством охорони здоров’я і Міністерством аграрної політики та продовольства) у сфері здійснення державного нагляду за безпекою та якістю харчових продуктів, Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз «Тест» (далі — Центр експертиз) констатує у вітчизняній харчовій галузі наявність численних порушень та неузгодженостей.
Так, за повідомленням керівника експертно-аналітичного відділу Центру експертиз Ніни Кільдій, внаслідок того, що в Україні діють застарілі норми та вимоги до складу та якості продукції («Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів» ухвалені ще у 1989 р. і з того часу майже не оновлювалися), українські експерти не можуть визначити безліч потенційно небезпечних речовин, наявних у продуктах харчування, а виробники, не порушуючи закону, шкодять здоров’ю споживачів.
Ця проблема стосується, зокрема, фталатів — пластифікаторів, які дуже широко використовуються і в харчовій, і парфумерній промисловості. Наразі у світі ведеться активна дискусія щодо небезпечного впливу цих речовин на організм дитини та їх безпосередньої участі у виникненні дитячого ожиріння та безпліддя у хлопців. В Україні вміст фталатів у продуктах харчування не нормується і не контролюється.
Існує також дуже велика проблема з використанням пестицидів та антибіотиків. Ринок пестицидів і ветеринарних препаратів (здебільшого антибіотиків) розвивається дуже бурхливо, але у вищенаведеному документі цих речовин занормовано одиниці, до того ж вони застаріли і на сьогодні не використовуються. І це знову проблема оновлення стандартів.
Невирішеним залишається питання діоксинів — токсичних речовин, які, ймовірно, наявні в продуктах харчування, особливо рибних, але в Україні нереально перевірити це.
За висновками міжнародних експертів, основні продукти харчування населення більшості країн світу мають таку частку в загальному споживанні акриламіду (речовини, яка утворюється при обсмаженні продуктів за дуже високих температур, і яка має нейротоксичну та канцерогенну дію): картопля фрі — 16–30%, чіпси — 6–46%, кава — 13–39%, кондитерські вироби та бісквіти — 10–20%, хліб (у тому числі смажений на тостерах) — 10–30%. В Україні акриламід нормується лише у воді, яка піддається спеціальному очищенню, але методика його визначення у воді не підходить для перевірки продуктів харчування.
Формальдегід як консервант на сьогодні заборонений, але використовується уротропін — консервант, який застосовують у рибній промисловості (для тривалого зберігання оселедців, червоної ікри). Механізм дії уротропіну ґрунтується на вивільненні формальдегіду, який коагулює білки, у тому числі бактеріальні. При цьому формальдегід, як відомо, вражає нервову, дихальну, видільну системи людини, провокує розвиток алергічних та онкологічних процесів тощо. На сьогодні Україна — єдина країна, де дозволене застосування цієї потенційно небезпечної речовини.
Донедавна такий канцероген, як бензопірен також не нормувався і не визначався при виготовленні олії. Але коли вітчизняну соняшникову олію повернули з Європейського Союзу у зв’язку з її невідповідністю вимогам західних країн щодо вмісту цієї речовини, лише тоді її занормували в Україні, а виробники за допомогою технологій доочищення стали отримувати чистий продукт.
Така ж ситуація з харчовими продуктами, що містять генмодифіковані організми (ГМО). Поки ГМО не нормувалися, не було передбачене маркування харчових продуктів за цим критерієм — ніхто не визначав цього показника. Лише після введення державних вимог щодо контролю ГМО у продовольчій продукції з’явилися лабораторії, в яких можна перевірити його вміст.
На жаль, на сьогодні залишається багато питань як щодо безпеки, так і якості продукції, яка щоденно споживається.
«Є дуже цікавий напрямок, який бурхливо розвивається у світі, — розповідає Н. Кільдій, — визначення складу продукту на основі аналізу ДНК. Наприклад, є ковбаса і за цим аналізом можна чітко сказати, що використовувалося для її виготовлення: м’ясо птиці, свинина чи яловичина. Або ж продають філе підкопченої риби, і чітко визначається чи це сьомга, форель чи інша підфарбована риба. В Україні ці методи тільки починають впроваджуватися».
За словами керівника лабораторії, на сьогодні експерти стикнулися зі складнощами щодо ідентифікації складу ковбас. Виробники використовують такі інгредієнти, які неможливо виявити. Наприклад, використовується гідролізат свинячої шкірки — білок, який після спеціальної обробки нормально засвоюється організмом. Але ж ним замінюють м’ясо.
Крохмаль, желатин, похідні целюлози тощо, які не є шкідливими, широко використовують у багатьох молочних продуктах. Якщо виробник вказує на етикетці склад продукту, який не відповідає істинному (тобто до складу доданий, наприклад небезпечний згущувач), це, безумовно, є порушенням.
Ароматизатори здебільшого є дозволеними речовинами. Їх використовують у багатьох харчових продуктах, але є продукція, наприклад соки, вина, коньяки, куди їх додавати не можна (чи додають їх насправді?)
Продукція, вироблена за кордоном — не виняток. «Стосовно імпортованої продукції були великі проблеми з харчовими продуктами, які завозять з Китаю», — констатує Н. Кільдій. «Наприклад, з консервованими грибами. На пакуванні написано, що це опеньки, а це чешуйчатка — їстівний гриб, але зовсім інший. Чи пишуть, що це грузді, а там і гливи, і шиїтаке. Але найбільша проблема з дієтичними добавками, щоправда не лише китайськими, але й вітчизняними. Наприклад, дієтичні добавки для очей із чорницею. Ми проводили тестування цілого ряду цих добавок і лише у 2 була чорниця. А в інших містився і буряк, і виноград, і горобина, і синтетичні барвники. Можливо, людина і не отруїться, але вона витратить гроші й не отримає результату. А з дієтичними добавками для схуднення взагалі жахлива ситуація. У цій продукції ми знаходили заборонені речовини, зокрема сибутрамін. 2 роки тому цю речовину віднесено до списку наркотичних та психотропних і заборонено в усьому світі, у тому числі в Україні. Ми перевіряли 10 найменувань продукції для схуднення і у 5 дієтичних добавках із Китаю містився сибутрамін. На етикетці жодного слова не було, а він там був і в дуже великих дозах. Як люди взагалі виживають після такого курсу схуднення — загадка!»
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.unn.com.ua, www.agro-business.com.ua, www.mozdocs.kiev.ua
