Президія Національної академії медичних наук (НАМН) України постановила створити робочу групу на чолі з директором Державної установи «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» академіком М.Д. Троньком для розробки пропозицій Верховній Раді України для включення до проекту Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо забезпечення оптимального йодного харчування».
Проблема йододефіциту, яка має глобальний характер в усьому світі, завдяки впровадженню заходів масової та групової профілактики майже вирішена в 130 країнах світу. Серед країн Європи лише в Україні та Росії проблема профілактики йододефіциту залишається на низькому рівні. І це в той час, як в Україні нараховується майже 1,5 млн хворих на зоб та іншу тиреоїдну патологію (серед них 500 тис. дітей) та ще більше — на вторинну патологію, зумовлену тиреоїдною недостатністю.
Проведені у 1997–1999 рр. з ініціативи Державної установи «Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» при підтримці Всесвітньої організації охорони здоров’я масові дослідження йододефіциту у Північних регіонах України, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, засвідчили актуальність проблеми для всієї території України: зафіксована йодна недостатність легкого середнього і тяжкого ступеня. Рівень споживання йодованої солі населенням становив <5%, тобто йодна профілактика була відсутня.
Головним заходом йодної профілактики у світі є йодована харчова сіль. Використання продуктів із застосуванням цієї солі повністю забезпечує необхідне надходження йоду в організм (100–200 мкг йоду на добу). Перевагою солі перед іншими продуктами є приблизно однакове споживання її всім населенням упродовж року, незалежно від виду харчування. Йодування солі з успіхом використовують у ряді країн понад 60 років. Сіль є стабільним та дешевим продуктом харчування, на відміну від продуктів моря, та служить ідеальним засобом постачання фізіологічних доз йоду в організм практично усього населення країни. Вартість йодованої солі майже не відрізняється від нейодованої. Після впровадження універсального йодування солі втрати від йодного дефіциту зменшаться на 80% вже через 2 роки.
Відзначено, що, у деяких населених пунктах Західної України, де проводилася профілактична робота щодо запобігання йододефіциту, медіана йодурії у дітей досягла нормальних значень (перевищувала 100 мкг/л, тобто була достатньою). Тим не менше, йододефіцит та проблеми, що його супроводжують, як в цілому по Україні, так і по областях залишаються, а питання профілактики йодозалежних захворювань в Україні досі не вирішене. Більша частина населення та понад 70% вагітних та жінок, які годують грудьми, в Україні знаходяться в стані йододефіциту легкого та середнього ступеня, що, безумовно, негативно позначається на розвитку дітей, адже йододефіцит, який спричинює погіршення розумового розвитку, формує відстале суспільство: країна втрачає освітній, професійний та науковий потенціал.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.amnu.gov.ua
© Viktorfischer/Dreamstime.com/Dreamstock.ru
