14 липня 2010 р. Американська торговельна палата в Україні (ACC) за участі та за ініціативи Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Київ провела відкрите засідання комітету з питань охорони здоров’я на тему «Реформування української системи охорони здоров’я. Якими повинні бути перші кроки». Учасники засідання проаналізували канадський досвід побудови ефективної охорони здоров’я, представлений слухачами МІМ-Київ, що в рамках програми Master of Business Administration (Магістр бізнес- адміністрування, МВА) «Сучасний менеджмент в охороні здоров’я» стажувалися в Канаді, ознайомилися з тенденціями та закономірностями розвитку цієї галузі в різних країнах світу, сконцентрувавшись зрештою на ключовому питанні ідеології, яка мусить бути покладена в основу реформування української медицини.
Завдяки своїй значній залученості до тематики охорони здоров’я МІМ-Київ стає експертним майданчиком для розповсюдження нових управлінських практик та обговорення актуальних проблем подальшого розвитку української медицини. Так, слухачі «медичної» МВА МІМ-Київ Наталія Данкович, директор клініки репродуктивної медицини «Неомед», та Маріанна Азарскова, директор лабораторії центру діагностичної медицини «Євролаб», у своїх доповідях зупинилися на тих аспектах канадської системи охорони здоров’я, які могли би слугувати зразком для реформування цієї галузі в Україні.
Для українських управлінців від медицини особливо важливо було побачити під час стажування, як організована робота клінік у Канаді, — адже ця країна славиться високою якістю надання медичних послуг. «Чи не найбільша відмінність канадських клінік від українських — чітке планування роботи. Лікарню очолює не звичний для нас головлікар, а менеджер, який і опікується стратегічним плануванням, управлінням процесами, — поділилася враженнями Маріанна Азарскова. — Багато уваги приділяється оцінці ефективності роботи лікарні чи будь-якого іншого закладу охорони здоров’я. Мало того, що медичний заклад складає бюджет на кілька років наперед, цей бюджет ще й коригується щоквартально за результатами оцінювання ефективності діяльності. Лікарня самостійно розпоряджається бюджетом, над нею не тяжіє план державних закупівель, як в Україні».
Система, за якої всі клініки є приватними, а фінансування медицини — державним (всі лікарі є приватними підприємцями, які отримують оплату від держави за фактом надання пацієнтам послуг), ефективність надання послуг і витрачання коштів виходить на перший план. «Канадці приділяють чималу увагу контролю якості медичних послуг. Система контролю реально діє», — наголосили слухачі МІМ-Київ.
Надзвичайно сприяє підвищенню ефективності системи охорони здоров’я і перенесення акценту на його первинну ланку формування потужної бази профілактики захворювань, розвинутий інститут сімейних лікарів. Саме такий ідеологічний підхід до реформування системи охорони здоров’я міг би бути корисним для України. «В Канаді охорона здоров’я базується на кардинально відмінній філософії — важлива не лише якісна медична допомога, але й формування у населення свідомого ставлення до здоров’я, бажання бути здоровим. Крім того, 53% всього обсягу медичної допомоги надають сімейні лікарі, які ведуть пацієнтів протягом усього життя, звертаючи увагу не лише на лікування, але й профілактику. Розвинута практика сімейних лікарів суттєво знижує кількість звернень до вузьких спеціалістів, госпіталізацій, а це, відповідно, знижує витрати на оплату медичних послуг. Канадці також докладають зусиль до налагодження якнайефективнішої діагностики захворювань, наприклад онкологічних, ретельно стежать за групами ризику, опікуються питаннями продовження тривалості життя тощо», — розповіла Маріанна Азарскова. Важливий момент забезпечення ефективності цієї системи — впровадження єдиної бази даних щодо всіх пацієнтів, над яким зараз посилено працюють найрізноманітніші установи, пов’язані з управлінням охороною здоров’я в Канаді.
До речі, всі учасники засідання Комітету АСС з охорони здоров’я однозначно висловлювалися за посилення уваги до профілактики захворювань та пропагування здорового способу життя як один із основних векторів реформування охорони здоров’я в Україні. «Україні не потрібна складна, зарегульована, перевантажена комплексними технічними рішеннями система управління охороною здоров’я. Україні потрібні лікарі, що мають важелі впливу на свідомість людей, громади в утвердженні здорового способу життя, розвинута система первинної допомоги, відповідальне ставлення до здоров’я, налагоджена система інформування людей щодо питань здоров’я тощо», — відзначив Річард Стайлз (Великобританія), сімейний лікар клініки «Американський медичний центр».
Ще далі у своїх узагальненнях пішов Мирослав Когут (Канада), запрошений професор МІМ-Київ, який читає курс «Проблеми управління системами охорони здоров’я. Міжнародний огляд» на «медичній» МВА: «Збільшення витрат на охорону здоров’я не завжди безпосередньо приводить до збільшення тривалості життя, як свідчать дослідження міжнародних експертних організацій. Більше того, чинниками підвищення смертності є не лише погане медичне обслуговування, але й (і часом передусім) нездоровий спосіб життя, інші фактори ризику, наприклад ДТП…»
«Тож реформа охорони здоров’я — це не збільшення фінансування галузі, винайдення панацеї чи збільшення кількості лікарняних ліжок. Мета реформи — покращення здоров’я населення, передусім за рахунок зміни способу його життя. Тому реформування охорони здоров’я в Україні — це аж ніяк не виключне завдання Міністерства охорони здоров’я, до цього процесу мають бути залучені усі суспільні групи, державні інституції та представники бізнесу. І відповідно до ідеології покращення здоров’я населення ми виділяємо такі етапи реформ: трансформація фінансування системи охорони здоров’я, налагодження ефективної системи виплат за надання медичних послуг, удосконалення організації роботи галузі та її регулювання і, нарешті, зміна поведінки людей», — наголосив М. Когут.
Учасники обговорення дійшли спільної думки, що нова система охорони здоров’я потребує й нових лікарів — освічених, озброєних управлінськими знаннями та комунікативними навичками, залучених до міжнародного наукового й дослідницького простору. У світлі цього виклику надзвичайної важливості та актуальності набуває освіта для управлінців від медицини, побудована за високими світовими стандартами.
Докладніше про розширене засідання АСС читайте найближчим часом на шпальтах нашого видання.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
