Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України оприлюднило проєкт наказу «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Діагностика та лікування хвороби Паркінсона» (далі — проєкт акта).
Організація надання медичної допомоги пацієнтам з хворобою Паркінсона
Медична допомога пацієнтам з хворобою Паркінсона (далі — ХП) потребує міждисциплінарної співпраці та інтегрованого ведення пацієнтів мультидисциплінарною командою фахівців, до якої мають бути включені лікарі загальної практики — сімейної медицини, лікарі-неврологи, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, лікарі-нейрохірурги, лікарі-психіатри, лікарі-психологи, лікарі відділень невідкладної допомоги. Облік та лікування пацієнтів із ХП виконує лікар-невролог. Рання діагностика та початок лікування пацієнтів із ХП сприяють попередженню та відтермінуванню порушення працездатності, появи ознак інвалідності, розвитку невідкладних станів та передчасної смерті пацієнтів.
Діагностика хвороби Паркінсона
Діагноз ХП може бути запідозрений лікарем будь-якої спеціальності, але встановлюється лікарем-неврологом за класичними клінічними критеріями, як-от брадикінезія, тремор спокою та асиметричні симптоми. До них належать кілька немоторних симптомів, зокрема гіпосмія. Додаткові діагностичні параметри включають відповідь на препарати леводопи та тривале спостереження, а також рухові флуктуації та дискінезії. Встановлення діагнозу ХП, його диференціація та верифікація, визначення стадії захворювання та наявності ускладнень здійснюється лікарями-неврологами на підставі анамнестичних та клінічних даних, даних лабораторних обстежень (виявлення генетичних маркерів), даних візуалізації нервової системи та інших обстежень, необхідних для проведення диференційної діагностики.
Лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона
Медична допомога пацієнтам із ХП зазвичай здійснюється амбулаторно. Стаціонарне лікування є винятком, наприклад, у кризовій ситуації. Основним методом лікування є замісна терапія дофамінової недостатності препаратами леводопи, агоністами дофамінових рецепторів, препаратами, що змінюють метаболізм дофаміну (інгібітори моноаміноксидази (MAO)-В; інгібітори катехол-О-метилтрансферази (КОМТ) у формі добавки до препаратів леводопи), та їх комбінаціями. У складних випадках, коли подальша корекція медикаментозних засобів не призводить до зменшення вираженості симптомів ХП та поліпшення якості життя, розглядається можливість нейрохірургічного втручання, в основі якого лежить встановлення системи глибинної стимуляції мозку (ГСМ). Госпіталізація пацієнтів із ХП до закладів охорони здоров’я, що спеціалізуються на діагностиці та лікуванні неврологічних захворювань та мають у своїй структурі відділення інтенсивної терапії / реанімації, здійснюється негайно за наявності симптомів, що загрожують життю: гострий акінетичний криз, синдром відміни агоністів 13 дофамінових рецепторів, синдром відміни ГСМ, тяжкі психотичні розлади та розлади свідомості.
Госпіталізація в неврологічне відділення здійснюється у таких випадках: необхідність проведення «леводопного / апоморфінового тесту»; підбір / корекція лікування, якщо це неможливо зробити в амбулаторних умовах (наявність когнітивних розладів, відсутність родичів / опікунів, тяжка коморбідна патологія, при неефективності амбулаторної корекції терапії або наявності побічних ефектів терапії); різке погіршення стану внаслідок тяжкої супутньої патології (гостра інфекція, метаболічні порушення, тяжка соматична патологія, після перенесених операцій або інших причин); порушення ковтання (ризик аспірації, неможливість перорального прийому ліків) — за наявності мультидисциплінарної реабілітаційної команди (у тому числі терапевта), раптове погіршення рівноваги з частими падіннями, синдром відміни агоністів дофамінових рецепторів, синдром відміни ГСМ або з метою корекції її роботи. У разі появи виражених вегетативних порушень (ортостатична гіпотензія з синкопе, різка лабільність артеріального тиску, затримка сечі, кишкова непрохідність) пацієнт може бути госпіталізований у неврологічне відділення або у відділення за профілем ускладнення.
Невідкладна госпіталізація у відділення реанімації / інтенсивної терапії відбувається у разі підозри на виникнення гострого акінетичного кризу, злоякісного нейролептичного синдрому. За наявності психічних ускладнень, що загрожують здоров’ю та життю пацієнта та/або оточуючих, пацієнт має бути негайно оглянутий лікарем-психіатром і, за необхідності, госпіталізований у стаціонарне відділення закладу, що забезпечує психіатричну допомогу. Хірургічне лікування ХП здійснюється у закладі охорони здоров’я, що має відповідне матеріально-технічне, кадрове забезпечення та досвід проведення ГСМ.
Запропонований Стандарт містить низку критеріїв надання медичної допомоги при ХП, інформацію про паспорти індикаторів якості надання такої допомоги, обґрунтування до кожного етапу ведення пацієнта з ХП, а також перелік джерел та нормативно-правових актів, на яких базується розроблений Стандарт.
Зауваження та пропозиції приймаються протягом 15 днів з дня оприлюднення у письмовому або електронному вигляді: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, 01601, e-mail: [email protected], [email protected], [email protected].
Стандарт медичної допомоги при ХП
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами moz.gov.ua
