Система оцінювання повсякденного функціонування запрацює з 1 січня: що нового?

4 грудня 2024 о 11:00
1373

Як ми вже повідомляли, з 1 січня 2025 р. замість застарілої медико-соціальної експертизи запрацює цифровізована система оцінювання повсякденного функціонування людини на базі багатопрофільних лікарень, наближених до людини. Перший етап передбачає спрощення шляху пацієнта, запровадження електронної системи замість паперових справ і рішень, публічність аналітичних даних про діяльність експертних команд, більш чіткі та обʼєктивні критерії для направлення і ухвалення рішень командами. Ключову роль в успішній реалізації реформи відіграватиме цифровізація, яка дозволить мінімізувати корупційні ризики.

Окрема електронна система буде доступна для закладів охорони здоровʼя безоплатно. Для входу та використання буде необхідний електронний підпис від юридичної особи. Для людини перевага в тому, що вже не потрібно буде носити справи і стоси довідок із кабінету в кабінет: передача інформації до експертних команд та між сферами охорони здоровʼя та соціального захисту відбуватиметься в електронних системах, зручно і прозоро. Протягом 2025 р. система буде інтегрована з електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ), щоб спростити роботу для лікарів та працювати в рамках знайомих медичних інформаційних систем (МІС).

Як на 1 січня 2025 р. будуть цифровізовані процеси і які переваги це надасть?

  1. Усі етапи оцінювання фіксуватимуться в електронній системі. Система буде записувати усі дії користувачів, допомагати користувачам підказками, класифікаторами та перевірками введеного задля якості даних.
  2. Інформація про діяльність команд стане прозорою і буде висвітлюватися на публічних аналітичних панелях (дашбордах) онлайн, тож можна буде легко знайти довідкову інформацію про доступні профілі команд у медичних закладах України, обʼєктивно порівняти роботу команд, черги та рішення, обрати заклад, де би людина хотіла пройти оцінювання.
  3. Електронна система дозволить зафіксувати справу пацієнта та усі документи для оцінювання. Тобто завжди можна буде побачити, як змінювалася справа і якою була на момент оцінювання, які рішення ухвалювалися якими лікарями і хто які документи додавав, зокрема для оскарження чи перевірки обґрунтованості рішень. Це усуває можливість підроблення документів для справи заднім числом. На першому етапі справи складатимуться із заповненої форми та відсканованих документів, а в майбутньому система буде інтегрована з іншими реєстрами для повноти та простоти у використанні.
  4. Лікуючий лікар будь-якого закладу (навіть без договору з Національною службою здоров’я України — НСЗУ) за наявності підстав зможе самостійно направляти особу на оцінювання, створивши справу в електронній системі та підписавши її електронним підписом для відправки до закладу, в якому оцінюють справу експертні команди. Отримувати рішення та направлення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) більше не потрібно.
  5. Потреба в доопрацюванні справи чи додаткових обстеженнях також буде фіксуватися в системі із зазначенням чітких причин і потреб. Тож у випадку необґрунтованих звернень щодо справи це буде легко перевірити, а за потреби легко змінити заклад, в який направлено справу.
  6. Інформація про статус справи та результати оцінювання, зокрема чи прийнято справу, час та дата розгляду, витяг з рішенням, будуть надходити в електронному вигляді лікуючому лікареві та пацієнту. Лікар бачитиме все в електронній системі, пацієнт отримуватиме інформацію на вказану електронну пошту. За відсутності електронної пошти пацієнт зможе отримати інформацію у свого лікаря, за потреби — роздрукувати інформацію чи витяг. Також за відсутності електронної скриньки пацієнта поінформують поштовим листом на адресу, вказану в направленні.
  7. Замість сталих складів медико-соціальних комісій для усіх справ, як це було раніше, тепер під кожну справу буде випадково обиратися експертна команда з усіх доступних команд профілю в цьому закладі. На кожен профіль команд у закладі існуватиме мінімум дві команди з різним складом лікарів та з ротацією. Наприклад, травматологічний профіль матимуть мінімум дві різні команди. Система буде обирати команду за відповідністю діагнозу та профілю, ставити в найближчий доступний час до будь-якої з профільних команд. У майбутньому команда формуватиметься кожен раз під випадок, з огляду на те, які лікарі потрібні відповідно до основного та супутнього діагнозів; лікарі обиратимуться саме тих спеціальностей, які потрібні для компетентного оцінювання кожного окремого пацієнта.
  8. Оцінювання можна буде проводити не лише очно в закладі, але й — за виконання певних умов та критеріїв — з виїздом додому, дистанційно, засобами телемедицини чи заочно на основі документів. Електронна система допомагатиме підказками щодо умов та критеріїв. Потреби щодо виїздів чи інформування пацієнтів поштою направлятимуться окремо, у знеособленому вигляді, щоб якісно спланувати процес оцінювання в межах закладу.
  9. Пацієнт не знатиме, які саме лікарі і яка саме команда проводитимуть оцінювання його повсякденного функціонування, а лікарі не знатимуть, з яким пацієнтом і коли працюватимуть до дня самого оцінювання, коли система відкриє їм графік.
  10. Для кожної справи система визначатиме головуючого в цьому оцінюванні серед тих лікарів команди, які за своєю спеціальністю можуть бути головуючим відповідно до профілю команди.
  11. Під час оцінювання електронна система дозволятиме записати позицію кожного члена команди щодо кожного пункту оцінювання, а також результуюче рішення більшості. Тож за потреби можна буде проаналізувати, яке обговорення та які позиції були у лікарів експертної команди.
  12. Рішення експертних команд після оцінювання будуть підписуватись електронним підписом кожного учасника з відповідним коментарем. Рішення вважатиметься ухваленим після підписання усіма членами команди. Коли ухвалено рішення про статус інвалідності, подовження непрацездатності, призначення допоміжних засобів реабілітації, воно передаватиметься в соціальну сферу до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Реформа напрацьовувалася протягом воєнного стану із залученням Міністерства охорони здоровʼя, Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки, Міністерства освіти та інших. Тож вона буде впроваджуватися у декілька етапів. На наступних етапах, крім інтеграції з ЕСОЗ, передбачається глибша синхронізація з інформаційними системами Міністерства юстиції, Мінсоцполітики, Мінекономіки та Міносвіти тощо, що дозволить зробити процеси підтримки людей з інвалідністю більш прозорими та оперативними.

Це означає, що людині не доведеться носити стоси довідок та інших документів і заповнювати постійно нові документи: інформація буде потрапляти з установи в установу автоматично.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua