Ключові аспекти реформи, яка має на меті змінити підхід до визначення статусу інвалідності, було обговорено 15 листопада під час презентації реформи медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Зустріч із представниками галузі провела Ірина Шевченко, радниця прем’єр-міністра України з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Учасники обговорили ключові аспекти реформи та майбутні кроки із впровадження системи оцінювання повсякденного функціонування. Вона має базуватися на сучасних цифрових рішеннях, бути прозорою та орієнтованою на індивідуальні потреби людини.
Обговорення реформи МСЕК та соціального страхування почалося ще в листопаді 2022 р. Її необхідність викликана застарілістю та відповідними корупційними ризиками. Адже МСЕК — це окремі організації, в яких працюють лікарі, і не завжди ці лікарі мають практику, а лише проводять медико-соціальну експертизу. Для отримання статусу інвалідності та державних виплат пацієнт та лікарі МСЕК мали провести велику роботу зі збору та аналізу документів у паперовому вигляді. При цьому статус інвалідності не враховував індивідуальних потреб кожної людини, адже пакет виплат та пільг був стандартним та залежав тільки від статусу чи групи інвалідності.
Всебічна допомога замість стандартних виплат
Реформа поділяє отримання та підтримку статусу інвалідності на три складові:
- медичну;
- соціальну;
- економічну.
Розпочати реформу передбачається з впровадження медичної складової, яка стартуватиме з 1 січня 2025 р. Відповідну постанову Уряд ухвалив 15 листопада 2024 р. Медичною складовою оцінювання функціональності людини передбачається:
- перенесення проведення оцінювання функціональності людини з МСЕК у багатопрофільній лікарні;
- замість лікарів МСЕК створюватимуться експертні команди лікарів-практиків;
- створення електронної системи, в якій вестимуться справи та ухвалюватимуться рішення.
У медичній складовій, окрім лікування та медичної реабілітації, відбуватиметься й оцінювання повсякденного функціонування, за результатами якого ухвалюватиметься рішення про встановлення статусу інвалідності. Так, оцінювання проводитиметься експертною командою лікарів-практиків на базі багатопрофільних лікарень. При цьому визначатиметься, як травма чи хвороба впливає на повсякденну діяльність пацієнта. Експертні команди з лікарів підбиратимуться у випадковому порядку, а необхідна деперсоналізована інформація в електронному форматі передаватиметься між закладами та інформаційними системами різних сфер. У майбутньому ця система дозволить запровадити рецензування справ та ризикоорієнтовані заходи задля мінімізації корупційних ризиків.
Відповідно, медичну, соціальну та економічну підтримку людина отримуватиме згідно із своїми індивідуальними потребами, як і стимули до повернення до активного економічного життя і зменшення залежності від інших. Держава ж надаватиме справді необхідну допомогу у вигляді виплат, послуг, засобів та пільг, включаючи підтримку працевлаштування, навчання, перекваліфікації та облаштування робочого місця. Тому передбачена реформа значно ширша, ніж звичайне встановлення статусу інвалідності.
Як це працюватиме на місцях?
Для проведення оцінювання функціональності людини лікар самостійно без участі лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я створюватиме електронне направлення для пацієнта. Це направлення потраплятиме до експертної команди лікарів-практиків в одній із 300 найбільших лікарень країни. Склад експертної команди буде невідомий пацієнту до дня оцінювання. Так само й експертна команда не зможе отримати інформацію про пацієнта до дня оцінювання. Усі дії фіксуватимуться, а документи зберігатимуться в захищеній електронній системі.
Експертна команда оцінюватиме повсякденне функціонування людини та ухвалюватиме рішення про інвалідність, в якому засвідчуватиметься позиція кожного лікаря. Лікарі експертної команди зможуть направляти пацієнта на дообстеження, але не більше одного разу, якщо не було виявлено нових станів, які потребуватимуть додаткового обстеження. Експертна команда зможе проводити оцінювання очно в закладі, з виїздом додому, дистанційно чи заочно. При оцінюванні дозволятимуться ведення відеозапису і присутність уповноваженого представника людини.
Рішення про встановлення статусу інвалідності підписуватиметься кваліфікаційним електронним підписом кожного лікаря. Дані з цього рішення передаватимуться в єдину інформаційну систему соціальної сфери.
Також з 1 січня 2025 р.:
- особам, які мають безстроковий статус інвалідності, не потрібно спеціально проходити оцінювання функціональності людини, окрім випадків, коли вони самі захочуть його пройти, або у випадках звернення судових чи правоохоронних органів;
- особам з інвалідністю, в яких повторний огляд припадає на час впровадження системи оцінювання функціональності людини, подовжено строк переогляду статусу інвалідності на 6 міс. Також є додаткові винятки з приводу людей, які знаходяться на окупованих територіях або мають тяжкі захворювання і не мають можливості потрапити на переогляд. Для них передбачається відтермінування їх перегляду на листопад 2025 р. або до 1 квітня 2026 р. залежно від категорії, до якої вони належать.
Крім того, зберігаються всі існуючі пільги, відстрочки, пенсії, страхові виплати для людей, які раніше отримали статус інвалідності законним шляхом. Вони продовжуватимуть отримувати всі виплати, послуги, пільги, відстрочки відповідно до раніше виданих документів.
Попередження корупційних ризиків та цифровізація
Статистичні дані про місця проведення оцінювання, склад команд, черги, рішення та демографічні дані про тих, хто проходить оцінювання, будуть доступні публічно для громадян на аналітичних онлайн-панелях (дашбордах).
План цифровізації на 2025 р. складається з трьох етапів. Перший почне реалізовуватися з 1 січня 2025 р. Він передбачає створення в електронній системі переліку закладів та користувачів, створення команди експертів, відстеження статусів і взаємодію з різними реєстрами.
Другий етап, який запланований на ІІ–ІІІ кв. 2025 р., передбачає розширення функціоналу електронної системи для управління справами і чергою у виключних випадках, оновлення справ, команд з рандомізованим набором лікарів, оскарження рішень, інтеграції з іншими державними реєстрами для підвищення якості даних.
Третій етап, який планується реалізувати протягом ІІ–IV кв. 2025 р., передбачатиме:
- впровадження в електронній системі комплексного опитувальника для якісного оцінювання потреб осіб з інвалідністю;
- проведення інтеграції з електронною системою охорони здоров’я та медичними інформаційними системами (МІС);
- автоматизацію створення міжрегіональних команд для заочного розгляду справ;
- створення ризикорієнтованих інструментів та сповіщень;
- проведення інтеграції з додатковими системами (Дія або кабінет пацієнта).
Під час заходу учасники також обговорили необхідні зміни до функціоналу електронної системи охорони здоров’я та МІС для реалізації реформи МСЕК.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»
