Антибіотикорезистентність: чому це важливо як у воєнний, так і в мирний час

20 листопада 2023 о 10:34
1230

З 18 до 24 листопада відзначається Всесвітній тиждень обізнаності про стійкість до антимікробних препаратів, яку називають ще антибіотикорезистентністю. Стійкість бактерій до антибіотиків виникає через їх надмірне застосування, неправильне призначення, недотримання пацієнтами курсу лікування. З кожним неправильним застосуванням антимікробного препарату якісь із бактерій виживають. Вони розмножуються далі, і нове покоління цих бактерій вже неможливо знищити цим антибіотиком.

За даними ВООЗ, у 2019 р. майже 5 млн випадків смерті у світі були пов’язані з антибіотикорезистентністю, зокрема 1,27 млн — були безпосередньо спричинені нею.

Внаслідок поступового розвитку стійкості бактерій до антибіотиків з кожним роком лікувати інфекційні хвороби бактеріального походження, наприклад пневмонія, ангіна, туберкульоз, гонорея, стає все важче. Хірургічні операції, зокрема кесарів розтин або видалення апендикса, трансплантація органів, хіміотерапія стають все більш ризикованими. Люди все частіше помирають від інфекцій, які людство давно навчилося лікувати.

Якщо антибіотики перестануть діяти, 3 з 10 випадків пневмонії закінчуватимуться смертю, 5 із 1000 жінок не виживатимуть після пологів, лише чверть людей, які хворіють на туберкульоз, зможуть вилікуватися.

Особливо небезпечна стійкість до протимікробних препаратів у час війни. Вона суттєво підвищує навантаження на систему охорони здоров’я. За правильного застосування такі ліки рятують життя пораненим і хворим військовим. Проте якщо резистентність до таких ліків поширилася, це сильно ускладнює лікування й одужання пацієнтів. До того ж функціонування системи охорони здоров’я у час війни передбачає велику кількість евакуаційних етапів. Це підвищує ризики додаткового інфікування пацієнтів патогенами, нечутливими до багатьох поколінь антибіотиків, а також  їх поширення між різними лікарнями.

Головні причини виникнення стійкості до антибіотиків

До головних причин належать:

  • надмірне застосування антибіотиків;
  • застосування антибіотиків без лікарського призначення;
  • недотримання пацієнтами курсу лікування;
  • надмірне використання антибіотиків у рибництві та тваринництві;
  • неналежний інфекційний контроль у лікарнях і закладах охорони здоров’я;
  • неналежна гігієна та санітарія.

Попередження стійкості до антибіотиків

Для того щоб стійкість до протимікробних препаратів не стала ще більшою проблемою, потрібні спільні зусилля як працівників медичної системи, так і пацієнтів.

У 2015 р. ВООЗ запустила Глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів. Україна долучилася до неї кілька років тому і активно впроваджує необхідні для протистояння проблемі зміни.

Згідно з наказом МОЗ України від 03.08.2021 р. № 1614, у кожному стаціонарі незалежно від форми власності має бути запроваджена система профілактики інфекцій, адміністрування протимікробних препаратів, створений відділ з інфекційного контролю. Передбачений цим наказом комплекс заходів дозволить покращити ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, посилити їх профілактику, знизити поширення антимікробної резистентності та оптимізувати застосування антибіотиків.

Продовжується навчання за такими напрямами: клінічна фармація, інфекційний контроль, мікробіологічні дослідження.

Крім того, МОЗ наказом від 23.08.2023 р. № 1513 затвердило новий Стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою». Розроблений згідно з найкращими світовими медичними практиками, він визначає, які антимікробні препарати, в яких випадках і за якими механізмами мають призначати лікарі пацієнтам, щоб досягнути якісного та безпечного лікування з мінімальними ризиками поширення антимікробної резистентності.

Серйозним кроком для розв’язання проблеми неконтрольованого відпуску і нераціонального застосування антибіотиків стало запровадження з серпня 2022 р. електронного рецепта на них. За весь час виписано 933 тис. електронних рецептів на антибіотики.

Електронний рецепт можна отримати у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем. Для пацієнтів він є додатковим кроком до зручного, а головне — безпечного отримання потрібних ліків.

Відповідальність пацієнтів

Але всі зусилля медичної системи не зможуть бути достатньо ефективними без активної участі пацієнтів. Тож кожному дуже важливо дотримуватися таких принципів: 

  • приймати антибіотики лише за призначенням лікаря, у жодному разі не призначати їх собі самим;
  • проходити повний курс лікування антибіотиками, суворо дотримуватися дозування та терміну лікування, призначених лікарем: не пропускати прийом ліків, не переривати лікування, навіть якщо стан покращився;
  • слід пам’ятати, що антибіотики діють лише на бактерії. Ніколи не слід їх застосовувати при застудах та інших вірусних інфекціях;
  • не ділитися залишками антибіотиків з друзями чи родичами і не «призначати» їм лікування.

Також завжди краще попередити інфекції, ніж потім їх лікувати антибіотиками. Для цього слід: 

  • мити руки з милом упродовж щонайменше 40 секунд перед приготуванням та вживанням їжі, після приходу з вулиці, відвідування вбиральні;
  • дотримуватися правил особистої гігієни;
  • користуватися бар’єрними засобами контрацепції;
  • робити усі щеплення за Календарем, а також рекомендовані вакцинації, зокрема від грипу та ковіду. Ці захворювання викликані вірусами, але вони можуть ускладнюватися бактеріальними інфекціями;
  • дотримуватися принципів збалансованого харчування, щоб запобігти дефіциту корисних речовин в організмі, розвитку цукрового діабету та інших хвороб. Кожного дня вживати мінімум 500 г овочів та фруктів, зменшити споживання солі, цукру, фастфуду;
  • готувати їжу безпечно. Ретельно мити овочі та фрукти, добре проварювати і прожарювати м’ясо і рибу, мати для них окрему дошку і ретельно її мити, дотримуватися правильних умов зберігання продуктів.

Якщо ми всі разом не впораємося з цією загрозою, то ризикуємо повернутися в епоху до винайдення та широкого застосування пеніциліну, коли жінки часто-густо помирали від «пологової лихоманки», військові та цивільні втрачали кінцівки внаслідок гангрени, а прості хірургічні операції, наприклад, видалення зуба, могли закінчитися сепсисом і смертю.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua