Антибіотикорезистентність давно стала пріоритетною проблемою ВООЗ. Загострює її нераціональне застосування антибіотиків. Аби розв’язувати проблему на рівні закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, в Україні розроблена Інструкція з впровадження адміністрування антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 3 серпня 2021 р. № 1614 (далі — Інструкція).
Згідно з Інструкцією в усіх лікарнях, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, має бути впроваджено моніторинг споживання антимікробних препаратів. З метою спрощення роботи зі збору даних запропонована автоматизована Excel-форма, розроблена на основі додатка 8 Інструкції.
Центр громадського здоров’я МОЗ України відповідає на найбільш поширені запитання
Як часто та за який період потрібно подавати дані щодо споживання антимікробних препаратів?
Моніторинг споживання антимікробних препаратів у закладі охорони здоров’я, що надає стаціонарну допомогу (ЗОЗ), проводиться протягом повного календарного року (з 1 січня до 31 грудня) кожного року. Дані, зібрані за рік, подаються ЗОЗ до обласного центру контролю та профілактики хвороб (ОЦКПХ) відповідної адміністративно-територіальної одиниці до 1 березня року, наступного за звітним.
ОЦКПХ зводить дані від усіх ЗОЗ відповідної адміністративно-територіальної одиниці (рахує середнє значення загального споживання антимікробних препаратів) й подає дані до 1 квітня до ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Які ЗОЗ або їх структурні підрозділи мають збирати і подавати дані щодо споживання антимікробних препаратів?
Збирати дані щодо споживання мають усі ЗОЗ усіх форм власності та незалежно від їх відомчого підпорядкування. У кожному ЗОЗ збір даних має здійснюватися в усіх структурних підрозділах, що надають стаціонарну медичну допомогу (незалежно від того, з якою частотою в підрозділі застосовуються антимікробні препарати).
Хто відповідальний за аналіз даних на рівні регіону?
Відділи інфекційного контролю ОЦКПХ відповідно до адміністративно-територіальної приналежності організовують збір даних від всіх ЗОЗ, зведення та передавання узагальнених даних до ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Хто відповідальний за збір даних в ЗОЗ, якщо не створений відділ з інфекційного контролю або відсутній фармацевт?
У ЗОЗ створюється та укомплектовується відділ з інфекційного контролю (ВІК) відповідно до Положення про відділ з інфекційного контролю (наказ МОЗ України № 1614).
Фармацевт ВІК відповідальний за організацію моніторингу за споживанням антимікробних препаратів на рівні ЗОЗ та узагальнення даних, отриманих від усіх структурних підрозділів. До укомплектування ВІК фармацевтом клінічним у закладі має бути визначена особа, відповідальна за моніторинг споживання антимікробних препаратів.
Безпосередній збір даних у ЗОЗ на рівні структурного підрозділу здійснює лікар, визначений відповідальним за моніторинг споживання антимікробних препаратів керівником відповідного структурного підрозділу.
Потрібно враховувати лише антимікробні препарати, закуплені лікарнею, чи всі антимікробні препарати, які отримують пацієнти?
Враховуються всі антимікробні препарати з переліку визначених для моніторингу, спожиті пацієнтами у структурних підрозділах ЗОЗ. Джерело отримання препарату не має значення (закуплені ЗОЗ, передані в якості гуманітарної допомоги, придбані пацієнтом тощо). Дані збираються з листів лікарських призначень (паперових або електронних носіїв).
Як рахувати DDD для дитячих відділень?
Показник DDD (Defined daily dose; встановлена добова доза) є ключовим стандартом порівняння даних про споживання лікарських засобів з різних країн і характеризує середню підтримувальну дозу препарату, що застосовується за основним показанням у дорослих пацієнтів. DDD є формальною одиницею виміру споживання лікарських засобів та розраховується для пацієнта з масою тіла 70 кг і не завжди збігається з добовою дозою препарату, що рекомендується для призначення в довідковій літературі. Показник дозволяє виразити споживання будь-якого лікарського засобу в уніфікованій міжнародній одиниці з урахуванням терапевтичного призначення (АТС-коду). Показник DDD визначається ВООЗ.
Показник DDD для конкретного препарату:
- уніфікований;
- залежить від групи АТС-класифікації та шляху введення;
- не залежить від дозування;
- не змінюється залежно від маси тіла та віку пацієнту.
Отже, одна і та сама DDD буде застосовуватися і в дорослих, і в дитячих відділеннях.
Чи враховувати ліжко-дні лише тих пацієнтів, що отримували антимікробні препарати?
Ні. Оскільки дані щодо споживання антимікробних препаратів збираються за весь ЗОЗ, необхідно враховувати ліжко-дні всього ЗОЗ за рік незалежно від фактичного призначення антимікробних препаратів в окремих структурних підрозділах.
В яких одиницях необхідно збирати дані?
Для коректних розрахунків у стовпчику «Доза» Форми моніторингу споживання антимікробних препаратів значення дозування антимікробних препаратів необхідно записувати так:
- для колістину, який дозується у МО, — у МU (мільйонах міжнародних одиниць, де 1 МU=1 000 000 MO);
- для поліміксину B, який також дозується у МО, проводити перерахунки та записувати у грамах, 10 000 МО=0,001 г;
- для всіх інших антибіотиків — у грамах.
Значення дозування визначено відносно DDD. Пропис дозування в коректній одиниці виміру критично важливий для розрахунку показників та коректного узагальнення даних від різних ЗОЗ.
Щодо яких препаратів необхідно збирати дані?
Дані щодо споживання антимікробних препаратів збираються для препаратів, які визначені обов’язковими для моніторингу споживання відповідно до Інструкції з впровадження адміністрування антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженої наказом МОЗ України № 1614, окремо згадуються в додатку 8 до Інструкції. Для зручності препарати вже прописані в автоматизованій формі збору даних.
Підлягають моніторингу наступні антимікробні препарати: азтреонам, цефтаролін фосаміл, цефтазидим-авібактам, цефтобіпрол медокарил, цефтолозан-тазобактам, колістин, далбаванцин, далфопрістин-квінупрістин, даптоміцин, еравациклін, фаропенем, фосфоміцин, лінезолід, меропенем-ваборбактам, міноциклін, омадациклін, орітаванцин, плазоміцин, поліміксин В, тедизолід, телаванцин, тайгециклін, цефтріаксон, цефазолін, цефуроксим, меропенем, ципрофлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин.
Автоматизована Excel-форма для моніторингу споживання антимікробних препаратів.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами phc.org.ua
