Вибір препарату для контролю артеріальної гіпертензії як стратегія запобігання деменції

Актуальність

Артеріальна гіпертензія асоційована з підвищеним ризиком когнітивної дисфункції з послідовним розвитком деменції. І хоча синдром деменції супроводжує близько 100 патологічних станів, найвища частота виявлення гострого порушення когнітивної функції відмічається при судинних порушеннях, хворобі Альцгеймера та їх комбінації. Клінічна актуальність деменції зумовлена негативними соціальними наслідками внаслідок відсутності специфічного лікування. Спираючись на попередньо встановлений позитивний вплив гіпотензивних препаратів, що стимулюють рецептори ангіотензину ІІ 2-го та 4-го типу та блокують рецептори 1-го типу, на помірні когнітивні розлади (ПКР), висунуто припущення щодо можливості застосування гіпотензивних засобів поза межами контролю артеріального тиску [1, 2]. Встановлено, що у пацієнтів з артеріальною гіпертензією ризик виникнення деменції виявися на 45% нижчим за умови застосування стимулюючих гіпотензивних засобів порівняно з тими, які застосовували препарати для лікування деменції окремо. За умови дотримання узагальнених настанов перехід на популяційному рівні від застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) на блокатори рецепторів ангіотензину ІІ 1-го типу вбачається як стратегія зниження тягаря деменції. Крім того, очікується зниження частоти невідповідного застосування блокаторів β-адренорецепторів за відсутності ішемічної хвороби серця або серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду, які, на думку дослідників, у 20% пацієнтів призначаються без переконливих показань. У межах дослідження SPRINT (Systolic Pressure Intervention Trial) групою американських вчених визначено вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ 1-го типу на порушення когнітивних функцій пацієнтів [3]. Результати опубліковані в Медичному журналі Нової Англії (New England Journal of Medicine).

Результати

У вторинний аналіз дослідження SPRINT включили 8685 пацієнтів віком ≥50 років, переважно чоловіків (64,3%), з артеріальною гіпертензією (систолічний артеріальний тиск (САТ) 130–180 мм рт. ст.) та 15% 10-річним ризиком серцево-судинних подій (Фремінгемське дослідження), без цукрового діабету, інсульту або деменції в анамнезі. З них 30,4% пацієнтів застосовували гіпотензивні стимулятори (блокатори рецепторів ангіотензину ІІ 1-го типу, дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів, тіазидні діуретики), 51,9% — гіпотензивні інгібітори (блокатори β-адренорецепторів, інгібітори АПФ, недигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів). Первинними кінцевими точками обрали розрахункову частоту ПКР та ймовірність виникнення деменції. ПКР визначили як будь-які проблеми із запам’ятовуванням. Вторинними кінцевими точками обрано частоту виникнення деменції, пов’язаної з ПКР, просто деменції, ПКР окремо. Додатково досліджували частоту смертності при кожному з летальних випадків. Через 6 міс спостереження показники частоти виявлення когнітивних порушень у розрахунку на 1000 осіб на рік становили 45 пацієнтів з І групи стимуляторів та 59 пацієнтів ІІ групи інгібіторів (95% довірчий інтервал (ДІ) 95% 4,7–4,8). Частота деменції виявилася вищою у пацієнтів ІІ групи порівняно з І групою (відношення ризиків (HR) = 0,76, 95% ДІ 0,66–0,87). Розрахункові показники деменції відповідно становили 8/1000 осіб на рік в І групі порівняно з 10 на 1000 осіб на рік в ІІ групі (HR = 0,8, 95% ДІ 0,57–0,87).

Висновки

Таким чином, дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів, тіазидні діуретики та блокатори ангіотензинових рецепторів 1-го типу зумовлюють складні церебропротекторні ефекти поза межами впливу на судинний тонус, що відкриває нові можливості для практичної медицини стосовно профілактики деменції.

Список використаної літератури

1. van Dalen J.W., Marcum Z.A., Gray S.L. et al. (2021) Association of angiotensin II–stimulating antihypertensive use and dementia risk: post hoc analysis of the PreDIVA trial. Neurology, 96 (1): e67-e80. doi:1212/WNL.0000000000010996.
2. Kehoe P.G. (2018) The coming of age of the angiotensin hypothesis in Alzheimer’s disease: progress toward disease prevention and treatment? Alzheimers Dis., 62 (3): 1443–1466. doi:10.3233/JAD-171119.
3. Marcum Z.A., Cohen J.B., MD, Chong Zhang C. et al. (2021) Association of Antihypertensives That Stimulate vs Inhibit Types 2 and 4 Angiotensin II Receptors With Cognitive Impairment. JAMA Netw Open, 5 (1): e 2145319. doi:10.1001/jamanetworkopen.2021.45319.

Ю.В. Жарікова

Редакція журналу «Український медичний часопис»