Актуальність
Актуальність вибору хворобомодифікуючих препаратів для лікування ревматоїдного артриту зумовлена тривалістю їх застосування та ризиком підвищення частоти розвитку побічних ефектів. Зважаючи на поширення лікувальних стратегій із застосуванням хворобомодифікуючих препаратів біологічного походження, існує певна інформаційна асиметрія щодо частоти та тяжкості побічних ефектів внаслідок тривалого застосування низькомолекулярних препаратів з біологічними властивостями [1]. Поточне дослідження мало на меті упорядкування клінічного досвіду безпеки тривалого застосування терапевтичних доз зворотного селективного інгібітора янус-кінази 1-го та 2-го типу (JAK)1/JAK2 барацитинібу у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Дослідження інтегрованих за 9,3 року даних застосування барацитинібу проведене міжнародною групою дослідників з Англії, Німеччини, Бельгії, Австрії та США [2]. Результати опубліковані в Британському медичному журналі (British Medical Journal).
Методи та результати
Безпека тривалого застосування барацитинібу при лікуванні ревматоїдного артриту (РА) вивчали на підставі інтегрованої бази даних 9 фаз вибіркового клінічного дослідження з випадковою вибіркою. Оцінювали коефіцієнт захворюваності на злоякісні новоутворення за винятком немеланомного раку шкіри (НМРШ), коефіцієнт серйозних серцево-судинних подій, інфекційних ускладнень та коефіцієнт летальності. Додатково досліджували залежність частоти небажаних побічних явищ від дози препарату.
У дослідження включено 3770 пацієнтів, які застосовували барацитиніб протягом 4,6–9,3 року, що розрахунково становило 14 744 пацієнто-років.
- Розрахунковий коефіцієнт захворюваності на 100 пацієнто-років становив 2,6; 3 та 5 для серйозних інфекційних ускладнень, оперізувального герпесу та серйозних серцево-судинних подій відповідно.
- У пацієнтів віком ≥50 років з ≥1 фактором серцево-судинного ризику частота серйозних небажаних серцево-судинних подій становила 0,77 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,56–1,04).
- Коефіцієнт малігнізації протягом перших 48 тиж біологічного лікування, за винятком НМРШ, становив 0,6 і не підвищувався у подальшому. При цьому стандартизований коефіцієнт частоти виникнення злоякісних пухлин становив 1,07 (95% ДІ 0,9–1,26).
- Стандартизований коефіцієнт летальності у пацієнтів, які тривало застосовували біологічні препарати, не перевищував 0,74 (95% ДІ 0,59–0,92).
- Коефіцієнт частоти виникнення тромбозу глибоких вен, тромбоемболії легеневої артерії становив 0,5 (95% ДІ 0,38–0,61) та 0,4 (95% ДІ 0,26–0,45) відповідно.
- Дослідниками не виявлено залежності частоти серйозних серцево-судинних подій, рівня летальності та частоти тромбоемболізму від тривалості застосування біологічної терапії.
Висновки
Таким чином, усвідомлення ризиків побічних ефектів від терапії в комбінації з індивідуальними клінічними характеристиками пацієнтів знижує ризики помилкових висновків та допомагає уникнути випадку втраченої можливості для пацієнта. Подальші дослідження мають бути спрямовані на впровадження онтологічної моделі вибору хворобомодифікуючих препаратів.
Список використаної літератури
- Cohen S.B., Tanaka Y., Mariette X. et al. (2017) Long-term safety of tofacitinib for the treatment of rheumatoid arthritis up to 8.5 years: integrated analysis of data from the global clinical trials. Ann. Rheum., 76: 1253–62. doi:10.1136/annrheumdis-2016-210457.
- Taylor P.C., Takeuchi T., Burmester G.R. et al. (2021) Safety of baricitinib for the treatment of rheumatoid arthritis over a median of 4.6 and up to 9.3 years of treatment: final results from long-term extension study and integrated database. Ann. Rheum., 0: 1–9. doi:10.1136/annrheumdis-2021-221276.
Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»
