Ацетилсаліцилова кислота: вплив на виживання пацієнтів з онкологічними захворюваннями

10 грудня 2021 о 16:19
1160

Актуальність

Незважаючи на значний прогрес у діагностиці та лікуванні раку легень, це захворювання продовжує залишатися провідною причиною смерті серед усіх онкологічних захворювань (1,8 млн випадків смерті; 18% усіх випадків смерті від раку) і другим за поширеністю видом раку (2,2 млн випадків; 11,4 усіх випадків смерті від раку) у всьому світі станом на 2020 р. [1].

Понад 80% усіх злоякісних пухлин легень належать до недрібноклітинного раку легень (НДКРЛ). Навіть із застосуванням агресивної мультимодальної терапії прогнозування перебігу у пацієнтів із запущеною стадією НДКРЛ є далеким від задовільного [2].

Відповідно до сучасних рекомендацій з первинної профілактики серцево-судинних захворювань ацетилсаліцилова кислота (АСК) рекомендована особам віком 40–70 років, що мають найвищий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, але не старше 70 років. Однак результати попередніх досліджень демонстрували, що АСК, окрім своєї антитромботичної активності, чинить і протипухлинну дію. І сьогодні перепрофілювання АСК як протипухлинного засобу є актуальною темою наукових дискусій через її потенційну протипухлинну дію як in vitro, так і in vivo [3]. Пряме пригнічення активності ферментів циклооксигенази (ЦОГ) є основним механізмом, який запропонований для обґрунтування ролі АСК у розвитку раку.

Перші клінічні дослідження зв’язку між АСК та раком датуються 1980 р., але вони не змогли встановити впливу АСК на захворюваність та смертність пацієнтів онкологічного профілю [4]. У 1988 р. дослідження «випадок-контроль» за участю 700 пацієнтів з колоректальним раком було першим, яке продемонструвало, що застосування АСК знижує ризик раку [5]. З тих часів значна частина досліджень повідомляли про асоціацію застосування АСК та зниження ризику розвитку раку [6].

Проведено дослідження, в якому оцінювали вплив застосування АСК на показник виживання пацієнтів з неоперабельним НДКРЛ [7].

Методи

У дослідження були включені 38 842 пацієнти з діагнозом НДКРЛ у період з 2000 по 2012 р. з Дослідницької бази даних Тайваньського національного медичного страхування (Taiwan’s National Health Insurance Research Database). Експозиція АСК проаналізована для виявлення можливої асоціації зі смертністю пацієнтів з неоперабельним НДКРЛ. Залежні від часу регресійні моделі Кокса використані для розрахунку коефіцієнтів ризику (КР) і 95% довірчого інтервалу (ДІ), які відповідали впливу АСК.

Після поправки на фактори загалом в аналіз включено 9864 пацієнти з діагнозом НДКРЛ, яких рандомізували на дві групи по 4932 особи залежно від терапії АСК.

Результати

Загалом 4979 пацієнтів отримували АСК на момент встановлення діагнозу НДКРЛ. Середній показник виживання серед пацієнтів, які приймали АСК, становив 1,73 (міжквартильний діапазон 0,94–3,53) року порівняно з пацієнтами, які не приймали АСК 1,30 (міжквартильний діапазон 0,69–2,62) року [8].

Прийом АСК асоціювався з більш тривалим загальним виживанням пацієнтів з неоперабельним НДКРЛ відповідно до коваріантного аналізу, що змінюється в часі (КР 0,83; 95% ДІ 0,80–0,86). Після контролю соціально-демографічних характеристик (вік, стать, економічний рівень та рівень урбанізації) та лікування раку легень в результаті аналізу подібностей 4932 контрольні пари пацієнтів, які отримували АСК, мали значно триваліший показник виживання, ніж пацієнти, які не приймали АСК (КР 0,79; 95% ДІ 0,75–0,83).

Висновок

Застосування АСК асоціювалося з тривалішим періодом виживання пацієнтів з неоперабельним НДКРЛ, що свідчить про потенційну протипухлинну дію препарату. Отримані результати потребують проведення подальших рандомізованих клінічних досліджень для оцінки фактичної ролі АСК в лікуванні пацієнтів з НДКРЛ. Окрім того, будь-яка потенційна користь АСК у пацієнтів з раком легень має бути співвіднесена з відомими побічними ефектами препарату, включно зі шлунково-кишковою кровотечою.

Список використаної літератури:

  1. Sung H., Ferlay J., Siegel R.L. et al. (2021) Global cancer statistics 2020: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J. Clin.; 71(3): 209–49.
  2. Reck M., Rabe K.F. (2017) Precision diagnosis and treatment for advanced non-small-cell lung cancer. N. Engl. J. Med.; 377(9): 849–61.
  3. Antoszczak M., Markowska A., Markowska J. et al. (2020) Old wine in new bottles: drug repurposing in oncology. Eur. J. Pharmacol.; 866: 1727–84.
  4. Chubak J., Whitlock E.P., Williams S.B. et al. (2016) Aspirin for the prevention of cancer incidence and mortality: systematic evidence reviews for the U.S. preventive services task force. Ann. Intern. Med.; 164(12): 814–25.
  5. Kune G.A., Kune S., Watson L.F. (1988) Colorectal cancer risk, chronic illnesses, operations and medications: case control results from the Melbourne colorectal Cancer study. Cancer Res.; 48(15): 4399–404.
  6. Tsoi K.K., Ho J.M., Chan F.C. et al. (2019) Long-term use of low-dose aspirin for cancer prevention: a 10-year population cohort study in Hong Kong. Int. J. Cancer.; 145(1): 267–73.
  7. Chuang M.C., Yang Y.H., Hsieh M.J. et al. (2021) The association of aspirin use with overall survival of patients with inoperable non-small cell lung cancer: a retrospective study. BMC Cancer 21, 1257. doi.org/10.1186/s12885-021-08999-8.
  8. Joelving F. (2021) Can Aspirin Prolong Survival in Patients With NSCLC?. Medscape, Dec. 1.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»