Серповидноклітинна анемія: чи наявні ризики в період вагітності?

Актуальність

Серповидноклітинна анемія (СКА) — тяжке спадкове генетичне захворювання, яке є однією з найпоширеніших гемоглобінопатій у США, яку на сьогодні відмічають у близько 100 тис. осіб [1]. СКА пов’язана з порушенням будови білка гемоглобіну, при якому він набуває особливої форми — гемоглобін S, що призводить до значних мультиорганних пошкоджень, хронічної анемії та виснажливих больових кризів. СКА пов’язана з високою захворюваністю протягом життя і передчасною смертю, особливо в результаті хронічних ускладнень [2].

Серповидноклітинна ознака (СКО), яка визначається як один аномальний алель гена гемоглобіну, не вважається патологічним станом, оскільки в багатьох пацієнтів носійство має безсимптомний перебіг і, отже, такі пацієнти з меншою ймовірністю оцінюватимуться на предмет потенційних ускладнень. Однак пацієнти з СКО можуть відчувати серповидність еритроцитів в умовах тяжкої гіпоксії, зневоднення та гіпертермії, що клінічно може призвести до розвитку серйозних ускладнень, включаючи ускладнення вагітності, інфаркт селезінки, раптову смерть при фізичному навантаженні та інші.

СКА особливо поширена серед осіб афроамериканського походження. Сучасні дані свідчать, що особи з СКА у США часто не мають доступу до спеціалізованої та комплексної первинної медичної допомоги порівняно з особами з менш поширеними гематологічними розладами, такими як гемофілія, або іншими генетичними захворюваннями, які зазвичай вражають осіб європеоїдної раси, наприклад, муковісцидоз [3].

Вагітні з СКА мають підвищений ризик пренатальних ускладнень [4, 5]. При цьому, незважаючи на актуальність проблеми, дані щодо перебігу вагітності у жінок з СКА нечисленні, і в кращому випадку вказують на помірну асоціацію СКА і ускладнень, включно з прееклампсією, передчасними пологами, втратою плода або смертю [6].

Проведено дослідження, в якому оцінювалися асоціація СКА, раси та етнічної приналежності з ризиком ускладнень у період вагітності [7, 8].

Методи

Проведено ретроспективне когортне дослідження, в якому були включені дані про пологи, що відбулися в період з 1 січня 2010 до 15 серпня 2017 р. в академічних медичних центрах системи охорони здоров’я Penn Medicine у Пенсільванії. Загалом до аналізу були включені дані про 2482 пологи, з яких 1904 пацієнтки мали СКА, 164 — СКО. Аналіз даних проводився з 3 травня 2019 до 16 вересня 2021 р.

Середній вік жінок, включених у дослідження, становив 29,5 року, і близько 56% на момент пологів були незаміжніми. Більшість (87%) досліджуваної популяції була позитивною за резус-фактором, 47,0% були афроамериканського походження, 33,7% — європеоїдної раси та 45,2% мали групу крові ABO O.

Для оцінки ризику мертвонародження використано багатоваріантну модель логістичної регресії, яка включала наступні фактори: СКО, кількість больових кризів і переливань крові перед пологами, епізод пологів (для позначення паритету), анамнез пологів за допомогою кесаревого розтину, багатоплідну вагітність, вік, сімейний стан, расову та етнічну приналежність, групу крові ABO, резус-фактор і рік пологів.

Результати

Загалом у когортне дослідження включено 50 560 пацієнтів (63 334 пологи), більшість з яких були віком 25–34 років (29 387 з 50 560 [58,1%]; середній вік 29,5 року). З цієї загальної популяції було ідентифіковано 2068 пацієнтів (4,1%) з варіацією гена серповидноклітинної форми: 1904 пацієнти (92,1%) з СКА (2482 пологи) і 164 пацієнти (7,9%) з СКО (215 пологів).

Загалом СКА асоціювалася з підвищеним ризиком мертвонародження (скориговане відношення ризиків (сВР) 8,94; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,05–75,79; р=0,045) з поправкою на фактори ризику СКО (сВР 26,40; 95% ДІ 2,48–280,90; р=0,007) та багатоплідної вагітності (сВР 4,68; 95% ДІ 3,48–6,29; р<0,001).

Висновок

Результати цього великого ретроспективного когортного дослідження свідчать, що СКА асоційована з підвищеним ризиком мертвонародження. Ці результати підкреслюють необхідність додаткової оцінки ризику в період вагітності для носіїв генів СКА.

Нагадуємо, що 3–4 вересня 2021 р. в рамках Науково-практичної конференції «Подільські дні онкології» обговорювалися проблемні питання менеджменту вагітних з раком молочної залози.

Список використаної літератури:

1. Centers for Disease Control and Prevention (2021) Data & statistics: sickle cell disease. Accessed June 16, 2021. www.cdc.gov/ncbddd/sicklecell/data.html.
2. Kuo K., Caughey A.B. (2016) Contemporary outcomes of sickle cell disease in pregnancy. Am. J. Obstet. Gynecol.; 215(4): 505.e1–505.e5. doi:10.1016/j.ajog.2016.05.032.
3. Grosse S.D., Schechter M.S., Kulkarni R. et al. (2009) Models of comprehensive multidisciplinary care for individuals in the United States with genetic disorders. Pediatrics; 123(1): 407–412. doi:10.1542/peds.2007-2875.
4. Oteng-Ntim E., Meeks D., Seed P.T. et al. (2015) Adverse maternal and perinatal outcomes in pregnant women with sickle cell disease: systematic review and meta-analysis. Blood; 125(21): 3316–3325. doi:10.1182/blood-2014-11-607317.
5. Villers M.S., Jamison M.G., De Castro L.M. et al. (2008) Morbidity associated with sickle cell disease in pregnancy. Am. J. Obstet. Gynecol.; 199(2): 125.e1–125.e5. doi:10.1016/j.ajog.2008.04.016.
6. Tsaras G., Owusu-Ansah A., Boateng F.O. et al. (2009) Complications associated with sickle cell trait: a brief narrative review. Am. J. Med.; 122(6): 507-512. doi:10.1016/j.amjmed.2008.12.020.
7. Canelón S.P., Butts S., Boland M.R. (2021) Evaluation of Stillbirth Among Pregnant People With Sickle Cell Trait. JAMA Netw Open.; 4(11): e2134274. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2021.34274.
8. Splete H. (2021) Sickle Cell Raises Risk for Stillbirth. Medscape, Nov 30.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»