Частота порушення нюху у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19

Пандемія COVID-19 зумовила глобальну кризу, що є найбільшим за останнє століття викликом для всесвітньої системи охорони здоров’я. У 15–20% пацієнтів, особливо літнього й старечого віку та тих, хто має обтяжений преморбідний фон, перебіг хвороби є тяжким, а ризик летального наслідку становить близько 4% [1]. На початку пандемії ключовим симптомом захворювання вважалося ураження легень з розвитком гострого респіраторного синдрому, згодом з’явилися повідомлення про розлади з боку центральної та периферичної нервової системи, асоційовані з COVID-19, які включають:

аносмію/гіпосмію;
агевзію;
судоми;
порушення свідомості;
гострі порушення мозкового кровообігу;
запальні процеси речовини головного мозку;
енцефалопатію;
синдром Гійєна — Барре;
полінейропатію.

На сьогодні втрата нюху (аносмія) або його зниження (гіпосмія) є одними з найпоширеніших симптомів COVID-19, які більш характерні для легкого перебігу захворювання [2]. І хоча ці симптоми є одними з провідних при COVID-19, на сьогодні недостатньо даних досліджень, які б оцінили гіпо-/аносмію у пацієнтів з різним перебігом COVID-19 [3, 4]. Проведено дослідження, метою якого було оцінити частоту зниження/порушення нюху у госпіталізованих пацієнтів та осіб, які перебувають на самоізоляції з приводу інфікування COVID-19, і порівняти ці результати з контрольною групою [5].

Методи

У дослідження було включено 55 дорослих пацієнтів із підтвердженим COVID-19, які отримували лікування у відділенні інфекційних захворювань Університетського медичного центру Любляни (Department of Infectious Diseases, University Medical Centre Ljubljana), Словенія, або мали легкий перебіг COVID-19 та перебували на самоізоляції вдома. Група контролю включала 44 пацієнти.

У 1-шу групу включили 24 госпіталізованих пацієнти, які мали тяжкий перебіг COVID-19 та були обстежені в лікарні наприкінці гострої фази захворювання. Група самоізоляції включала 31 пацієнта, які після завершення періоду самоізоляції пройшли обстеження в амбулаторних умовах. Учасниками контрольної групи стали 44 пацієнти, які звернулися до амбулаторної ланки медичної допомоги зі скаргами на запаморочення, мігрень і невралгію, які не мали супутніх симптомів нейродегенеративного або респіраторного захворювання протягом останніх 2 міс. Оцінка проводилася включно по травень 2020 р.

Оцінку нюху проводили в двох варіантах. Перший варіант включав самостійно оцінку (суб’єктивна оцінка). Дослідники просили всіх пацієнтів самостійно оцінити їх нюхову функцію за шкалою від 1 до 10 балів, де 1 — відсутність нюху, а 10 — відсутність труднощів у сприйнятті ароматів. Дослідники також оцінювали закладеність носа пацієнтів за шкалою від 1 до 10, де 1 — абсолютна закладеність носа, а 10 — її відсутність. Окрім того, пацієнтів, інфікованих COVID-19, оцінювали стосовно наявності в них паросмії за запитанням «Чи змінилася якість вашого нюху після того, як ви захворіли?».

Далі дослідниками використано напівоб’єктивний підтверджений запах Burghart Sniffin’ Sticks «Screening 12 Test», що включав 12 щоденних ароматів.

Усі учасники дослідження заповнювали анкету, в якій документували супутні захворювання, включаючи хронічний риносинусит, захворювання легень і серця, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію, травми голови, онкологічні захворювання, лікування хіміотерапією або променевою терапією, а також статус куріння.

Результати

Госпіталізовані з приводу COVID-19 пацієнти коректно визначили 6,5/12 запахів, пацієнти з групи самоізоляції — 10/12, учасники контрольної групи — 11/12 (p<0,001).

Гіпосмія та аносмія виявлені у 87,5% пацієнтів з групи госпіталізованих та у 29,0% з групи самоізоляції.

Кореляція між результатами суб’єктивних та об’єктивних методів оцінки нюхової функції була незначною в обох групах пацієнтів з COVID-19, тоді як у контрольній групі вона була слабопозитивною (p<0,001, коефіцієнт кореляції Спірмена=0,499).

Висновок

На відміну від попередніх результатів досліджень, які свідчили, що втрата нюху є проявом легкого перебігу COVID-19, результати цього дослідження продемонстрували, що переважна більшість госпіталізованих з приводу COVID-19 пацієнтів мали виражені порушення нюху.

Нагадуємо, що 22–23 жовтня 2021 р. у цифровому форматі відбулася Науково-практична конференція з міжнародною участю «Перспективи розвитку сімейної медицини».

Список використаної літератури:

Зозуля І.С., Мардзвік В.М., Мардзвік М.В. (2021) Судинні неврологічні ускладнення у пацієнтів з COVID-19. УКР. МЕД. ЧАСОПИС, 2 (142) — III/IV. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.142.204731.
Iravani B., Arshamian A., Ravia A. et al. (2020) Relationship between odor intensity estimates and COVID-19 prevalence prediction in a Swedish population. Chem Senses:bjaa034. doi:10.1093/chemse/bjaa034.
Vaira L.A., Deiana G., Fois A.G. et al. (2020) Objective evaluation of anosmia and ageusia in COVID-19 patients: single-center experience on 72 cases. Head Neck; 42: 1252–8. doi:10.1002/hed.26204.
Hannum M.E., Ramirez V.A., Lipson S.J. et al. (2020) Objective sensory testing methods reveal a higher prevalence of olfactory loss in COVID-19–positive patients compared to subjective methods: a systematic review and meta-analysis. Chem. Senses: 2020.2007.2004.20145870. doi:10.1093/chemse/bjaa064.
Klarendic M., Zupanic E., Zalaznik M. et al. (2021) Olfactory evaluation in hospitalised and self-isolated patients with COVID-19: a single-centre experience on 55 cases. Postgrad. Med. J.; postgradmedj-2021-140315. doi: 10.1136/postgradmedj-2021-140315.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»