COVID-19 та глобальний тягар депресії та тривожних розладів

Актуальність

Дослідження глобального тягаря хвороб (Global Burden of Disease — GBD) — глобальна програма, що оцінює втрату працездатності та смертність від основних захворювань, травм та факторів ризику, що охоплює 286 причин смерті, 369 захворювань та травм, 87 факторів ризику в 204 країнах та територіях [1]. Проєкт координується Інститутом метрики та оцінки здоров’я (Institute for Health Metrics and Evaluation — IHME), мета якого полягає у виявленні кращих стратегій для побудови здорового світу.

Психічне здоров’я чинить значний вплив на якість життя кожної людини як у фізичному сенсі, так і у соціальному [2]. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), тривалість життя осіб із тяжкими формами психічних розладів, скорочується на 10–25 років [3]. І на сьогодні психічні розлади відносять до однієї з ключових причин GBD. Так, результати дослідження GBD 2019 р. продемонстрували, що двома найбільш тяжкими психічними захворюваннями, які призводять до інвалідизації є депресія та тривожні розлади [4]. Обидва захворювання увійшли до переліку 25 провідних причин смерті у всіх вікових категоріях, поряд з ішемічною хворобою серця, ішемічним та геморагічним інсультом. І хоча тягар психічних розладів був значним протягом багатьох років, поява пандемії COVID-19 у 2020 р. значно позначилася на частоті депресії та тривожних розладів серед населення світу.

Так, у 2020 р. пандемія COVID-19 поставила значну кількість запитань щодо її впливу на стан психічного здоров’ям через прямі психологічні, економічні та соціальні наслідки [5]. На сьогодні COVID-19 продовжує поширюватися світом зі значними наслідками щодо стану здоров’я та смертності інфікованих осіб. На додаток до прямого впливу COVID-19 пандемія також створила середовище, в якому постраждали багато детермінат психічного здоров’я. Соціальні обмеження, закриття шкіл і підприємств, втрата засобів для існування, зниження економічної і соціальної активності та зміна пріоритетів урядів у спробах контролювати спалахи COVID-19 — все це значно вплинуло на психічне здоров’я населення.

Проведено систематичний огляд, метою якого було оцінити вплив пандемії COVID-19 на поширеність та тягар великого депресивного та тривожних розладів серед населення [6].

Методи та результати

Проведено систематичний огляд даних досліджень, які повідомляли про поширеність великого депресивного та тривожних розладів під час пандемії COVID-19, які були опубліковані в період з 1 січня 2019 до 29 січня 2021 р. Пошук здійснювався в базах даних PubMed, Google Scholar та на серверах, що публікують статті після їх попереднього схвалення.

Загалом критеріям включення відповідали 48 досліджень. Число випадків SARS-CoV-2 на день і зниження мобільності населення асоційовані з підвищенням частоти великого депресивного і тривожних розладів.

Пандемія чинила більш виражений вплив на жінок, ніж на чоловіків, якщо говорити про частоту обох психічних розладів. Особи молодого віку частіше відзначали клінічно значущу тривогу та депресію порівняно з особами більш старшого віку.

За підрахунками, рік пандемії спричинив додаткові 53,2 млн (95% довірчий інтервал (ДІ) 44,8–62,9) випадків великого депресивного розладу (підвищення на 27,6%), тобто на 100 тис. частота становила 3152,9 випадків. За розрахунками експертів, за 2020 р. діагностовано додатково 76,2 млн (95% ДІ 64,3–90,6) випадків тривожного розладу (підвищення частоти на 25,6%), кількість випадків на 100 тис. становила 4802,4.

Висновок

Результати GBD продемонстрували, що пандемія COVID-19 у 2020 р. призвела до значного підвищення частоти великого депресивного розладу (на 28%) та тривожних розладів (26%) серед населення, особливо серед молодих осіб.

Нагадуємо, що нещодавно були опубліковані результати масштабного дослідження щодо частоти та особливостей поширення COVID-19 серед педіатричних пацієнтів.

Список використаної літератури:

1. Центр громадського здоров’я України (2020) Результати дослідження глобального тягаря хвороб в Україні. www.phc.org.ua
2. World Health Organization (2003) Investing in Mental Health. Retrieved, June 26.
3. www.who.int/mental_health/management/info_sheet.pdf.
4. GBD (2020) 2019 Disease and Injuries Collaborators Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet; 396: 1204–1222.
5. Kola L., Kohrt B.A., Hanlon C. et al. (2021) COVID-19 mental health impact and responses in low-income and middle-income countries: reimagining global mental health. Lancet Psychiatry; 8: 535–550.
6. COVID-19 Mental Disorders Collaborators (2021) Global prevalence and burden of depressive and anxiety disorders in 204 countries and territories in 2020 due to the COVID-19 pandemic. Lancet, Vol. 398, Iss. 10312: 1700–1712. doi.org/10.1016/S0140-6736(21)02143-7.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»