Особливості епідеміології COVID-19 у дітей та підлітків: фокус на частоту мультисистемного запального синдрому

Актуальність

На сьогодні SARS-CoV-2, відповідальний за глобальну пандемію COVID-19, призвів до понад 220 млн підтверджених випадків та понад 4,5 млн смертей у всьому світі. Америка, Європа та Південно-Східна Азія найбільше постраждали від COVID-19, при цьому в США зафіксовано найвищий рівень захворюваності серед усіх країн (~12 078 підтверджених випадків на 100 тис. населення) [1]. Відсутність тестування на SARS-CoV-2 дітей значною мірою також обмежила оцінку захворюваності серед педіатричної популяції. Враховуючи більш низьку санітарно-гігієнічну грамотність дітей та їх виражену соціальну активність, оцінка епідеміологічних особливостей COVID-19 серед педіатричної популяції вважається актуальним питанням [2]. Окрім того, актуальність проблеми також визначається розвитком у інфікованих SARS-CoV-2 дітей/підлітків мультисистемного запального синдрому (Multisystem Inflammatory Syndrome in Children associated with COVID-19 — MIS-C). Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я діагностичними критеріями мультисистемного запального синдрому віднесені випадки, які відмічають у дітей віком 0–19 років із лихоманкою тривалістю більше 3 діб з наявністю 2 ознак з наступних:

• висип або двобічний негнійний кон’юнктивіт або слизово-шкірні ознаки запалення (ротової порожнини, рук або ніг);
• гіпотензія або шок;
• ознаки дисфункції міокарда, перикардиту, вальвуліту або коронарних аномалій (включаючи дані ехокардіографії (ехоКГ) або підвищений рівень тропоніну/натрійуретичного пептиду В);
• коагулопатія (за протромбіновим індексом, парціальним тромбопластиновим часом та з підвищеним рівнем Д-димеру);
• гострі шлунково-кишкові симптоми (діарея, блювання або біль у животі) [2].

Проведено проспективне мультицентрове когортне дослідження, метою якого було надати епідеміологічні дані стосовно поширеності COVID-19 серед педіатричної популяції Австралії [4].

Методи та результати

У дослідженні брали участь педіатричні лікарні у 6 різних штатах Австралії, що входять до складу дослідницької мережі PAEDS — лікарняна мережа активного нагляду, яка у співпраці з мережею оповіщення про ускладнення грипу (FluCAN) збирає дані спостереження щодо серйозних захворювань, що мають значення для громадського здоров’я.

Для участі у дослідженні відбиралися усі діти віком <19 років з інфекцією SARS-CoV-2, включно з мультисистемним запальним синдромом дітей, асоційованим з COVID-19 (PIMS-TS) та кавасакіподібним синдромом (KD-TS), які отримували медичну допомогу в PAEDS в період з 24 березня 2020 до 31 грудня 2020 р. Результати оцінювалися за частотою тяжких форм захворювання у дітей з COVID-19, PIMS-TS і KD-TS. Також оцінювалася епідеміологія KD-TS до та після пандемії COVID-19.

Результати

Серед 386 дітей з інфекцією SARS-CoV-2 381 (98,7%) мали підтверджений COVID-19 (медіана 6,3 року (міжквартильний розмах (IQR) 2,1–12,8), 53,3% чоловічої статі) та 5 (1,3%) — мультисистемні запальні синдроми (PIMS-TS n=4; KD-TS, n=1) (медіана 7,9 року (IQR 7,8-9,8)).

Більшість дітей з підтвердженим COVID-19 (n=278; 73%) мали австралійське походження з регіонів із найвищими показниками інфікування.

Коморбідна патологія відзначалася в 72 (18,9%) випадках, найбільш поширеними були серцево-судинні (n=32) та респіраторні захворювання (n=72).

Госпіталізовано 37 (9,7%) пацієнтів із підтвердженим COVID-19, з яких 2 (0,5%) потребували лікування в реанімації. Постінфекційні запальні синдроми (PIMS-TS/KD-TS) були рідкісними (n=5; 1,3%) і потребували невідкладної госпіталізації у всіх випадках, при цьому 3 дітей (60%) були переведені до відділення інтенсивної терапії та реанімації.

Усі діти вилікувалися. Поширеність KD-TS залишалася стабільною як до пандемії, так і після.

Висновок

Результати австралійського дослідження продемонстрували, що, по-перше, більша частина інфікованих COVID-19 дітей мали легкий перебіг хвороби та, по-друге, тяжкі захворювання виявляли вкрай рідко (n=5). Таким чином, профілактичні стратегії, такі як проведення вакцинації дітей та підлітків, можуть бути доцільними профілактичними заходами серед педіатричних пацієнтів, які допоможуть зменшити поширеність інфекції.

Нагадуємо, що 22–23 жовтня 2021 р. у цифровому форматі відбулася Науково-практична конференція з міжнародною участю «Перспективи розвитку сімейної медицини», в рамках якої Людмила Хіміон представила доповідь «Пацієнт з постковідним синдромом на прийомі у сімейного лікаря».

Список використаної літератури:

1. World Health organization (2021) World Health organization (who): coronavirus (COVID-19) Dashboar. covid19.who.int [Accessed 7 Sep 2021].
2. Подгорна Т.Г., Бірюков В.С., Шаповалов О.Г. та ін. (2021) Особливості епідеміології коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 на рівні сімейної медицини. Укр. мед. часопис, 2 (142), III/IV. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.142.202157.
3. Ошлянська О.А., Охотнікова О.М., Захарчук О.В. та ін. (2021) Мультисистемний запальний синдром, асоційований з інфекцією SARS-COV-2, у дітей: нова хвороба чи синдром? На прикладі клінічного випадку. Укр.ревм.журн., № 2 (84). DOI 10.32471/rheumatology.2707-6970.84.16258.
4. Wurzel D., McMinn A., Hoq M. et al. (2021) Prospective characterisation of SARS-CoV-2 infections among children presenting to tertiary paediatric hospitals across Australia in 2020: a national cohort studyBMJ Open; 11: e054510. doi: 10.1136/bmjopen-2021-054510.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»