Актуальність
Онкопатологія за захворюваністю і смертністю в усьому світі посідає одне з перших місць. Статистичні дані свідчать, що серед чоловіків ключовими причинами смерті є новоутворення легень, шлунка, прямої кишки та передміхурової залози.
Рак передміхурової залози (РПЗ) — злоякісна пухлина, що розвивається з клітин передміхурової залози, який, за статистичними даними, займає одне з провідних місць з усієї онкопатології. РПЗ виходить на перші позиції у структурі онкоандрології серед європейських країн. При цьому показники, які на сьогодні становлять 214 випадків на 1 тис. чоловіків (середньоєвропейські показники), стрімко зростають. Висока поширеність РПЗ, труднощі діагностики, особливо на ранніх стадіях, нерідкісні випадки встановлення діагнозу на пізніх стадіях захворювання, коли навіть паліативна терапія неефективна, зумовлюють актуальність питання своєчасного виявлення та адекватного лікування цього захворювання. Так, раннє виявлення хвороби дає змогу призначити відповідне лікування, а це, у свою чергу, веде до збільшення тривалості та поліпшення якості життя пацієнта.
Андрогенна деприваційна терапія (АДТ), також відома як андрогенсупресивна терапія, є стандартом лікування пацієнтів з метастазами РПЗ. Практика раннього початку АДТ призвела до нової парадигми онкоандрології — неметастатичного кастраційно-резистентного раку передміхурової залози (NmCRPC), який визначається як рак передміхурової залози лише з підвищенням сироваткового простатспецифічного антигену (PSA) [1]. На сучасному етапі відсутні докази високого рівня, які б підтвердили ефективність застосування АДТ при рецидиві NmCRPC з підвищеним рівнем PSA. Дані попередніх досліджень свідчать, що переривчаста АДТ не поступається за своєю ефективністю безперервній АДТ з точки зору загального виживання пацієнтів [2]. Проведено дослідження, в якому оцінювали час початку АДТ та вплив на виживання пацієнтів з РПЗ [3].
Методи
Проведено ретроспективне дослідження, в якому брали участь чоловіки з локальним РПЗ, яким була проведена радикальна простатектомія у лікарні Джонса Хопкінса (Johns Hopkins Hospital) та Національному військово-медичному центрі імені Уолтера Ріда (Walter Reed National Military Medical Center) (США), у яких було діагностовано біохімічний рецидив РПЗ з подвоєнням рівня за PSA протягом <10 міс.
В якості основних кінцевих точок дослідження розглядали виживання пацієнтів без метастазів і загальне виживання.
Результати
Загалом у дослідження включено 806 чоловіків з NmCRPC. Результати дослідження продемонстрували, що виживання без метастазів становило 144 міс у пацієнтів, яким відразу після встановлення біохімічного рецидиву була розпочата АДТ, та 192 міс у разі відстроченої АДТ. Загальне виживання становило 168 міс (95% довірчий інтервал (ДІ) 96‑276) та 204 міс (95% ДІ 120‑276) відповідно.
Висновок
Результати дослідження продемонстрували, що показники виживання без метастазів та загальне виживання високі серед чоловіків з біохімічним рецидивом РПЗ, яким призначалася відстрочена АДТ.
Список використаної літератури:
- Duchesne G.M., Woo H.H., Bassett J.K. et al. (2016) Timing of androgen-deprivation therapy in patients with prostate cancer with a rising PSA (TROG 03.06 and VCOG PR 01-03 [TOAD]): a randomised, multicentre, nonblinded, phase 3 trial. Lancet Oncol.; 17: 727.
- Garcia-Albeniz X., Chan J.M., Paciorek A. et al. (2015) Immediate vs deferred initiation of androgen deprivation therapy in prostate cancer patients with PSA-only relapse. An observational follow-up study. Eur. J. Cancer; 51: 817.
- Marshall C.H., Chen Y., Kuo C. et al. (2021) Timing of Androgen Deprivation Treatment for Men with Biochemical Recurrent Prostate Cancer in the Context of Novel Therapies. J. Urol.; 206(3): 623–629. doi: 10.1097/JU.0000000000001797.
Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»
