Рак передміхурової залози. Безпека застосування дегареліксу та лейпроліду

Актуальність раку передміхурової залози (РПЗ) зумовлена прогнозованим зростанням частоти виявлення патології завдяки покращенню діагностичних підходів та старінню населення. РПЗ є причиною смерті у 10% чоловічої популяції та провідним чинником смерті у чоловіків похилого віку. Поширеною формою РПЗ є карцинома in situ, яка за гістологічними особливостями належить до передміхурової інтраепітеліальної неоплазії, що характеризується високим ступнем дисплазії залоз передміхурового епітелію під впливом гормонального дисбалансу. Наріжним каменем лікування пацієнтів з РПЗ є терапія андрогенної депривації (АДТ) шляхом застосування дегареліксу та лейопроліду, які знижують концентрацію тестостерону в сироватці крові [1, 2]. Механізм дії дегареліксу полягає у вивільненні гонадотропіну – селективного антагоніста гонадотропін-рилізинг гормону, який знижує секрецію яєчками тестостерону. Тоді як агоніст гонадотропін-рилізинг гормону лейпролід знижує концентрацію тестостерону за принципом зворотного зв’язку. На підставі вторинного аналізу множинних рандомізованих клінічних досліджень висунуто припущення, що ризик розвитку серцево-судинних подій нижчий у пацієнтів, які отримували дегарелікс, порівняно з пацієнтами, які застосовували лейопролід [3]. Наразі триває дослідження PRONOUNCE, на основі якого група фахівців з клініки МАЙО досліджувала безпеку від застосування дегареліксу та лейпроліду у пацієнтів з місцево-поширеним РПЗ та серцево-судинною коморбідністю [4]. Результати опубліковані на ресурсі журналу Американської медичної асоціації (JAMA, Open Network).

Результати

У ретроспективне когортне дослідження тривалістю 6 міс включено 9490 пацієнтів з РПЗ та серцево-судинною коморбідністю в анамнезі, переважно європеоїдної раси (67,4%). Для аналізу відібрано 2226 пацієнтів, які застосовували дегарелікс або лейпролід ацетат, медіана віку яких становила 74,4±7,4 року. Додатково пацієнтів було поділено на підгрупи за расовими ознаками та клінічними характеристиками – наявність цукрового діабету, функціональної здатності нирок та як мінімум однієї біопсії передміхурової залози, швидкість клубочкової фільтрації ≤45 мл/хв/1,73 м². Первинною кінцевою точкою обрали час виникнення серйозного серцево-судинного епізоду. Кінцеві точки були визначені як летальний кінець з будь-яких причин, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт. Аналіз показав наступне.

Дослідники не виявили значущої розбіжності в частоті серйозних серцево-судинних подій між двома інтервенційними групами. Розрахункова частота серйозних серцево-судинних подій становила 10,18/100 осіб-років в групі дегареліксу та 8,6/100 осіб-років в групі лейпроліду (відношення ризиків (HR) = 1,18; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,86–1,61, р=0,3).
Аналіз первинних кінцевих точок свідчить про вищий рівень смертності від будь-якої причини у пацієнтів, які застосовували дегарелікс (HR=1,16; 95% ДІ 1,01–2,18, р=0,46).
Ризик виникнення нефатального інфаркту міокарда, нефатального інсульту та стенокардії не асоційований із застосуванням дегареліксу (HR=1,16; 95% ДІ 0,6–2,25, р=0,66; HR=0,92; 95% ДІ 0,45–1,85, HR=1,36; 95% ДІ 0,43–4,27, р=0,6 відповідно).

Висновки

Таким чином, дослідниками не виявлено переваги зниження ризику виникнення серцево-судинних подій від застосування дегареліксу у пацієнтів з місцево-поширеним РПЗ та несприятливим серцево-судинним анамнезом.

Список використаної літератури

Nanda A., Chen M.H., Braccioforte M.H. et al. (2009) Hormonal therapy use for prostate cancer and mortality in men with coronary artery disease-induced congestive heart failure or myocardial infarction. JAMA, 302 (8): 866-873. doi:1001/jama.2009.1137.
Saigal C.S., Gore J.L., Krupski T.L. et al. (2007) Urologic Diseases in America Project. Androgen deprivation therapy increases cardiovascular morbidity in men with prostate cancer. Cancer, 110 (7): 1493–1500. doi:1002/cncr.22933.
Shore N.D., Saad F., Cookson M.S. et al. (2020) HERO Study Investigators. Oral relugolix for androgen-deprivation therapy in advanced prostate cancer. Engl. J. Med., 382 (23): 2187–2196. doi:10.1056/NEJMoa2004325.
Wallach J.D., Deng Y., McCoy R.G. et al. (2021) Real-world Cardiovascular Outcomes Associated With Degarelix vs Leuprolide for Prostate Cancer Treatment. JAMA Netw Open; 4(10): e2130587. doi:10.1001/jamanetworkopen.2021.30587.

Ю.В. Жарікова

Редакція журналу «Український медичний часопис»