Лікування геморагічного інсульту. Ефективність ноотропних препаратів з нейропротекторною дією

21 жовтня 2021 о 09:24
1481

Актуальність

Актуальність субарахноїдального крововиливу (САК) зумовлена вікозалежними змінами судинної стінки мозкових судин, які можуть призвести до виникнення аневризми. Згідно зі статистичними даними САК становить 5% інсультів, однак його актуальність зумовлена високою летальністю, уповільненим відновленням та, як наслідок, тяжким функціональним та когнітивним дефіцитом. Враховуючи, що основним чинником САК є деструкція судинної стінки під впливом факторів ризику, особливо тютюнопаління, ожиріння, дисліпідемії, припускають відповідальність вікозалежних аневризм за 27% інсультів, які виникли у пацієнтів віком до 65 років [1]. Упорядкування знань та широке впровадження доведених ефективних лікувальних практик зумовило зниження рівня летальності пацієнтів з САК в гострий період та змістило проблематику САК на залишкові наслідки ішемії головного мозку. Вказане спричинило активний пошук ефективних препаратів з нейропротекторною активністю,  раннє застосування яких могло б знизити ризики інвалідизації пацієнта після САК. Однак результати дослідження ефективності препаратів, які покращують мікроциркуляцію головного мозку, не призвели до беззаперечних клінічно значущих ефектів у пацієнтів з САК та виявилися неоднозначними. Брак інформації щодо ефективності від застосування нейропротекторів з вмістом біологічно активних низькомолекулярних пептидів зумовило дослідження, поведене фахівцями з Департаменту нейрохірургії лікарні Кхвонг-Ва, м. Гонконг, Китайська Народна Республіка [2]. Результати опубліковані в журналі «Неврологія» (Neurology, BMC).

Методи та результати

До одноцентрового подвійно засліпленого рандомізованого дослідження включили 142 пацієнти з САК. Інтервенційній групі призначено раннє застосування пептидного ноотропного препарату з нейропротекторною дією, яке тривало 14 днів. Первинною кінцевою точкою обрано оцінку стану пацієнта 5–8 балів за розширеною шкалою виходів Глазго (GOSE) через 6 міс. Вторинні кінцеві точки були визначені як оцінка за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS), Монреальською шкалою когнітивного оцінювання (МОСА) та частота небажаних ефектів. Результати порівнювали з контрольною групою. Аналіз отриманих результатів свідчить про наступне. Проведене оцінювання за шкалою GOSE свідчить про відсутність значущих відмінностей ступеня функціонального дефіциту у пацієнтів двох груп (відношення ризиків (OR) = 1,49; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,43–5,17). Кількість балів за шкалою mRS була однаковою у пацієнтів двох груп (OR=3,45; 95% ДІ 0,79–15,01). Оцінка функціонального дефіциту за шкалою МОСА в двох групах виявилася подібною (р=0,75). Дослідники не виявили розбіжностей  у частоті тяжких залишкових неврологічних симптомів у пацієнтів двох груп (OR=0,85; 95% ДІ 0,28–2,59). Застосування пептидного препарату з ноотропною дією не супроводжувалося серйозними небажаними ефектами, що свідчить на користь задовільної переносимості.

Висновки

Таким чином, дослідники дійшли висновку, що включення ноотропу з вмістом низькомолекулярних біологічно активних пептидів до стандартної терапії САК не виявилося беззаперечно ефективним, однак препарат виявися безпечним та характеризувався задовільною переносимістю.

  1. Johnston S.C., Selvin S., Gress D.R. (1998) The burden, trends, and demographics of mortality from subarachnoid hemorrhage. Neurology, 50 (5): 1413–8. doi.org/10.1212/wnl.50.5.1413.
  2. Woo P.Y., Ho J.W., Ko N.M. et al. (2020) Randomized, placebo-controlled, double-blind, pilot trial to investigate safety and efficacy of Cerebrolysin in patients with aneurysmal subarachnoid hemorrhage. BMC Neurology, 20: 401. doi.org/10.1186/s12883-020-01908-9.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»