Кровотечі з верхнів відділів ШКТ: вчені визначили предиктори

13 жовтня 2021 о 10:54
1045

Актуальність

Подвійна антиагрегантна терапія із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та інгібітора P2Y12 є класичною стратегією лікування пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ). Дані літератури свідчать, що така стратегія, окрім покращення результатів лікування та прогнозу пацієнтів, супроводжується також підвищеним ризиком кровотеч. Відповідно, ключовою метою майбутніх антитромботичних стратегій окрім ішемічного захисту, є також зниження частоти кровотеч на тлі лікування [1]. Статистичні дані свідчать, що найбільш часто кровотечі у пацієнтів після перенесеного ІМ виникають у шлунково-кишковому тракті (ШКТ).

Кровотечі з верхніх відділів ШКТ викликають особливий інтерес, оскільки їх розвитку в більшості випадків можна запобігти за рахунок профілактичних стратегій, які включають застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП), виключення терапії АСК та/або ерадикація Helicobacter pylori. Відповідно до сучасних гайдлайнів Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) терапія ІПП показана пацієнтам з підвищеним ризиком кровотеч у ШКТ, який визначається наявністю наступних факторів ризику:

  • виразки шлунку/дванадцятипалої кишки;
  • шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
  • застосування антикоагулянтних препаратів, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), глюкокортикостероїдів;
  • вік ≥65 років;
  • диспепсія;
  • гастроезофагальна рефлюксна хвороба;
  • Н. рylori;
  • хронічне вживання алкоголю [2].

На сучасному етапі недостатньо вивченими залишаються предиктори та серцево-судинні наслідки кровотеч з верхніх відділів ШКТ. Проведено дослідження, метою якого було: (1) визначити 1-річну частоту кровотеч з верхніх відділів ШКТ, (2) встановити наслідки, пов’язані з кровотечами з верхніх відділів ШКТ, і (3) виявити найсильніші провісники кровотеч з верхніх відділів ШКТ у пацієнтів після гострого ІМ [3].

Дизайн дослідження

Дослідники проаналізували дані шведського національного реєстру SWEDEHEART ((Swedish Web-system for Enhancement and Development of Evidence-based care in Heart disease Evaluated According to Recommended Therapies), який включав дані про пацієнтів, які перенесли гострий ІМ у період з 2007 по 2016 р. В аналіз включені дані пацієнтів з анамнезом гострого ІМ, які виписані зі стаціонару та отримували антитромботичну терапію (n=149 477). Період спостереження тривав 1 рік.

У всіх пацієнтів оцінювали предиктори розвитку кровотеч з верхніх відділів ШКТ.

Результати

Протягом першого року після виписки зі стаціонару кровотечі з верхніх відділів ШКТ діагностовані у 1,5% пацієнтів (n=2230). Кровотечі були достовірно асоційовані з підвищеним ризиком смерті (коефіцієнт ризиків (КР) 2,86; 95% довірчий інтервал (ДІ) 2,58–3,16) та інсульту (КР=1,80; 95% ДІ 1,32–2,45), але не виявлено асоціації між кровотечами і рецидивом ІМ (КР=1,17; 95% ДІ 0,97–1,42).

Ключовими предикторами кровотеч з верхніх відділів ШКТ були визначені:

Висновок

Таким чином, результати дослідження продемонстрували, що після ІМ госпіталізація з приводу кровотечі з верхніх відділів ШКТ відмічається у 1,5% пацієнтів і асоційована з поганим прогнозом.

Список використаної літератури:

  1. Valgimigli M., Bueno H., Byrne R.A. et al. (2018) 2017 ESC focused update on dual antiplatelet therapy in coronary artery disease developed in collaboration with EACTS: the Task Force for dual antiplatelet therapy in coronary artery disease of the European Society of Cardiology (ESC) and of the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Eur. Heart J.; 39(3): 213–260.
  2. Collet J.P., Thiele H., Barbato E. et al. (2020) ESC Scientific Document Group. 2020 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation. Eur. Heart J.; 41: 3495–3497.
  3. Sarajlic P., Simonsson M., Jernberg T. et al. (2021) Incidence, associated outcomes, and predictors of upper gastrointestinal bleeding following acute myocardial infarction: a SWEDEHEART-based nationwide cohort study, European Heart Journal – Cardiovascular Pharmacotherapy; pvab059. doi.org/10.1093/ehjcvp/pvab059.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»