Міністерство охорони здоров’я України винесло на громадське обговорення проєкт Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 859 та додатку 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій».
Мета
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 859 та додатку 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» (далі — проєкт постанови) розроблено з метою забезпечення справедливого співвідношення між заробітними платами медичного персоналу та керівного складу закладів охорони здоров’я, постійного контролю з боку власників та колегіальних органів, які контролюють підприємства, установи, організації мають контролювати справедливість розподілу коштів у зарплатному фонді медичного закладу і знайти механізми стимулювання керівників лікарень за ефективну роботу.
Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проєкт постанови розроблено Міністерством охорони здоров’я України на виконання заходів, передбачених Указом Президента України 18 червня 2021 р. № 261/2021 «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників» (далі — Указ Президента).
Про справедливість диференціації заробітних плат у межах сектору державного управління важко судити через брак інтегрованих даних.
Утім, є непрямі ознаки того, що в секторі існують великі диспропорції в розмірах оплати праці між закладами охорони здоров’я.
Це є загалом демотивуючим фактором для працівників. Диспропорції виникають внаслідок додаткових надбавок та преміювання відносно невеликої кількості працівників, при цьому величина винагороди залежить від наявності фінансових ресурсів (в основному за рахунок так званої економії фонду оплати праці), а не від результатів роботи.
Проведений аналіз показав, що рівень оплати праці в закладах охорони здоров’я працівників є значно нижчим порівняно з рівнем заробітної плати керівників, спостерігається нерівноцінне співвідношення між закладами охорони здоров’я різних видів надання медичної допомоги.
Слід зазначити, що з моменту реорганізації закладів охорони здоров’я — бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства (далі — КНП) вони отримали статус повноцінних суб’єктів господарювання, що мало сприяти збільшенню їх господарської та фінансової самостійності, зокрема створенню передумов для впровадження системи матеріальних стимулів, спрямованих на поліпшення якості медичного обслуговування населення і водночас підвищення економічної ефективності використання наявних трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів.
Оскільки основним завданням закладів охорони здоров’я є забезпечення медичного обслуговування населення на основі професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників, відповідно, значна частина доходів комунального некомерційного підприємства спрямовується саме на оплату праці медичного персоналу та здійснення інших видатків, пов’язаних з трудовою діяльністю найманих працівників.
У КНП організація оплати праці та створення умов праці належать до сфери договірного регулювання і здійснюються на основі системи колективних договорів, галузевої та відповідних регіональних угод, а також генеральної угоди.
Нерівномірний та нераціональний розподіл доходів КНП призводить до відсутності та нехтування з боку керівників закладів охорони здоров’я механізму розподілу стимулюючих виплат, встановлення рівня преміювання між керівним та іншим персоналом, незабезпечення диференціації заробітної плати та справедливого співвідношення залежно від обсягів, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника.
Окрім того, уточнення потребує віднесення тієї чи іншої посади до категорії працівника основної професії для врегулювання рівня заробітної плати керівного персоналу серед територіальних областей України.
Основні положення проєкту постанови
Проєктом постанови пропонується уточнити категорію працівника основної професії, від якої проводитиметься розрахунок посадового окладу керівника та дозволить визначити єдиний підхід до визначення розміру заробітної плати керівника закладу охорони здоров’я.
З огляду на те, що заклади охорони здоров’я на сьогодні отримують кошти за Програмою медичних гарантій, з метою забезпечення виконання Указу Президента пропонується внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій», доповнивши пункт 1 додатку 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій підпунктами 6–8 такого змісту:
«6) забезпечувати розрахунок справедливого співвідношення між заробітними платами медичного персоналу та керівного складу закладів охорони здоров’я, диференціацію заробітної плати з урахуванням обсягів, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника;
7) вжити заходів щодо підвищення заробітної плати працівників згідно з відповідними нормативно-правовими актами;
8) вжити заходів щодо перегляду та вдосконалення колективно-договірного регулювання трудових відносин і соціально-економічних інтересів медичних працівників, зокрема стосовно оплати праці, режиму роботи, часу відпочинку, безпечних умов праці, соціального захисту.».
Також змінам у постанові Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» пропонується в частині покладення зобов’язання на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, наглядову раду, спостережну раду суб’єктів господарювання державного сектору економіки, при встановленні розмірів оплати праці керівників закладів охорони здоров’я, з якими укладаються контракти, згідно з цією постановою, забезпечувати розрахунок справедливого співвідношення між заробітними платами медичного персоналу та керівного складу закладів охорони здоров’я в розмірі не більше 60 відсотків, здійснювати нагляд за дотриманням гарантій оплати праці працівників, встановлених законодавством, диференціацію заробітної плати з урахуванням обсягів, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника.
Для цього пропонується додати наступні пункти:
«1 1 ) . У закладах охорони здоров’я працівником основної професії є посада лікаря»;
«12 ) . Розмір посадового окладу керівника закладу охорони здоров’я забезпечує співвідношення між середньою заробітною платою медичних працівників та не може перевищувати розмір середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більше ніж на 60 відсотків.».
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua
