Лікування гострого інсульту становить надзвичайно актуальну клінічну та соціальну проблему, яка призводить до високого рівня летальності та інвалідизації населення. В Україні щороку реєструється 140–150 тис. інсультів, а економічні втрати сягають 100 млрд грн. У рамках Програми медичних гарантій (ПМГ) з метою покращення надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом Національна служба охорони здоров’я (НСЗУ) уклала договір з 237 лікувальними закладами, які спеціалізуються на наданні медичної допомоги пацієнтам з гострим мозковим кровообігом. Індикатором надання медичної допомоги є частота проведення тромболізису пацієнтам з інсультом. Спираючись на статистичні дані, Д. Самофалов підкреслив зростання частоти виконання тромболізису за останній рік до 1,5% порівняно з одиничними процедурами, виконаними за минулі роки. І хоча в сусідніх країнах частота проведення тромболізису значно вища (Чехія, Словакія, Польща — до 20%), отримані дані свідчать на користь вищої доступності для населення сучасних підходів до лікування інсульту в Україні. Однак залишаються невирішеними питання рефінансування медичних закладів, маршрутизації пацієнтів, організації етапу реабілітації пацієнтів, які перенесли інсульт. Крім того, залишається актуальним питання створення єдиного Протоколу лікування інсульту. Активну участь в обговоренні проблематики інсультної медицини взяли Дмитро Самофалов, т.в.о. керівника НСЗУ, та Дмитро Лебединець, керівник Інсультного центру клінічної лікарні «Феофанія», представники Міністерства фінансів, Верховної Ради України. Обговорення базувалося на питаннях, які поставили лікарі-неврологи з міст Біла Церква, Кривий Ріг та Маріуполь. Завдяки колегіальній атмосфері кожен учасник мав змогу виразити свою точку зору та отримати відповідь на запитання. На думку Людмили Липовенко, завідувача відділення неврології КМП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» високий рівень смертності пов’язаний з недостатнім ресурсним забезпеченням закладів, що призводить до упередженого розуміння алгоритму маршрутизації пацієнта до закладу ІІІ рівня надання медичної допомоги. За словами лікаря, недотримання умов договору з НСЗУ базовими діагностичними медичними закладами значно збільшує кошторис лікування, який майже повністю лягає тягарем на плечі пацієнта. У відповідь Д. Самофалов нагадав про дієвість принципу «гроші йдуть за пацієнтом», закликав проявляти гнучкість та активніше встановлювати комунікацію з регіональними департаментами здоров’я для вдосконалення маршрутів. За словами Д. Лебединця, організація електронного документообігу лежить в основі наступного кроку ранжування пацієнтів з подальшим формуванням регістру пацієнтів з інсультом. Стосовно важливого питання єдиного Протоколу лікування пацієнтів з інсультом Д. Лебединець розповів про активне опрацювання світового та вітчизняного досвіду лікування інсультів з метою створення зрозумілого алгоритму діагностично-лікувального підходу у пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу. С. Московко нагадав про необхідність вирішувати назріле питання реабілітації пацієнтів, які перенесли інсульт. Євген Шепотинник, лікар-невролог КНП ММР «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука», зауважив, що завдяки ПМГ впродовж останнього року покращилося матеріальне забезпечення відділення інтенсивної терапії та з’явилася можливість закупівлі обладнання для реабілітації пацієнтів, які перенесли інсульт. Підсумовуючи, Д. Самофалов зазначив, що наразі в НСЗУ триває пошук індикатора надання допомоги на етапі реабілітації після інсульту.
Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»
