Актуальність
Сьогодні атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АССЗ) залишаються провідною причиною смерті у всьому світі, незважаючи на наявність терапії, що впливає на ризик, та рекомендацій щодо здорового способу життя [1]. Патогенез АССЗ є мультифакторним і частково залежить від процесів запалення, гомеостазу, наявності метаболічного синдрому (включно з дисглікемією, дисліпідемією та ожирінням), та кальцифікацією артерій [5]. Патогенетичні механізми розвитку та прогресування АССЗ є можливими мішенями для фармакологічного лікування, спрямовані на зниження ризику розвитку АССЗ.
Існує дві форми вітаміну К. Перша форма представлена вітаміном К1, який надходить до нашого організму переважно із зелених листових овочів та рослинних олій, тоді як друга форма представлена вітаміном К2, що міститься у м’ясі, яйцях та ферментованих продуктах, таких як сир. Обидві форми вітаміну К були запропоновані для впливу на серцево-судинну систему за рахунок дії на такі механізми, як зменшення вираженості системного запалення, підтримка гомеостазу та інгібування кальцифікації артерій. Результати попередніх досліджень демонстрували наявність асоціації між вживанням вітаміну К з їжею та ризиком розвитку АССЗ. Ці результати вказують про існування причинно-наслідкового зв’язку щодо ролі вітаміну К у профілактиці АССЗ, однак ці дані не підтвердилися іншими дослідженнями.
Поточні дієтичні рекомендації щодо споживання вітаміну К, зазвичай базуються лише на кількості вітаміну К1, яка необхідна для забезпечення нормального згортання крові. Однак на сучасному етапі з’являється все більша кількість даних того, що споживання вітаміну К, окрім показань у чинних рекомендаціях щодо підтримки гемостазу, також може забезпечити захист від розвитку інших захворювань, таких як атеросклероз. Проведено дослідження, метою якого була оцінка асоціації між вживанням вітаміну К з їжею та частотою госпіталізації з приводу АССЗ [4].
Методи та результати
Проведено проспективне когортне дослідження, в якому брали участь 53 372 жителя Данії (середній вік 56 (52–60) років), які раніше брали участь у датському дослідженні здоров’я, харчування та раку протягом 23-річного періоду. Всі учасники дослідження заповнили опитувальник щодо частоти прийому їжі на початковому етапі та їм було проведено оцінку ризику госпіталізації з приводу АССЗ.
Результати аналізу продемонстрували, що з 53 372 осіб, включених у дослідження, 8726 осіб були госпіталізовані з приводу будь-якого АССЗ протягом 21 (17–22) років спостереження. Порівняно з учасниками з найнижчим споживанням вітаміну К1, учасники з найбільшим споживанням мали на 21% нижчий ризик госпіталізації, пов’язаної з АССЗ (коефіцієнт ризику (КР), 0,79; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,74–0,84). Схожі дані були отримані для вітаміну К2, при споживанні якого ризик госпіталізації, пов’язаної з АССЗ, для учасників з найбільшим споживанням був на 14% нижчим, ніж для учасників з найменшим споживанням вітаміну K2 (КР, 0,86; 95% ДІ, 0,81–0,91). Також зниження ризиків на фоні вживання вітаміну К відмічено для всіх типів АССЗ, особливо для захворювань периферичних артерій (зниження ризиків на 34%).
Висновок
Результати дослідження продемонстрували, що ризик госпіталізації з приводу АССЗ був пов’язаний з вживанням вітаміну K1 або K2. Схожі зворотні асоціації як з вітамінами К1, так і з К2, незважаючи на дуже різні джерела харчування, підкреслюють потенційну важливість вітаміну К для профілактики АССЗ. Дослідники зазначають, що результати даного аналізу вказують на те, що споживання більшої кількості вітаміну К може бути важливим для профілактики атеросклерозу та супутніх серцево-судинних захворювань.
І хоча для повного розуміння впливу вітаміну К на організм необхідні додаткові дослідження, дослідники запевняють, що його дія полягає у перешкоджанні кальцифікації судин. Наступний етап дослідження включатиме розробку та вдосконалення баз даних щодо вмісту вітаміну К2 у продуктах харчування.
Список використаної літератури:
- Ridker P.M., Everett B.M., Thuren T. et al. (2017) Antiinflammatory therapy with canakinumab for atherosclerotic disease. N. Engl. J. Med.; 377: 1119–1131. DOI: 10.1056/NEJMoa1707914.
- Detrano R., Guerci A.D., Carr J.J. et al. (2008) Coronary calcium as a predictor of coronary events in four racial or ethnic groups. N. Engl. J. Med.; 358: 1336–1345. DOI: 10.1056/NEJMoa072100.
- Bellinge J.W., Dalgaard F., Murray K. et al. (2021) Vitamin K Intake and Atherosclerotic Cardiovascular Disease in the Danish Diet Cancer and Health Study. J. Am. Heart Assoc.; 10(16): e020551. doi: 10.1161/JAHA.120.020551.
Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»
