Актуальність
Рекомендація застосування ацетилсаліцилової кислоти (АСК) з метою первинної профілактики серцево-судинної коморбідності у пацієнтів віком ≥60 років базується на здатності ацетилової групи АСК модулювати активність ферментів цільового (таргетного) ензиму та, таким чином, впливати на швидкість біохімічних реакцій. Найбільш дослідженою залишається реакція ацетилювання циклооксигенази-1 в тромбоцитах, в результаті чого блокується складний каскад реакцій тромбоутворення. Клінічну цікавість викликає здатність низьких доз АСК до модулювання активності циклооксигенази-2 з подальшим перетворенням циклоксигенази на ліпоксигеназу. У результаті утворюються прорезолюційні медіатори. Один з таких прорезолюційних медіаторів, АСК-індукований ліпоксин, відіграє ключову роль в усуненні запалення, впливає на відновлення тканин та посилює зворотний транспорт холестерину, зумовлюючи, таким чином, потужний судинозахисний ефект [3]. Однак в клінічній ситуації антитромботичний та захисний ефект АСК супроводжується високим ризиком виникнення низки патологічних станів, з яких найбільш загрозливими вбачаються висока частота шлунково-кишкової токсичності та ризик виникнення масивної кровотечі. Дане положення має велике практичне значення через те, що первинна профілактика із застосуванням АСК проводиться тривалий час. У дослідженнях первинної профілактики серцево-судинної коморбідності з активним контролем не отримано переконливих результатів беззаперечної ефективності застосування АСК. А у пацієнтів інтервенційної групи на тлі зниження частоти серцево-судинних подій підвищився ризик смерті внаслідок онкологічної патології [2]. Суперечливість питання беззаперечної ефективності рутинного застосування АСК з метою первинної профілактики серцево-судинної коморбідності в популяції спричинила дослідження, яке проведене групою дослідників на чолі з Джоном Макнейлом (J. MacNeil), відділення епідеміології та профілактичної медицини, Університет Монаш, м. Мельбурн, Австралія [1]. Результати опубліковані в «Журналі Національного інституту раку» (Journal of the National Cancer Institute).
Методи та результати
У рандомізоване дослідження включено 19 114 учасників віком ≥79 років без серцево-судинної коморбідності, деменції або фізичних вад, які суттєво впливають на якість життя. Після стратифікації за місцем походження, статтю, віком, статусом тютюнопаління, індексом маси тіла, рутинним застосуванням АСК, наявністю цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, дисліпідемії та онкозахворювань в анамнезі, пацієнтів поділено на дві групи. Додатково на початку дослідження у 19,1% пацієнтів виявлено онкозахворювання. Інтервенційна група отримувала АСК в дозі 100 мг/добу. Результати порівнювали з контрольною групою. Первинною кінцевою точкою дослідження визначено частоту смертності. Вторинними кінцевими точками визначили частоту серцево-судинних захворювань, погіршення когнітивних здібностей або виникнення рухових обмежень через будь-які чинники впродовж наступних 5 років. Отримані результати наведені нижче.
- Частота онкологічних захворювань виявилася однаковою в інтервенційній та контрольній групах та становила 5,1 та 4,9% відповідно (відношення ризиків (HR) = 1,04, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,95–1,14). Рутинне застосування АСК не вплинуло на частоту виявлення пухлини in situ (HR=0,99, 95% ДІ 0,89–1,11) та частоту онкопатології кровотворної та лімфоїдної системи (HR=0,98, 95% ДІ 0,73–1,3).
- В інтервенційній групі виявлено підвищення частоти метастазів у пацієнтів онкологічного профілю порівняно з контрольною групою (HR=1,19, 95% ДІ 1–1,43).
- Не виявлено статистично значущих розбіжностей у частоті виникнення різних нозологічних форм онкопатології за TNM-класифікацією (HR=1,04, 95% ДІ 0,95–1,15).
- Відмічено підвищення частоти метастазів або розвитку IV стадії онкопроцесу в інтервенційній групі порівняно з контрольною (HR=1,22, 95% ДІ 1,02–1,45).
- Виявлено зростання частоти смерті у пацієнтів інтервенційної групи з ІІІ та IV стадією онкопроцесу порівняно з контрольною (HR=2,11, 95% ДІ 1,03–4,33 та HR=1,31, 95% ДІ 1,04–1,64 відповідно).
Висновки
Таким чином, у пацієнтів віком ≥70 років рутине застосування низьких доз АСК асоційоване з підвищеним ризиком виникнення солідних пухлин на стадії метастазів. Спираючись на попередньо отримані результати молекулярних та генетичних досліджень біології пухлин, автори дійшли думки, що несприятливий ефект від рутинного застосування низьких доз АСК може бути пов’язаний з ресурсоємністю пацієнта, асоційованою з віком.
- McNeil J.J., Gibbs P., Orchard S.G. et al. (2021) Effect of Aspirin on Cancer Incidence and Mortality in Older Adults. JNCI: Journal of the National Cancer Institute, Volume 113, Issue 3, Pages 258–265 (doi.org/10.1093/jnci/djaa114).
- McNeil J., Nelson M.R., Woods R.L. et al. (2018) Effect of aspirin on all-cause mortality in the healthy elderly. N. Engl. J. Med., 379 (16): 1519–1528 (doi: 10.1056/NEJMoa1803955).
- Serhan C.N. (2014) Pro-resolving lipid mediators are leads for resolution physiology, Vol. 510, № 7503: 92–101 (doi: 10.1038/nature13479).
Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»