Бактеріальний вагіноз: ефективність пробіотиків з лактобактеріями

Актуальність

Бактеріальний вагіноз (БВ) — патологія екосистеми піхви, викликана посиленим ростом переважно облігатно-анаеробних бактерій. БВ — одне з найбільш поширених захворювань нижніх відділів статевих шляхів у жінок, яке уражує 5–58% жінок репродуктивного віку (як вагітних, так і невагітних) [1]. Хоча частота захворюваності на БВ змінюється залежно від етнічної групи, найвища частота реєструється серед жінок африканського походження, тоді як найнижча частота — у регіонах Азії та Європи. БВ — дисбактеріоз вагінальної мікробіоти, що характеризується надмірним ростом переважно анаеробної мікрофлори піхви (наприклад Gardnerella vaginalis, Prevotella spp., Atopobium vaginae, Mycoplasmahominis, Mobiluncus spp.), що призводить до витіснення лактобацил і підвищення рН піхви [2]. У половини жінок перебіг бактеріального вагінозу безсимптомний, однак може клінічно характеризуватися рядом симптомів запалення слизової оболонки піхви, що проявляється вагінальними виділеннями із неприємним запахом, а також відчуттям печіння та свербежу у піхві.

Клінічне лікування БВ за останні десятиліття не продемонструвало значного прогресу. На сьогодні стандартна терапія БВ передбачає застосування антибіотиків (кліндаміцину та метронідазолу), які забезпечують знищення анаеробних патогенних бактерій та пригнічують їх ріст, але не допомагають поповнювати типовий вагінальний мікробіом, що, відповідно, асоціюється з ризиком розвитку рецидиву БВ у 40–50% випадків [3]. Так, при застосуванні антибактеріальних препаратів знищуються не лише патогенні бактерії, але й всі представники нормальної мікрофлори піхви, включаючи Lactobacillus spp. Окрім того, нераціональна антибіотикотерапія асоційована з розвитком антибіотикорезистених штамів. Всі ці фактори вказують на актуальність пошуку альтернативних варіантів лікування БВ з метою зниження частоти рецидивів захворювання та покращення якості життя жінок.

Як відомо, нормальний вагінальний мікробіом представлений здебільшого Lactobacillus genus dominion., кількість яких становить 105–107 КУО/мл (колонієутворювальних одиниць в 1 мл), що відповідає 95–98% усієї мікрофлори піхви, тоді як при БВ відмічається підвищення концентрації аеробних та анаеробних (Gardnerella, Prevotella та ін.) мікроорганізмів у десятки разів. Враховуючи той факт, що ключовим захисним механізмом репродуктивної системи є сталість кількісного та видового складу нормальної мікрофлори, постає питання щодо необхідності підтримки вагінальної екосистеми за допомогою біологічних бактеріальних препаратів — пробіотиків. Так, сучасні дослідження демонструють, що правильно підібраний пробіотик має значний потенціал щодо ефективності при БВ та зниження частоти рецидивів. Проведено дослідження, метою якого був огляд наявних даних щодо ефективності застосування пробіотиків з Lactobacillus spp. при лікуванні бактеріального вагінозу [4].

Методи та результати

Ефективність живих штамів Lactobacillus spp. в лікуванні БВ і їх здатність відновлювати вагінальний гомеостаз продемонстрована в декількох клінічних випробуваннях за допомогою пероральних або вагінальних пробіотиків.

В одному з досліджень пробіотик не рекомендовано призначати під час менструального циклу, а пропонували тільки в передменструальний період, інші ж дослідження включали застосування пробіотиків незалежно від менструального циклу. Результати досліджень істотно не змінилися і в цілому дали позитивний результат застосування пробіотика при лікуванні БВ.

Попередні дослідження також демонстрували, що застосування добавок з Lactobacilli spр. асоціюється з більш швидкою нормалізацією вагінального мікробіому при БВ. Також доведено, що пероральне вживання біодобавок Lactobacilli spр. забезпечувало нормалізацію pH піхви.

Висновок

Таким чином, огляд результатів попередніх рандомізованих досліджень свідчить, що застосування пробіотиків Lactobacilli spр. є ефективною стратегією лікування БВ, яка забезпечувала нормалізацію рН піхви, відновлення нормального вагінального мікробіому та зменшення рецидивів БВ.

Нагадуємо, що нещодавно Робоча група з профілактики захворювань в США (The U.S. Preventive Services Task Force — USPSTF) випустила оновлені рекомендації щодо скринінгу та лікування БВ у вагітних із/без ризику передчасних пологів

Список використаної літератури:

1. Kenyon C., Colebunders R., Crucitti T. (2013) The global epidemiology of bacterial vaginosis: a systematic review. Am. J. Obstet. Gynecol.; 209(6): 505–23. doi: 10.1016/j.ajog.2013.05.006.
2. Хиць А.Р. (2021) Бактеріальний вагіноз: сучасний стан проблеми та огляд останніх міжнародних гайдлайнів. УКР. МЕД. ЧАСОПИС, 10 лютого [Електронна публікація].
3. Balkus J.E., Srinivasan S., Anzala O. et al. (2017) Impact of Periodic Presumptive Treatment for Bacterial Vaginosis on the Vaginal Microbiome among Women Participating in the Preventing Vaginal Infections Trial. J. Infect. Dis.; 215(5): 723–731. doi: 10.1093/infdis/jiw622.
4. Mohammed L., Javed M., Althwanay A. et al. (2020) Live Bacteria Supplementation as Probiotic for Managing Fishy, Odorous Vaginal Discharge Disease of Bacterial Vaginosis: An Alternative Treatment Option?. Cureus.; 12(12): e12362. doi:10.7759/cureus.12362.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»