Коли починати лікування статинами?

Актуальність

Захворювання серцево-судинного генезу залишаються провідним чинником смертності у світі. Останнім часом завдяки первинній та вторинній профілактиці, спрямованій на фактори ризику, які підлягають модифікації, вдалося значно знизити рівень смертності внаслідок фатальних серцево-судинних подій [4]. Однак незважаючи на існування декількох алгоритмів, стратифікація ризиків фатальних серцево-судинних подій залишається складною, особливо у пацієнтів з низьким або помірним короткотерміновим ризиком. Підвищення частоти серцево-судинних подій на тлі відсутності факторів ризику або у пацієнтів з низьким 10-річним ризиком відповідно до Фремінгемського дослідження спричинило  пошук додаткових біомаркерів, які надали б можливість ідентифікації осіб з максимальною користю від модифікації ризиків фатальних серцево-судинних подій [2]. Відповідно до рекомендацій Американського коледжу кардіології від 2018 р. до таких методів належить визначення кальцієвого індексу коронарних артерій (ККА) за Агатстон. Методика визначення кальцієвого коронарного індексу за Агатстон полягає у проведенні комп’ютерної томографії з одночасною синхронізацією електрокардіографії, що дозволяє виявити наявність та локалізацію атеросклеротичних бляшок в коронарних артеріях у пацієнтів із субклінічним перебігом атеросклеротичної хвороби та вчасно розпочати застосування статинів [1]. Переваги методики полягають у відсутності необхідності проведення додаткового контрастування. Однак поширення методу обмежене ресурсом медичного закладу. З огляду на це предметом дослідження, проведеного міжнародною командою фахівців на чолі з Джайдіпом Пателем (Patel J.) з лікарні Ґопкінсона, м. Балтімор, США, стало дослідження показників кальцієвого індексу коронарних артерій та ризиків фатальних серцево-судинних подій у пацієнтів із субклінічним перебігом  атеросклеротичної хвороби [3]. Результати опубліковані в журналі «Кардіологія» Американської медичної асоціації (Cardiology, JAMA).

Результати

У дослідження включено 1688 пацієнтів із субклінічним перебігом атеросклеротичної хвороби та відсутністю клінічних ознак цукрового діабету, віком 45–75 років, переважно чоловіків (57,8%). У всіх учасників дослідження ризик виникнення атеросклеротичної хвороби <20,0%, рівень холестерину низької щільності 70–189 мг/дл. Пацієнтів стратифікували за особливостями сімейного анамнезу щодо раннього початку атеросклеротичної хвороби, ранньої менопаузи, наявності порушення метаболічного генезу, хронічної хвороби нирок, виявлення дисліпідемії та прозапальних біомаркерів, визначення низького кісточково-плечового індексу. Після проведення аналізу отримані наступні результати.

1. В цілому нульовий індекс ККА виявлений у 42,8% пацієнтів. В підгрупі пацієнтів з 1–2 факторами ризику нульовий ККА відмічено у 45,7% пацієнтів. Збільшення факторів ризику ≥3 пов’язане зі зниженням частоти нульового ККА до 40,3%.
2. Через 12 років спостереження з інтерквартильним інтервалом 11,5–12,6 року скоригований рівень захворюваності на атеросклероз коронарних судин у пацієнтів з нульовим індексом ККА становив ≤7,5 серцево-судинних подій/1000 пацієнто-років.
3. Винятком стали пацієнти з низьким кісточково-плечовим індексом, для яких частота фатальних серцево-судинних подій виявилася вищою, становивши 10,4 подій/1000 пацієнто-років, та з комбінацією ≥3 факторів ризику (95% довірчий інтервал (ДІ) 1,5–73,5).

Висновки

Дослідники дійшли висновку, що стандартизація визначення індексу ККА в комбінації з оцінкою факторів підвищення ризику атеросклерозу може бути корисною для визначення початку лікування статинами у пацієнтів з низькими або помірними ризиком атеросклеротичного ушкодження коронарних судин.

1. Berger J.S., Jordan C.O., Lloyd-Jones D. et al. (2010) Blumenthal screening for cardiovascular risk in asymptomatic patients. Rational Pharmacotherapy in Cardiology, 6(3): 381–390. doi.org/10.20996/1819-6446-2010-6-3-381-390.
2. D’Agostino R.B. Sr., Vasan R.S., Pencina M.J. et al. (2008) General cardiovascular risk profile for use in primary care: the Framingham Heart Study. Circulation, 117: 743–53. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.107.699579.
3. Patel J., Pallazola V.A., Dudum R. et al. (2021) Assessment of Coronary Artery Calcium Scoring to Guide Statin Therapy Allocation According to Risk-Enhancing Factors. JAMA Cardiol.  doi:10.1001/jamacardio.2021.2321.
4. Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S. et al. (2004) Effect of potentially modifiable risk factors associatedwith myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study. Lancet, 364: 937–52. doi: 10.1016/S0140-6736(04)17018-9.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»