Актуальність
Фібриляція передсердь (ФП) — найпоширеніша стійка серцева аритмія, частота якої становить 1–2% в загальній популяції [1]. Сьогодні відомо, що ФП підвищує ризик смертності, однак сучасне розуміння причин смерті у цій когорті пацієнтів є обмеженим. Дані літератури свідчать, що застосування антикоагулянтної терапії може запобігти більшості ускладнень ФП, включно з ішемічним інсультом, однак результати досліджень також вказують на той факт, що, незважаючи на призначену антикоагулянтну та антиаритмічну терапію, пацієнти з ФП продовжують бути групою підвищеного ризику смертності порівняно з аналогічними групами пацієнтів без цієї патології [2]. Враховуючи наявні дані, постає питання, які саме фактори ризику асоційовані з ризиком смертності у пацієнтів з ФП. Для пошуку відповіді на це питання проведено аналіз реєстру German Atrial Fibrillation NETwork з метою пошуку маркерів смертності серед пацієнтів з ФП [3].
Методи та результати
Дослідниками було створено великий національний реєстр, що включав 8833 пацієнти з ФП. Середній період спостереження становив 6,5 року (45 345 пацієнто-років). Базові характеристики пацієнтів оцінювали як предиктори смертності.
Річний показник смертності в перший рік був найвищим та становив 6,2%, а в подальшому знижувався до 5,2% серед чоловіків та 5,5% серед жінок. Із загальної кількості летальних випадків 38% мали серцево-судинну причину і переважно були пов’язані з серцевою недостатністю або раптовою серцевою смертю.
Найбільш сильним предиктором смерті при ФП був визначений вік, далі йшли традиційні серцеві та несерцеві фактори ризику.
Висновок
Таким чином, незважаючи на значне поширення антикоагулянтної та антиаритмічної терапії, смертність пацієнтів з ФП, як і раніше, залишається високою. Головними предикторами летальних випадків у цій когорті пацієнтів були визначені серцева недостатність, захворювання периферичних артерій, хронічна обструктивна хвороба легень та цукровий діабет.
Нагадуємо, що 10–12 червня 2021 р. у цифровому форматі відбулася Науково-практична конференція з міжнародною участю «Нейровін–2021». У рамках заходу, Таїсія Гетьман виступила з доповіддю, в якій зупинилася на сучасних можливостях лікування артеріальної гіпертензії у світлі останніх рекомендацій ISH 2020.
- Odutayo A., Wong C.X., Hsiao A.J. et al. (2016) Atrial fibrillation and risks of cardiovascular disease, renal disease, and death: systematic review and meta-analysis. BMJ; 354: i4482.
- Ruff C.T., Giugliano R.P., Braunwald E. et al. (2014) Comparison of the efficacy and safety of new oral anticoagulants with warfarin in patients with atrial fibrillation: a meta-analysis of randomised trials. Lancet; 383: 955–62.
- Nabauer M., Oeff M., Gerth A. et al. (2021) Prognostic markers of all-cause mortality in patients with atrial fibrillation: data from the prospective long-term registry of the German Atrial Fibrillation NETwork (AFNET). Europace, Jun 17; euab113.
Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»