Актуальність
Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу — порушення обміну речовин, що характеризується переважною інсулінорезистентністю та відносною інсуліновою недостатністю. Відповідно до останнього гайдлайну Європейського кардіологічного товариства (The European Society of Cardiology — ESC) пацієнти з супутнім ЦД мають підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), тоді як пацієнти з предіабетом (HbA1c 5,7–6,4 не завжди належать до групи підвищеного серцево-судинного ризику, однак потребують постійного моніторингу стану серцево-судинної системи та застосування стратегій первинної профілактики ССЗ [1, 2]. З 2003 р. ESC запровадила використання у клінічній практиці шкали SCORE (Systematic COronary Risk Evaluation) з метою оцінки ризику летального ССЗ протягом 10-річного періоду, яка, як відомо, автоматично відносить пацієнтів з ЦД 2-го типу до групи підвищеного ризику, однак не враховує наявність у пацієнтів предіабету та рівня HbA1c [3]. І навпаки, вік, стать, рівень систолічного артеріального тиску і загальний рівень холестерину розглядаються як постійні змінні, які поступово підвищують серцево-судинний ризик.
Сьогодні увага наукового світу прикута до стратегій, спрямованих на виявлення субклінічного атеросклерозу (СА) з метою прогнозування серцево-судинного ризику для осіб з коморбідними захворюваннями. Так, останні міжнародні рекомендації ESC регламентують визначення індексу коронарного кальцію (визначається за допомогою комп’ютерної томографії — КТ) з метою визначення ризику розвитку атеросклерозу. Нещодавно в журналі Journal of the American College of Cardiology опубліковані результати дослідження R.D. Santos та співавторів (2021), метою якого було проведення оцінки асоціації між рівнем HbA1c та ступенем розвитку СА [4].
Методи
У дослідження включені учасники когорти PESA (Progression of Early Subclinical Atherosclerosis) без супутніх ССЗ і ЦД (рівень Hb1Ac ≤6,5%) в анамнезі.
Загалом у дослідження включені дані 3973 дорослих пацієнтів. Серед учасників середній рівень HbA1c становив 5,4%, тоді як середній індекс SCORE — 0,35%. Ступінь СА оцінювали за даними двомірного ультразвукового дослідження артерій і КТ серця без контрастування.
Результати
Результати дослідження продемонстрували, що підвищення рівня HbA1c асоціюється зі збільшенням ступеня ураження артерій СА (p<0,001). При цьому такий взаємозв’язок виявлений лише у пацієнтів низького ризику за шкалою SCORE (p<0,001), тоді як для пацієнтів із середнім ризиком даної закономірності не виявлено (p=0,335). Асоціація між рівнем HbA1c і СА не залежала від традиційних факторів ризику ССЗ і була статистично значущою як в групах предіабету, так і у пацієнтів з референсними значеннями HbA1c (HbA1c 5,5–5,6%; відношення ризиків (ВР) 1,36; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03–1,80; p=0,033).
Висновок
Результати цього дослідження продемонстрували, що визначення рівня HbA1c дозволяє виявити безсимптомних пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку СА. Відповідно, застосування стратегій профілактики, включно з модифікацією способу життя і антигіперглікемічною терапією, буде ефективною стратегією боротьби з розвитком СА.
- American Diabetes Association (2020) Standards of Medical Care in Diabetes-2020. Diab. Care, Jan. 1, 43(Іss.) Suppl. 1. doi.org/10.2337/dc20-Sint.
- Cosentino F., Grant P.J., Aboyans V. et al. (2019) 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: The Task Force for diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Eur. Heart J., Aug. 31. doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486.
- Conroy R.M., Pyörälä K., Fitzgerald A.P. et al. (2003) Estimation of ten-year risk of fatal cardiovascular disease in Europe: the SCORE project. Eur. Heart J. 2003 Jun; 24(11): 987–1003. doi: 10.1016/s0195-668x(03)00114-3.
- Santos R.D., Shapiro M.D., Ballantyne C.M. (2021) Glycated Hemoglobin to Detect Subclinical Atherosclerosis in People Without Diabetes. J. Am. Coll. Cardiol.; 77(22): 2792–2795. doi: 10.1016/j.jacc.2021.04.018.
Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»
