Вплив на аутоімунний процес
Донині актуальним питанням клінічної практики залишається пошук відповіді, чи можливо уповільнити або навіть зупинити аутоімунні процеси в β-клітинах підшлункової залози у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) І типу. Одна з можливих стратегій в цьому напрямі стосується впливу на імунну реактивність організму шляхом застосування ін’єкцій специфічного білкового фактора. У попередніх роботах, присвячених імунотерапії при ЦД І типу, встановлено, що генетичні фактори, пов’язані з системою HLA, мають суттєве значення для реакції пацієнтів на призначене лікування. Серед білків, на наявність яких імунна система часто реагує виробленням антитіл при ЦД І типу, відома декарбоксилаза глутамінової кислоти (GAD65). Варіант HLA-DR3-DQ2 експонує білок GAD65. В осіб з таким генотипом на ранній стадії захворювання найчастіше утворюються антитіла проти GAD65.
У новому клінічному дослідженні ІІ фази «DIAGNODE-2» за участю співробітників Лінчепінзького університету (Linköping University), Швеція, оцінено потенціал імунотерапії у пацієнтів з ЦД І типу стосовно можливостей збереження у них здатності до синтезу організмом власного інсуліну. Результати, отримані в групі добровольців, продемонстрували, що внутрішньолімфатичне введення декарбоксилази глутамінової кислоти у поєднанні з вітаміном D може бути ефективним [1]. Матеріал опубліковано у виданні «Diabetes Care» 21 травня 2021 р.
Структура дослідження
Мета ІІ фази клінічного дослідження — вивчення впливу внутрішньолімфатичних ін’єкцій декарбоксилази глутамінової кислоти (GAD на основі алюмінію) з додаванням вітаміну D на збереження секреції ендогенного інсуліну у всіх пацієнтів з ЦД І типу або в осіб генетично визначеної підгрупи. У багатоцентровому рандомізованому плацебо-контрольованому подвійному сліпому дослідженні взяли участь 109 пацієнтів віком 12–24 роки (стандартне відхилення показників 16,4±4,1) з нещодавно діагностованим ЦД І типу (тривалість захворювання 7–193 дні — 88,8±51,4) та підтвердженою наявністю аутоантитіл до GAD65 в сироватці крові. Вміст С-пептиду сироватки натще становив >0,12 нмоль/л.
Учасників дослідження випадковим чином було розподілено на дві групи. Пацієнти І групи з інтервалом в 1 міс отримували три внутрішньолімфатичні ін’єкції (4 мкг GAD на основі алюмінію) та перорально вітамін D (2000 МО щоденно протягом 120 днів). Особам, які увійшли до ІІ групи, призначали плацебо. Первинним результатом вважали зміни рівня стимульованого сироваткового С-пептиду (середнє значення площі під кінетичною кривою (AUC) після тесту на толерантність до змішаного харчування) між вихідними значеннями, зафіксованими на початку дослідження, та протягом наступних 15 міс спостереження. Крім того, фіксували довготривалі зміни глікемії (за показником глікозильованого гемоглобіну — HbA1c) та кількість додаткового інсуліну, який пацієнти мали отримувати щодня.
За результатами дослідження первинної кінцевої точки відліку ефективності втручання не було досягнуто (коефіцієнт лікувального ефекту 1,091 — довірчий інтервал (ДІ) 0,845–1,408; р=0,5009). Однак пацієнти, які отримували ін’єкції GAD на основі алюмінію і мали ген HLA DR3-DQ2 (n=29; визначалися як DRB1*03, DQB1*02: 01) через 15 міс спостереження демонстрували вищі резервні можливості С-пептиду (коефіцієнт лікувального ефекту 1,557; ДІ 1,126-2,153; р=0,0078) порівняно з особами, які отримували плацебо, але мали подібний генотип (n=17). Крім того, зафіксовано позитивні зміни у вигляді ознак часткової ремісії (співвідношення між дозуванням інсуліну та рівнем HbA1c ≤9; р=0,0310). Серед небажаних побічних реакцій відмічалися незначні минущі реакції в місці проведення ін’єкцій.
Висновки
На основі проведеного дослідження автори дійшли висновків про те, що внутрішньолімфатичне введення GAD на основі алюмінію — лікування, що добре переноситься пацієнтами, а в поєднанні з додаванням вітаміну D, імовірно, сприяє збереженню С-пептиду в осіб з генотипом HLA DR3-DQ2 та нещодавнім початком ЦД І типу. На думку дослідників, розроблений метод імунотерапії для пацієнтів з ЦД І типу може розглядатися як модифікуючий варіант лікування на основі підходів точної медицини.
- Ludvigsson J., Sumnik Z., Pelikanova T. et al. (2021) Intralymphatic glutamic acid decarboxylase with vitamin D supplementation in recent-onset type 1 diabetes: a double-blind, randomized, placebo-controlled phase IIb trial. Diabetes Care, May 21. doi: 10.2337/dc21-0318.
Н.О. Савельєва-Кулик,
редакція журналу «Український медичний часопис»
