Тезепелумаб: ефективний препарат для купірування бронхіальної астми

Актуальність

Бронхіальна астма (БА) — хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що характеризується розвитком хронічного запалення з подальшою бронхіальною гіперреактивністю, яка проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, задишки, відчуттям стиснення в грудях і кашлю, особливо в нічний і вранішній час [1]. Такі епізоди пов’язані з поширеною, але зворотною бронхообструкцією. Під загостренням БА розуміють епізоди прогресуючого, утрудненого зі скороченням дихання кашлю, свистячого дихання, скутості грудної клітки, або комбінацію цих симптомів, що характеризується зменшенням потоку повітря на видиху. Незважаючи на призначену терапію, у близько 10% пацієнтів відмічають БА тяжкого ступеня, що значно збільшує тягар та вартість лікування БА.

Дані літератури свідчать, що моноклональні антитіла проти імуноглобулінів E або цитокінів типу 2 покращують контроль БА у багатьох пацієнтів і є рекомендованими до застосування у міжнародних гайдлайнах [2]. Тимус стромального лімфопоетину (ТСЛП) розглядається як один з ключових цитокінів, що регулює центральну толерантність, гомеостаз периферичних Т-клітин та забезпечує збільшення кількості T-хелперів 2-го типу. Відомо, що у пацієнтів з БА рівень ТСЛП корелює з обструкцією дихальних шляхів, тяжкістю захворювання та резистентністю до глюкокортикоїдів. Тезепелумаб — моноклональне антитіло людини, яке специфічно зв’язується з ТСЛП, блокуючи його взаємодію з його гетеродимерним рецептором [3]. Проведено дослідження, метою якого було оцінити ефективність та безпеку застосування тезепелумабу пацієнтів із тяжкою неконтрольованою БА [4].

Методи

Проведена 3-тя фаза багатоцентрового рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження NAVIGATOR. У дослідженні брали участь пацієнти віком 12–80 років з БА, які були розподілені на дві групи: 1-ша група отримувала терапію тезепелумабом у дозі 210 мг, 2-га група — плацебо, підшікірно кожні 4 тиж протягом 52 тиж.

В якості основної кінцевої точки дослідження обрана частота загострень БА протягом 52 тиж. Вторинні кінцеві точки включали об’єм форсованого видиху за 1 с (ОФВ1), а також суму балів за анкетуванням: анкетою-опитувальником по контролю над БА ((Asthma Control Questionnaire — ACQ-6), анкетою-опитувальником щодо якості життя при БА (Asthma Quality of Life Questionnaire — AQLQ) та щоденниками самоконтролю БА (Asthma Symptom Diary — ASD).

Результати

Загалом у дослідження включено 1061 пацієнт, яких рандомізували на дві групи: група тезепелумабу — 529 осіб, група плацебо — 532 особи. Річний показник загострення БА становив 0,93 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,80–1,07) у групі тезепелумабу та 2,10 (95% ДІ 1,84–2,39) у групі плацебо (коефіцієнт ризику (КР) 0,44; 95% ДІ 0,37–0,53; р<0,001). Переваги тезепелумабу зберігалися і серед пацієнтів з відсутністю еозинофілії (з рівнем еозинофілів <300 клітин на мікролітр): річний показник 1,02 (95% ДІ 0,84–1,23) у групі тезепелумабу та 1,73 (95% ДІ 1,46–2,05) у групі плацебо (КР 0,59; 95% ДІ 0,46–0,75; р<0,001).

На 52-му тижні терапії зменшення вираженості симптомів БА було більшим у групі тезепелумабу порівняно з плацебо, щодо ОФВ1 (0,23 проти 0,09 л; різниця, 0,13 л; 95% ДІ 0,08–0,18; р<0,001) та оцінки за анкетою-опитувальником ACQ-6 (–1,55 проти –1,22; різниця –0,33; 95% ДІ –0,46 до –0,20; р<0,001), AQLQ (1,49 проти 1,15; різниця 0,34; 95% ДІ 0,20–0,47; р<0,001) та ASD (–0,71 проти –0,59; різниця –0,12; 95% ДІ від –0,19 до –0,04; р=0,002). Небажані побічні ефекти як за характером, так і за частотою були однаковими в обох групах.

Висновок

Результати цього дослідження продемонстрували, що у пацієнтів з тяжкою неконтрольованою БА терапія тезепелумабом асоціювалася з нижчою частотою загострень, покращенням функції легень, контролю БА та якості життя.

Нагадуємо, що 18–19 березня 2021 р. у цифровому форматі відбулася науково-практична конференція «Респіраторні читання 2021», програма якої включала доповіді з таких актуальних питань пульмонології та алергології, як сучасні підходи до діагностики та лікування COVID-19.

1. Chen S., Golam S., Myers J. et al. (2018) Systematic literature review of the clinical, humanistic, and economic burden associated with asthma uncontrolled by GINA Steps 4 or 5 treatment. Curr. Med. Res. Opin.; 34: 2075–2088.
2. Global Initiative for Asthma (2020) 2020 GINA main report: global strategy for asthma management and prevention.
3. Corren J., Parnes J.R., Wang L. et al. (2017) Tezepelumab in Adults with Uncontrolled Asthma. N. Engl. J. Med.; 377: 936–946. DOI: 10.1056/NEJMoa1704064.
4. Menzies-Gow A., Corren J., Bourdin A. et al. (2021) Tezepelumab in Adults and Adolescents with Severe, Uncontrolled Asthma. N. Engl. J. Med.; 384: 1800–1809. DOI: 10.1056/NEJMoa2034975.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»