Актуальність
Сучасна лікувальна стратегія щодо системних васкулітів, асоційованих з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами (АНЦА), базується на зміні лікувальних цілей та спрямована на високий контроль захворювання. Поширення β-клітинної терапії ритуксимабом зумовило не лише зниження смертності серед пацієнтів з АНЦА-васкулітами, але сприяло досягненню стійкої ремісії з подальшим підвищенням якості життя [1]. Однак зважаючи на особливості фармакодинаміки ритуксимабу, з метою індукції та підтримання ремісії узагальненими актуальними настановами рекомендовано застосування препаратів з групи глюкокортикостероїдів (ГКС) [3]. Основна перевага ГКС полягає в швидкому зменшенні вираженості системного запалення та запобіганні, таким чином, ушкодженню судин та внутрішніх органів. У результаті утворення так званого коридору можливостей задля реалізації ефектів ритуксимабу створюються умови для досягнення стійкого контролю АНЦА-васкуліту. Разом з тим внаслідок імуносупресивного ефекту від застосування ГКС значно підвищується ризик виникнення тяжких інфекційних ускладнень, цукрового діабету та зростає частота серцево-судинної коморбідності у пацієнтів з АНЦА-васкулітами. Як результат, знижується прихильність пацієнтів до лікування, що призводить до погіршення якості життя. Таким чином, вказане спричинило пошук нових безпечних препаратів для індукційної терапії. Одним з найбільш перспективних напрямків стероїдефектзберігаючої терапії вбачається дослідження препарату авакопану — селективного інгібітора рецепторів С5а системи комплементу. Механізм дії авакопану полягає в блокуванні рецепторів до С5а-пептиду, який відокремлюється під час альтернативної активації системи комплементу від пептиду С5 — потужного медіатора запалення. У результаті зниження активації нейтрофілів зменшується експресія на клітинній мембрані нейтрофільної мієлопероксидази та протеїнази, які зумовлюють синтез антинейтрофільних антитіл в ендотеліальних клітинах судинної стінки. Група дослідників на чолі з Девідом Джейном (Jane D.) з Лікрані Аденбрука, м. Кембридж, Велика Британія, порівнювала ефективність та безпеку авакопану та преднізону у пацієнтів з АНЦА-васкулітами [3]. Результати опубліковані в журналі «Медичний журнал Нової Англії» (New England Journal of Medicine).
Результати
За участю 331 пацієнта було сформовано дві діагностично-споріднені групи з індексом активності захворювання 16 балів за Бірмінгемським індексом клінічної активності васкуліту (BVAS). Всі пацієнти отримували базове лікування ритуксимабом або циклофосфамідом. Додатково пацієнти 1-ї групи отримували авакопан, тоді як пацієнти 2-ї групи застосовували преднізон. За первинну кінцеву точку дослідження було визначено досягнення ремісії на 26-й тиждень після початку дослідження. Вторинна кінцева точка дослідження визначалася як частота токсичних ефектів ГКС за індексом токсичності ГКС та стійкість ремісії на 52-й тиждень після початку дослідження. Після проведення статистичного аналізу були отримані наступні результати.
- Первинної кінцевої точки досягли 72,3% пацієнтів з групи авакопану та 70,1% пацієнтів з групи преднізону (різниця між групами становила 3,4%; 95% довірчий інтервал (ДІ) –6– 12,8). Оцінювання за BVAS не продемонструвало відмінностей мінімального клінічного ефекту в обох групах (р<0,001). Максимальний клінічний ефект за BVAS був вищим в групі авакопану (р=0,24).
- Стабільна ремісія наприкінці 52-го тижня після початку дослідження виявлена у 65,7% пацієнтів з групи авакопану та у 54% пацієнтів з групи преднізону (різниця становила 12,5%, 95% ДІ 2,6–22,3). Мінімальний та максимальний клінічний ефект був достовірно вищим в групі авакопану (відповідно р<0,001 та р=0,007).
- Частота серйозних побічних явищ виявилася вищою в групі преднізону (39% пацієнтів). В групі авакопану серйозні побічні ефекти виявлені у 37,3% пацієнтів.
Висновки
Таким чином, застосування авакопану у пацієнтів з АНЦА-васкулітами не надало переваги в зменшенні вираженості клінічних симптомів в перші 26 тиж, однак зумовлювало стійку ремісію при тривалому застосуванні при значно вищій безпеці для пацієнта.
Список використаної літератури
- Basu N., McClean A., Harper L. et al. (2014) The characterisation and determinants of quality of life in ANCA associated vasculitis. Ann. Rheum. Dis., 73: 207–211. doi: 10.1136/annrheumdis-2012-202750.
- Jane D.R.W., Merkel P.A., Schall T.J. et al. (2021) Avacopan for the Treatment of ANCA-Associated Vasculitis. N. Engl. J. Med., 384: 599–609. DOI:10.1056/NEJMoa2023386.
- Jennette J.C., Falk R.J., Bacon P.A. et al. (2013) 2012 evised international Chapel Hill Consensus Conference nomenclature of vasculitides. Arthritis Rheum., 65: 1–11. doi: 10.1002/art.37715).
Ю.В. Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»
