Актуальність
Сучасні дані свідчать, що частота вроджених аномалій матки становить 6,7% випадків у загальній популяції, які є причиною безпліддя, виникнення сімейних та соціальних проблем, а в деяких випадках можуть становити загрозу для життя [1]. Аномалії розвитку матки — вроджені відхилення від нормальної величини, анатомічної форми і пропорцій органу, причиною яких є порушення органогенезу в період ембріонального розвитку.
Дворога матка є однією з найбільш частих аномальних варіантів розвитку матки, яка формується внаслідок порушення злиття тих частин мюллерових каналів, з яких у нормі утворюється єдина матка, при цьому спостерігається поділ порожнини на два роги, відокремлених один від одного перегородкою, кожен з яких має одну маткову трубу. Найчастіше шийка матки і піхва є загальними, але іноді виявляють подвоєння шийки. Існує три варіанти анатомічної будови дворогої матки: з повною перегородкою, з неповною перегородкою і сідлоподібна [2]. Частота дворогої матки становить 10–25% від усіх вроджених аномалій. Сьогодні відомо, що дворога матка асоціюється з такими акушерськими ускладненнями, як безпліддя, переривання вагітності протягом І–ІІ триместру, передчасні пологи, внутрішньоутробне обмеження росту, відшарування плаценти, приріст плаценти та ін. [3] При цьому чим складніша аномалія розвитку матки, тим тяжчі акушерські ускладнення та ризики для жінки.
Відомо, що хірургічне втручання за допомогою метропластики Штрассмана може покращити репродуктивні результати у жінок з дворогою маткою. Однак даних, які б оцінювали ефективність та безпеку цього методу, є небагато. Відомо, що метропластика в анамнезі асоціювалася з ризиком передлежання плаценти та тяжкими післяпологовими кровотечами. Причому останній фактор може бути летальним.
Враховуючи відсутність значної кількості даних щодо ефективних методів лікування дворогої матки, будь-яка інформація з цієї теми є актуальною. Наведено огляд клінічного випадку вагітності жінки з дворогою маткою, якій була проведена метропластика Штрассмана [4].
Клінічний випадок
Жінка віком 38 років, в анамнезі якої перенесена метропластика Штрассмана повної дворогої матки та безпліддя 6 років, звернулася на консультацію до пренатального центру акушерсько-гінекологічної лікарні Пекіну Столичного медичного університету (Beijing Obstetrics and Gynecology Hospital, Capital Medical University) на 6-му тижні вагітності. 6 років тому під час лапароскопічної цистектомії яєчників внаслідок безпліддя у неї були діагностовані дворога матка, ендометріоз та тератома. Протягом цього часу жінка не повідомляла про скарги з боку інших органів та систем, пов’язані з цими станами.
Вагітність настала спонтанно після 4 невдалих процедур in vitro та ембріотрансферу (ЕКО), метропластики Штрассмана та ще двох післяопераційних вагітностей (ЕКО), які закінчилися загибеллю ембріона.
Перебіг вагітності був без ускладнень, пацієнтка проходила регулярне обстеження у лікаря, допоки на 28-му тижні вагітності не з’явилася масивна вагінальна кровотеча та не діагностували передлежання плаценти, та прирощення плаценти (placenta percreta). На рис. 1 продемонстрований плід у дворогій матці після метропластики Штрассмана.
Пацієнтці було проведено екстрений кесарів розтин, народився здоровий новонароджений (хлопчик вагою 1350 г та зростом 35 см та оцінками Апгара (1, 5 та 10 хв) 10-10-10). Під час операції лікарями були виявлені сильні спайки навколо тендітної дворогої матки, а також розрив уздовж рубця метропластики. Через 48 год після видалення внутрішньоматкового тампона з марлі відновилася сильна кровотеча, матка не реагувала на масаж та введення окситоцину та карбетоцину. Було прийнято рішення провести екстрену трансабдомінальну гістеректомію (рис. 2). Перебіг післяопераційного періоду був без ускладнень. Через 2 роки після пологів мати та дитина були здоровими.
Висновок
Метод метропластики за Штрассманом являє собою відновлювальну операцію, яка показана при вроджених аномаліях розвитку матки, операція характеризується проведенням видалення аномальної тканини, яка розмежовує ріг матки, з наступним накладанням декількох шарів швів для створення нормальної форми матки. І хоча метропластика може покращити морфологію матки, збільшити об’єм її порожнини, зменшити внутрішньоутробний тиск та покращити кровообіг в ендометрії, що, відповідно, збільшить шанс настання вагітності, однак в сучасних рекомендаціях проведення реконструктивної операції при дворогій матці не рекомендовано [5].
Даний клінічний випадок пацієнтки з дворогою маткою, яка в анамнезі мала метропластику, продемонстрував, що реконструктивні операції при аномаліях матки можуть дозволити пацієнткам завагітніти, однак акушерські ризики також наявні, включно з прирощенням плаценти та розвитком маткових кровотеч, що потребує ретельного контролю за станом породіллі.
Список використаної літератури
- 1. Saravelos S.H., Cocksedge K.A., Li T.C. (2008) Prevalence and diagnosis of congenital uterine anomalies in women with reproductive failure: a critical appraisal. Hum. Reprod. Update; 14: 415–29.
- 2. Troiano R.N., McCarthy S.M. (2004) Mullerian duct anomalies: imaging and clinical issues. Radiology; 233: 19–34.
- 3. Chan Y.Y., Jayaprakasan K., Tan A. et al. (2011) Reproductive outcomes in women with congenital uterine anomalies: a systematic review. Ultrasound Obstet. Gynecol.; 38: 371–82.
- 4. Zhang C., Wang X., Jiang H. et al. (2021) Placenta percreta after Strassman metroplasty of complete bicornuate uterus: a case report. BMC Pregnancy and Childbirth volume 21, Article number: 95.
- 5. Lolis D.E., Paschopoulos M., Makrydimas G. et al. (2005) Reproductive outcome after Strassman metroplasty in women with a bicornuate uterus. J. Reprod. Med.; 50: 297–301.
