Актуальність
Постковідний синдром — симптомокомплекс, що характеризується мультисиндромальним клінічним станом після перенесеного COVID-19, при якому SARS-CoV-2 в організмі пацієнта вже не виявляється, але сукупність завданих ним пошкоджень органів і систем завдає значної шкоди здоров’ю людини, тривалість якого становить більше 12 тиж і не пояснюється альтернативним діагнозом [1]. І хоча перші дані з Китаю повідомляли, що COVID-19 переважно уражує респіраторну систему, сьогодні все більша кількість досліджень свідчать, що SARS-CoV-2 уражує весь організм з розвитком поліорганної недостатності. Відповідно до сучасних рекомендацій NICE (National Institute for Health and Clinical Excellence) щодо менеджменту пацієнтів з COVID-19, при постковідному синдромі, який супроводжується тяжким перебігом, рекомендована госпіталізація пацієнта до відділення стаціонару з метою надання відповідної медичної допомоги [2]. При цьому попередній перебіг захворювання та наявність деяких факторів ризику, зокрема тривалість госпіталізації, також асоціюються з перебігом постковідного синдрому.
Наявні дані щодо епідеміології постковідного синдрому обмежені, оскільки більшість досліджень, проведених з початку пандемії, були спрямовані на виявлення специфічної клінічної картини та пошуку ефективної терапії захворювання, а аж ніяк не визначення частоти та поширеності постковідного синдрому серед популяції пацієнтів з перенесеним COVID-19. Проведено дослідження, метою якого було визначити показник поширеності та перебіг постковідного синдрому у пацієнтів, госпіталізованих та виписаних зі стаціонару після перенесеного COVID-19 [3].
Методи
Проведено спостережне ретроспективне когортне дослідження, в якому брали участь пацієнти, госпіталізовані внаслідок COVID-19. Загалом у дослідження включено дані 47 780 осіб (середній вік 65 років, 55% чоловіків), які були госпіталізовані з підтвердженим діагнозом COVID-19 та виписані живими (61,9% загальної кількості учасників) до 31 серпня 2020 р.
Групу контролю становили 50 млн осіб з популяції Великобританії (інформація отримана з електронних баз даних Великобританії за останні 10 років). Формування групи контролю проводилося за умови схожості персональних і клінічних характеристик пацієнтів з основної групи. Порівняння вихідних даних показало, що госпіталізовані c СOVID-19 мали більшу частоту коморбідної патології, з приводу якої частіше госпіталізувалися до стаціонару.
Результати
Середній період спостереження за станом пацієнтів становив 140 днів, протягом яких майже третина осіб, що були виписані з лікарні після одужання від COVID-19, потребували повторної госпіталізації (14 060 з 47 780), 12% (5875) померли після виписки (частота цих подій була в 3,5 раза вище для групи потворної госпіталізації і 7,7 раза вище для групи померлих після виписки, ніж у контрольній групі). При цьому рівень коморбідної патології був суттєво вищим у пацієнтів із COVID-19 порівняно з контрольною групою: респіраторні захворювання (95% довірчий інтервал (ДІ) 758–783; р<0,001), цукровий діабет (127; ДІ 122–132, р<0,001) та серцево-судинні захворювання (126; ДІ 121–131; р<0,001) на 1000 людино-років. Крім того, більш тяжкий перебіг постковідного синдрому відзначався серед осіб віком <70 років порівняно з особами віком >70 років, а також для груп етнічних меншин.
Висновок
Результати даного дослідження свідчать, що показник постковідного синдрому серед виписаних пацієнтів є значним. При цьому ризик його розвитку асоціювався з коморбідною патологією, віком пацієнта та етнічною приналежністю.
Нагадуємо, що 18–19 березня 2021 р. у цифровому форматі відбулася науково-практична конференція «Респіраторні читання 2021», фокус якої стосувався сучасних підходів до діагностики та лікування COVID-19 з погляду лікаря-пульмонолога.
- Lai A.G, Pasea L., Banerjee A. et al. (2020) Estimated impact of the COVID-19 pandemic on cancer services and excess 1-year mortality in people with cancer and multimorbidity: near real-time data on cancer care, cancer deaths and a population-based cohort study. BMJ Open 2020; 10: e043828.
- National Institute for Health and Care Excellence (2020) COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19.
- Ayoubkhani D., Khunti K., Nafilyan V. et al. (2021) Post-covid syndrome in individuals admitted to hospital with covid-19: retrospective cohort study. BMJ; 372.
Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»
