До питання безпеки індійської вакцини

Актуальність

24 лютого в Україні нарешті розпочалася довгоочікувана вакцинація проти коронавірусної інфекції. На сьогодні маємо 155 587 осіб, щеплених від коронавірусу. На жаль, побоювання та невизначеність щодо виробника вакцини викликали резонанс у суспільстві та спричинили запуск масованої інформаційної кампанії проти вакцини індійського виробництва. Інформаційна кампанія з негативним контекстом дискредитує виробника та ставить під загрозу продовження національної вакцинальної кампанії. У результаті замість планомірного добровільного щеплення відповідно до попередньо розробленої дорожньої карти постало питання про зупинення закупівлі вакцини у виробника. В жодній країні, де була проведена вакцинація, не вдалося уникнути небажаних явищ внаслідок вакцинації. На жаль, таких прикрих випадків, мабуть, не буде позбавлена й Україна. Це пов’язано як із застосуванням біологічно активних речовин при виробленні вакцин, так і з високим рівнем захворюваності населення. Але не можна забувати, що несприятлива епідеміологічна ситуація призводить до значного підвищення навантаження на медичні заклади та значного обмеження доступу населення до фахової медичної допомоги. Тому основним стратегічним питанням, яке вирішує щеплення, є зниження рівня захворюваності та смертності з інших причин, зокрема внаслідок серцево-судинної коморбідності, онкозахворювань та ін.

Часті побічні ефекти від щеплення

Відповідно до оновлених 25 березня 2021 р. висновків Світового консультативного комітету з  питань безпеки щеплення (GACVS COVID-19 Subcommittee) при Всесвітній організації охорони здоров’я, наразі провідними побічними ефектами після щеплення залишаються грипоподібні симптоми, виникнення яких пов’язано з векторною технологією вироблення вакцини. Застосування  вірусного вектору зумовлює високу реактогенність внаслідок виникнення імунної реакції на антиген так і на вірусний вектор. Однак порівняно з іншою технологією вироблення вакцин з використанням платформи месенджер-РНК, частота та тяжкість побічних реакцій на щеплення векторними вакцинами доведено знижується з кожним послідовним щепленням. Головний біль, слабкість, м’язовий біль, озноб та підвищення температури тіла до субфебрильної позначки виникає в перші часи після вакцинації, зникає самостійно та не потребує лікування. А у разі поганої переносимості щеплення та появи вказаних симптомів рекомендовано лікування відповідно до актуальних узагальнених настанов. Зважаючи на отримані результати високого профілю безпеки вакцини, GACVS COVID-19 Subcommittee дійшов наступних висновків.

• Виникнення грипоподібних симптомів вбачається як частка імунної реакції після щеплення та не виходить за межі профілю безпеки вакцини [1].
• Залишається недоведеним підвищення ризику тромбоемболізму внаслідок щеплення. Та навпаки, отримані результати свідчать про стійку асоціацію частоти тромбоемболічних ускладнень із серцево-судинною коморбідністю та тяжкими порушеннями метаболічного генезу, зокрема тривалим незадовільним контролем цукрового діабету [2].
• Рідкісність повідомлень про виникнення тромбоемолії церебрального венозного синусу у щеплених осіб не дають підстави для зв’язку патологічного стану з проведенням вакцинації.
• Для продовження вакцинації необхідно проводити адекватне інформування населення та медичних працівників щодо можливості виникнення побічних ефектів від щеплення, практичних навичок щодо їх виявлення та/або вчасного звернення за медичною допомогою.

Загалом прийняття клінічного рішення щодо щеплення залишається на розсуд лікаря та має базуватися на клінічних характеристиках пацієнта з урахуванням принципу «користь-ризик».

Таким чином, медична проблема набула соціально-політичного характеру, а справа не у фармакокінетиці вакцини, а у тих процесах, які відбуваються навколо вакцинації. Тому, як у кожній суперечливій ситуації, слід дослухатися до думки загальновизнаних експертів та спиратися на доказовість.

Список використаної літератури

1. COVID-19 Vaccine AstraZeneca: benefits still outweigh the risks despite possible link to rare blood clots with low blood platelets. www.ema.europa.eu/en/news/covid-19-vaccine-astrazeneca-benefits-still-outweigh-risks-despite-possible-link-rare-blood-clots.
2. Press briefing on the conclusion of the investigation of COVID-19 Vaccine AstraZeneca and thromboembolic events by the Pharmacovigilance Risk Assessment Committee (PRAC). www.ema.europa.eu/en/events/press-briefing-conclusion-investigation-covid-19-vaccine-astrazeneca-thromboembolic-events.

Юлія Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»