Фібриляція передсердь. Ефективність скринінгу

Актуальність

Актуальною проблемою сучасної кардіології є фібриляція передсердь (ФП) — одна з найпоширеніших аритмій, яка характеризується активацією скорочення передсердь до 350–700/хв. У результаті дискоординованих скорочень передсердь втрачається ефективність гемодинаміки в камерах серця та створюються умови для формування тромбу з послідовним виникненням інсульту або гострого інфаркту. Вчасне виявлення ФП з послідовним призначенням антикоагулянтної терапії значно знижує коморбідність та смертність в популяції [1]. Попри  нез’ясованість патогенезу аритмії, найбільш поширеним фактором ризику виникнення ФП залишається артеріальна гіпертензія (АГ), а основні труднощі діагностики ФП полягають в тривалому малосимптомному перебігу порушення. Слід зазначити, що основним діагностичним методом виявлення ФП залишаються електрофізіологічні ознаки — дилатація передсердь, порушення збудливості та виникнення передсердних і міжпередсердних блокад. Враховуючи електрофізіологічну основу аритмії, пацієнтам з групи підвищеного ризику виникнення серцево-судинної коморбідності рекомендовано проводити скринінг електрокардіограми (ЕКГ), тоді як пацієнтам віком ≤65 років без серцево-судинних порушень в анамнезі рекомендовано вимірювання пульсу, артеріального тиску (АТ) та проведення ЕКГ раз на 6 міс [2]. Зважаючи на соціальне значення проблеми, з метою підвищення частоти виявлення ФП було запропоновано активний скринінг ЕКГ всім пацієнтам віком ≤75 років, незалежно від наявності факторів ризику виникнення ФП. Ефективність такого підходу досліджувала група дослідників на чолі з Девідом Гладстоном (Gladstone D.), лікарня Санібрук, м. Торонто, Канада [3]. Результати опубліковані в журналі Американської медичної асоціації «Кардіологія» (JAMA «Cardiology»).

Результати

У багатоцентрове рандомізоване дослідження було залучено 856 пацієнтів, середній вік яких становив 80 років, з артеріальною гіпертензією, переважно жінок. Усі пацієнти були рандомізовані у дві групи — група активного скринінгу ЕКГ та контрольна. Пацієнти з групи активного скринінгу застосовували комбінацію ЕКГ-моніторингу за допомогою портативних пристроїв та вимірювали АТ впродовж 2 тиж на початку дослідження та через 3 міс. Контрольна група проходила рутинне клінічне дослідження у комбінації з вимірюванням пульсу та аускультацією тонів серця на початку дослідження та через 6 міс. Середній час ЕКГ-моніторингу в групі активного скринінгу ЕКГ становив 28 днів. Отримано наступні результати.

1. Первинний аналіз виявив наявність ФП у 5,3% пацієнтів групи активного скринінгу та у 0,5% пацієнтів контрольної групи (відносний ризик 11,2; 95% довірчий інтервал (ДІ) 2,7–47,1; р=0,001).
2. У пацієнтів, які отримали підтвердження наявності ФП на ЕГК, середній час тривалості аритмії становив 6,3 год, а найбільша тривалість нападу становила 5,7 год (міжквартильний розмах 2,9–12,9 год).
3. Антикоагулянтне лікування призначене 75% пацієнтам з групи активного скринінгу. Через 6 міс антикоагулянтні препарати приймали 4,1% пацієнтів групи активного скринінгу проти 0,9% пацієнтів контрольної групи (відносний ризик 4,4; 95% ДІ 1,5–12,8, р=0,007).
4. Чутливість застосування ЕГК моніторингу 2 рази на добу становила 35%, специфічність — 81%, позитивна прогностична значущість — 81%, негативна прогностична значущість — 95,9%.
5. Небажані явища від ЕКГ-моніторингу виявили у 1,2% пацієнтів.

Висновки

Таким чином, переваги моніторингу ЕКГ над рутинним вимірюванням АТ у пацієнтів віком ≤75 років полягають у підвищенні частоти виявлення та вчасного лікування ФП завдяки вищій чутливості ЕКГ порівняно з осцилографічним скринінгом АТ.

• Nanda  A., Kabra  R. (2019)  Racial differences in .atrial fibrillation epidemiology, management, and outcomes. Curr. Treat. Options Cardiovasc. Med. (12): 85. doi:10.1007/s11936-019-0793-5.
• January  C.T., Wann  L.S., Alpert  J.S. et al. (2014) American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society.J. Am. Coll. Cardiol., 64(21): e1–e76. doi:10.1016/j.jacc.2014.03.022.
• Gladstone D.J., Wachter R.,  Schmalstieg-Bahr K. et al. (2021). Screening for Atrial Fibrillation in the Older Population A Randomized Clinical Trial. JAMA Cardiol. doi: 10.1001/jamacardio.2021.0038.

Юлія Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»