Актуальність
Відповідно до актуальних узагальнених рекомендацій з метою первинної та вторинної профілактики серцево-судинної захворюваності у пацієнтів всіх вікових категорій рекомендовано застосування гіполіпідемічних препаратів. Поширення практики застосування статинів зумовило актуальність питання безпеки для пацієнта, яка впливає на його прихильність до лікувальної стратегії та, таким чином, опосередковано знижує рівень захворюваності та смертності. Одним із головних чинників припинення застосування статинів залишається м’язовий біль — симптом, характерний для так званої статинової міопатії, яку пов’язують із рабдоміолізом. В цілому численні метааналізи результатів дослідження лікувальних властивостей та побічних ефектів статинів довели, що ефективність застосування гіполіпідемічних препаратів набагато перевищує потенційні побічні ефекти [2]. Однак слід зазначити, що незважаючи на рідкісність виявлення рабдоміолізу, м’язовий біль значуще погіршує схильність пацієнтів до лікування статинами [3]. Вказане зумовлює упередженість щодо алгоритму призначення гіполіпідемічних препаратів з послідовним зниженням ефективності лікувальної стратегії серцево-судинних захворювань. Метою групи дослідників побічних ефектів статинів «StatinWISE Trial Group» на чолі з Ліам Сміт (Smith L.), Великобританія, було встановлення безпосереднього зв’язку між виникненням м’язового болю та застосуванням статинів [4]. Результати опубліковані в Британському медичному журналі (British Medical Journal).
Методи та результати
У дослідження було залучено 200 пацієнтів, які припинили або планували припинити застосування статинів у зв’язку з м’язовим болем, що виник через рік після початку застосування гіполіпідемічних препаратів. Математичний дизайн дослідження передбачав отримання впродовж 2 міс послідовно засліпленими пацієнтами аторвастатину у дозі 20 мг або плацебо, загалом 6 періодів. Досліджували наявність та інтенсивність м’язового болю за візуальною аналоговою шкалою оцінювання під час застосування статинів і в період плацебо. Як вторинну кінцеву точку визначили якість життя пацієнтів (загальна активність, настрій, працездатність). Отримані наступні результати.
- Первинний аналіз проводився у 151 пацієнтів, у яких відмічали як мінімум один період застосування статинів та один період прийому плацебо.
- Виявлено відсутність відмінностей в оцінках вираженості больового м’язового синдрому у пацієнтів обох груп, при цьому середня різниця становила –0,11, 95% довірчий інтервал –0,36–0,14, р=0,4.
- За час дослідження внаслідок м’язового болю застосування статинів припинили 9% пацієнтів групи статинів та 7% пацієнтів з групи плацебо. Дві третини пацієнтів після закінчення дослідження продовжили застосування гіполіпідемічних препаратів.
Висновки
Таким чином, дослідники дійшли висновку щодо відсутності взаємозв’язку між застосуванням статинів та м’язовим болем. З метою уникнення ефекту ноцебо та підвищення схильності до лікування рекомендовано прийняття спільного рішення з пацієнтом щодо лікувальної стратегії.
- Cholesterol Treatment Trialists’ Collaboration (2019). Efficacy and safety of statin therapy in older people: a meta-analysis of individual participant data from 28 randomised controlled trials. Lancet, 393: 407–15. doi:10.1016/S0140-6736(18)31942-1.
- Collins R., Reith C., Emberson J. et al. (2016) Interpretation of the evidence for the efficacy and safety of statin therapy. Lancet, 388: 2532–61. doi: 10.1016/S0140-6736(16)31357-5.
- Malhotra A. (2013) Saturated fat is not the major issue. BMJ, 347: f6340. doi:10.1136/bmj.
- Herrett E., Williamson E., Brack K. et al. (2021) Statin treatment and muscle symptoms: series of randomised, placebo controlled n-of-1 trials BMJ, 372. doi.org/10.1136/bmj.n135. www.bmj.com/content/372/bmj.n135.
Юлія Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»
